Ухвала суду № 46635537, 16.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" червня 2015 р. справа № 804/13151/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі №804/13151/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В серпні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1" від 29.04.2014 року № 342;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача "Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1" від 15.05.2014 року № 394;

- визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 року, за результатами якої складено акт № 9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014841703 форми "Р" від 11.07.2014 року, про застосування до позивача суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн., та встановлено порушення ст. 44, абз. 121.1 ст. 121 ПК України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014781703 форми "Р" від 11.07.2014 року про застосування до позивача суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 66875,36 грн., штрафних санкцій 33437,68 грн. та встановлено порушення п. 187.1 ст.187, п.198.1. п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за листопад 2013 року в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та

податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, що виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року" за № 9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_1 з: ТОВ "Дніпрогідроспецбуд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 291088,48 грн.; ТОВ "Етар" сума ПДВ за листопад 2013 року - 646223,03 грн.; ТОВ "Днепроспецремонт" сума ПДВ за листопад 2013 року - 247317,65 грн.; ПАТ "Криворіжідуструд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 220160,93 грн.; ПАТ "ДПЗКУ" філія ПАТ "ДПЗКУ" "Хлібна база № 78" сума ПДВ за листопад 2013 року - 57090 грн.; ТОВ "Фаєр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ "Агрофірма Степове" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22605,08 грн.; ПВФ "Агроцентр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 117228,14 грн.; С(Ф)Г "Геліос" сума ПДВ за листопад 2013 року - 7368,21 грн.; ПП "Касові системи та технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ "Колос-МК" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22480 грн.; КП "СП "Широківське" сума ПДВ за листопад 2013 року - 31801,14 грн.; СГ ТОВ "Сузір'я" сума ПДВ за листопад 2013 року - 24187,37 грн.; ТОВ "ТБМ-БУД Будівельні технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 41541,51 грн.; ТОВ "Прогрессор" сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ "Побєда-Агро" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3083,34 грн.; ТОВ "АГ Імпекс" сума ПДВ за листопад 2013 року - 15480,04 грн.; ТОВ "Трансбуд-КР" сума ПДВ за листопад 2013 року - 4176,67 грн.; ТОВ "Промак" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3008,33 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0014841703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою "Р" від 11.07.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0014781703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою "Р" від 11.07.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 66875,36 грн., штрафними санкціями 33437,68 грн.;

- визнано протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за листопад 2013 року в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", здійсненого на підставі акту №9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року;

- зобов'язано Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_1 з контрагентами, які були відкориговані на підставі акту №9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" даних щодо податкового зобов'язання позивача на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Суд першої інстанції зазначив, що позивач є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції. Суд першої інстанції вказував на порушення допущені податковим органом у процесі проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та оформлення результатів перевірки та на те, що висновки акту, який є викладеним з порушенням галузевих методичних рекомендацій, не відповідають дійсності і податковий орган не в праві встановлювати нікчемність правочинів. Крім того, відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий дім Ветек", тому позивачем правомірно включено 66 875,36 грн. до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Зокрема скарга обґрунтована неврахування судом першої інстанції акта податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ "Торговий дім Ветек".

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець 11.02.1994 року та перебуває на податковому обліку в Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі наказів від 29.04.2014 р. №342 та від 15.05.2014 р. №342 в період з 07.05.2014 року по 16.05.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо виявлення фактів, що свідчать про можливості порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 по 30.11.2013, за результатами якої складено акт перевірки №9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року (а.с.22-66).

Під час перевірки відповідачем було встановлено наступні порушення:

1. п.187.1 ст.187, п.198.1 статті 198, п.198.2, ст.198.3 та п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року на загальну суму 1 756 349,90 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року на загальну суму 1 754 499,82 грн., з неї донараховано ПДВ у сумі 66 875,36 грн.

2. Податковий кредит в сумі 1 687 624,46 грн., задекларований ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року, сформований підприємцем по вчинених правочинах, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених ТОВ "Торговий дім Ветек", по якому відсутня реальність вчинення господарських операцій, наслідком для податкового обліку є лише фактичних рух активів задекларований на папері. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, про що свідчить акт перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821;

3. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задіяний в схемі продажу товару, придбаного від ТОВ "Торговий дім Ветек" в листопаді 2013 року в адресу контрагентів - покупців: ТОВ "Дніпрогідроспецбуд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 291 088,48 грн.; ТОВ "Етар" сума ПДВ за листопад 2013 року - 646 223,03 грн.; ТОВ "Днепроспецремонт" сума ПДВ за листопад 2013 року - 247 317,65 грн.; ПАТ "Криворіжідуструд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 220 160,93 грн.; ПАТ "ДПЗКУ" філія ПАТ "ДПЗКУ" "Хлібна база № 78" сума ПДВ за листопад 2013 року - 57 090 грн.; ТОВ "Фаєр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ "Агрофірма Степове" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 605,08 грн.; ПВФ "Агроцентр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 117 228,14 грн.; С(Ф)Г "Геліос" сума ПДВ за листопад 2013 року - 7 368,21 грн.; ПП "Касові системи та технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ "Колос-МК" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 480 грн.; КП "СП "Широківське" сума ПДВ за листопад 2013 року - 31 801,14 грн.; СГ ТОВ "Сузір'я" сума ПДВ за листопад 2013 року - 24 187,37 грн.; ТОВ "ТБМ-БУД Будівельні технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 41 541,51 грн.; ТОВ "Прогрессор" сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ "Побєда-Агро" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3 083,34 грн.; ТОВ "АГ Імпекс" сума ПДВ за листопад 2013 року - 15 480,04 грн.; ТОВ "Трансбуд-КР" сума ПДВ за листопад 2013 року - 4 176,67 грн.; ТОВ "Промак" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3 008,33 грн. по яким виникли податкові зобов'язання по вчиненим правочинам, за якими суб'єкт господарської діяльності не надано доказів фактичного (реального) здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ "Торговий дім Ветек" до "вигодонабувача".

4. ст.44 ПК України - незабезпечення платником податку зберігання первинних документів, облікових та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Як встановлено з акту №9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року, сформований підприємцем по вчинених правочинах, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених ТОВ "Торговий дім Ветек", по якому відсутня реальність вчинення господарських операцій, наслідком для податкового обліку є лише фактичних рух активів задекларований на папері. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Висновки відповідача ґрунтуються на обставинах, зафіксованих в акті перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0014841703 від 11.07.2014 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 020 грн. та №0014781703 від 11.07.2014 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100 313,04 грн. в тому числі за основним платежем - 66 875,36 грн., за штрафними (фінансо вими) санкціями 33 437,68 грн.

До висновку про нікчемність правочину відповідач дійшов виходячи з того, що правочини позивача з ТОВ "Торговий дім Ветек" укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821.

На підстав акту №9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року податковий орган здійснив виключення (коригування) податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача за листопад 2013 року в електронній базі даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" Автоматизованої системи "Податковий блок" по контрагентам-постачальникам та контрагентам-покупцям.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені накази відповідача 29.04.2014 року № 342 та від 15.05.2014 року № 394 за змістом та формою відповідають обов'язковим вимогам щодо визначення строку і меж перевірки, осіб, відповідальних за проведення перевірки, контроль за виконання наказів, накази підписано уповноваженою особою із вірним посиланням на положення податкового законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку, що протиправність дій Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області полягає в тому, що зміни до бази показників податкових зобов'язань та податкового кредиту внесені податковим органом протиправно, оскільки є неузгодженими, а сам по собі акт перевірки не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності.

Відповідно до п.49.8 ст.49, п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України.

Згідно Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України та п.2.21 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266, підставою для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є висновки акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, за результатами яких прийнято податкове повідомлення-рішення. Враховуючи судове оскарження податкових повідомлень-рішень вони є неузгодженими, а отже коригування на їх підставі є передчасним.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що внесення змін до автоматизованих систем баз даних ("Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України", "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" чи інших баз даних використовуваних в роботі) на підставі акту перевірки, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що внесення змін до системи електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" "Податковий блок" на підставі акту перевірки та коригування податкових зобов'язань суперечить податковому законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ "Торговий дім Ветек" (постачальник) укладено договір № 87-30/09/13 поставки нафтопродуктів. Предметом вказаного договору є постачання нафтопродуктів.

01.10.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою визначено умови оплати, постачання, приймання товару тощо.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано наступні первинні документи:

- податкові накладні № 736 від 31.10.2013 року, № 26 від 01.11.2013 року, № 88 від 04.11.2013 року, № 123 від 05.11.2013 року, № 249 від 06.11.2013 року, № 185 від 06.11.2013 року, № 247 від 07.11.2013 року, № 248 від 07.11.2013 року, № 308 від 08.11.2013 року, № 435 від 11.11.2013 року, № 476 від 12.11.2013 року, № 477 від 12.11.2013 року, № 665 18.11.2013 року, № 752 від 20.11.2013 року, № 795 від 21.11.2013 року, № 871 від 22.11.2013 року, № 916 від 25.11.2013 року, № 991 від 27.11.2013 року, № 1052 від 28.11.2013 року, № 1107 від 29.11.2013 року;

- видаткові накладні на нафтопродукти (бензин, дизельне паливо) № 1302 від 01.11.2013 року, № 1303 від 02.11.2013 року, № 1360 від 04.11.2013 року, № 1536 від 05.11.2013 року, № 2813 від 28.11.2013 року, № 2781 від 27.11.2013 року, № 2687 від 26.11.2013 року, № 2610 від 25.11.2013 року, № 2564 від 23.11.2013 року, № 1790 від 11.11.2013 року, № 2557 від 22.11.2013 року, № 1752 від 09.11.2013 року, № 2445 від 21.11.2013 року, № 1744 від 08.11.2013 року, № 2303 від 19.11.2013 року, № 1642 від 07.11.2013 року, № 1634 від 06.11.2013 року, № 1866 від 12.11.2013 року, № 3006 від 30.11.2013 року, № 381 від 15.11.2013 року;

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), які підтверджують факт транспортування нафтопродуктів № 4138 від 01.11.2013 року, № 4260 від 02.11.2013 року, № 4258 від 02.11.2013 року, № 4262 від 02.11.2013 року, № 4341 від 04.11.2013 року, № 4342 від 04.11.2013 року, № ТДВ01980 від 05.11.2013 року, № ТДВ01979 від 05.11.2013 року, № 4553 від 06.11.2013 року, № 4552 від 06.11.2013 року, № 4632 від 07.11.2013 року, № 4631 від 07.11.2013 року, № 4722 від 08.11.2013 року, № 4752 від 09.11.2013 року, № 4753 від 09.11.2013 року, № 4721 від 08.11.2013 року, № 4838 від 11.11.2013 року, № 4751 від 09.11.2013 року, № 4938 від 12.11.2013 року, № 4839 від 11.11.2013 року, № 4937 від 12.11.2013 року, № 5493 від 19.11.2013 року, № 5719 від 21.11.2013 року, № 5718 від 22.11.2013 року, № 5819 від 22.11.2013 року, № 5818 від 22.11.2013 року, № 5894 від 23.11.2013 року, № 5895 від 23.11.2013 року, № 5946 від 25.11.2013 року, № 5947 від 25.11.2013 року, № 6073 від 26.11.2013 року, № 6072 від 26.11.2013 року, № 6169 від 27.11.2013 року, № 6074 від 26.11.2013 року, № 6168 від 27.11.2013 року, № 6167 від 27.11.2013 року, № 6297 від 28.11.2013 року, № 6298 від 28.11.2013 року, № 6464 від 30.11.2013 року, № 6465 від 30.11.2013 року, № Р381 від 15.11.2013 року.

Розрахунки між контрагентами підтверджується актами звіряння та випискою з банківських рахунків.

Окрім того, на підтвердження реальності виконання договору позивачем надано листи на ім'я директора ТОВ "Торговий дім Ветек", з яких вбачається факт замовлення позивачем нафтопродуктів, зазначено автотранспорт, яким буде здійснюватись їх самовивіз та їх кількість.

Також позивачем надано погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів управління державтоінспекції МВС України, що також підтверджує факт транспортування придбаних нафтопродуктів з м. Одеса.

Податковим органом зазначено, що в порушення умов договору № 87-30/09/13 від 30.09.2013 року позивачем не надано специфікацій по кожній поставці товару, окрім того зазначено порушення заповнення товарно-транспортних накладних, які виразились в тому, що в них адреса пункту навантаження вказана не точно "Автоестакада ОНПЗ", не вказано № подорожнього листа, відсутні відомості про довіреність одержання товару, тобто номер та серія на кого виписана, ким видана, час виїзду з підприємства-вантажовідправника відсутні, дата і час прибуття до вантажоодержувача не заповнена.

Вказані обставини судом не можуть враховуватись як такі, що належним чином підтверджують висновки податкового органу про відсутність реального факту виконання умов укладеного договору, оскільки додатковою угодою № 1 від 01.10.2013 року сторонами визначалось, що постачання товару здійснюється відповідно до специфікацій або видаткових накладних до договору, підписана видаткова накладна прирівнюється до специфікації.

Позивачем надано підписані сторонами видаткові накладні з яких вбачається найменування, кількість та вартість реалізованого товару, таким чином підстави для складання специфікацій до договору відсутні.

Заявник апеляційної скарги також зазначає, що позивачем не надано довіреностей на отримання товару та не вказано номер подорожнього листа, а тому неможливо підтвердити дійсність наданих ним товарно-транспортних накладних. Проте, колегія суддів зазначає, що ця обставина не є підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому не може бути прийнята судом до уваги, оскільки товарно-транспортні накладні складені постачальником, то за його неналежні дії не може відповідати позивач, і вони не є документами податкового обліку. Крім того, в ході судового розгляду справи було цілком спростовані доводи податкового органу щодо безтоварності операції, а тому окремі недоліки у веденні бухгалтерського обліку не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Відповідач посилається на дефектність первинних документів, проте відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996- XIV від 16.07.1999 року визначається один з основних принципів ґрунтування бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, а саме превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, а тому певну дефектність документів бухгалтерського обліку неможна вважати безумовною підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім того, судом встановлено, що отримані позивачем у ТОВ "Торговий дім Ветек" нафтопродукти безпосередньо були використані ним у власній господарській діяльності та реалізовано зокрема таким контрагентам: ТОВ "Дніпрогідроспецбуд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 291 088,48 грн.; ТОВ "Етар" сума ПДВ за листопад 2013 року - 646223,03 грн.; ТОВ "Днепроспецремонт" сума ПДВ за листопад 2013 року - 247 317,65 грн.; ПАТ "Криворіжідуструд" сума ПДВ за листопад 2013 року - 220160,93 грн.; ПАТ "ДПЗКУ" філія ПАТ "ДПЗКУ" "Хлібна база № 78" сума ПДВ за листопад 2013 року - 57090 грн.; ТОВ "Фаєр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ "Агрофірма Степове" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 605,08 грн.; ПВФ "Агроцентр" сума ПДВ за листопад 2013 року - 117228,14 грн.; С(Ф)Г "Геліос2 сума ПДВ за листопад 2013 року - 7368,21 грн.; ПП "Касові системи та технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ "Колос-МК" сума ПДВ за листопад 2013 року - 22480 грн.; КП "СП "Широківське" сума ПДВ за листопад 2013 року - 31801,14 грн.; СГ ТОВ "Сузір'я" сума ПДВ за листопад 2013 року - 24187,37 грн.; ТОВ "ТБМ-БУД Будівельні технології" сума ПДВ за листопад 2013 року - 41541,51 грн.; ТОВ "Прогрессор" сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ "Побєда-Агро" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3083,34 грн.; ТОВ "АГ Імпекс" сума ПДВ за листопад 2013 року - 15480,04 грн.; ТОВ "Трансбуд-КР" сума ПДВ за листопад 2013 року - 4176,67 грн.; ТОВ "Промак" сума ПДВ за листопад 2013 року - 3008,33 грн., що також відображено в акті перевірки та досліджено податковим органом.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Торговий дім Ветек" перебувало на час здійснення господарських операцій на податковому обліку. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, ТОВ "Торговий дім Ветек" на час здійснення господарських операції з позивачем перебував на обліку як платник податку на додану вартість, тому позивач правомірно відніс 66 875,36 грн. до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину, про який зазначено в акті перевірки.

Оскільки в акті перевірки № 9/17-03-11/2401706373 від 23.05.2014 року не відображений факт складання акту, що засвідчує факт відмови ФОП ОСОБА_1 у наданні документів, а також вказаний акт не було надано представником відповідача в судовому засіданні, колегія суддів вважає безпідставним висновки податкового орану про порушення ст. 44 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі №804/13151/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун