Ухвала суду № 46635488, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2015 рокусправа № 804/2806/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі № 804/2806/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, Нікопольська ОДПІ, податковий орган) від 07.02.2014р. №0001051703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в сумі 4650,69грн., з яких 3720,55грн. - за основним платежем, 930 грн. 14 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також рішення від 07.02.2014р. №0001081703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 9037,21грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось про відсутність будь-яких порушень податкового законодавства з боку позивача.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що при визначенні фізичною особою-підприємцем, що не перебуває на спрощеній системі оподаткування, об'єкта оподаткування податком на прибуток можуть враховуватися лише документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, які включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини та невірно застосував норми пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст141 Податкового кодексу України, що призвело до помилкового висновку.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 16.08.2007 р., та з 17.08.2007 р. перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі наказу №43 від 15.01.2014р., та повідомлення №16/04-07-17-03 від 15.01.2014р., згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення валового доходу (обсягу виручки), витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, та оподаткованого доходу (чистого доходу) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт №264/04-07-17-03.2094309585 від 27.01.2014р., в якому зазначається про порушення позивачем:

- п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що виразилося в заниженні суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з завищенням валових витрат за 2012 рік на загальну суму 24803,65 грн. в результаті включення до складу валових витрат процентів за користування кредитами, які не відносяться до витрат операційної діяльності, внаслідок чого позивачу податковим органом донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2012 рік у розмірі 3720 грн. 55 коп. (24 803,65 грн. х 15%);

- абз. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу від здійснення господарської діяльності за 2012 рік на суму 24803,65 грн., у зв'язку з чим податковим органом донараховано позивачу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 8 606,87 грн. (24 803,65 грн. х 34,7%).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2014 р.:

- № 0001051703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в сумі 4650,69грн., з яких 3720,55грн. - за основним платежем, 930 грн. 14 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 21);

- № 0001081703, яким до позивача застосовано штрафні санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування територіальним органом доходів і зборів на суму 9037 грн. 21 коп. (з яких 8606 грн. 87 коп. - донарахований єдиний внесок, 430 грн. 34 коп. - штрафні (фінансові) санкції, які нараховані на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с. 22).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Зобов'язання платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, визначається п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Стаття 177 Податкового кодексу України передбачає особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами п.177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (тобто, у розмірі 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами).

У відповідності до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За приписами п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні фізичною особою-підприємцем, що не перебуває на спрощеній системі оподаткування, об'єкта оподаткування податком на прибуток можуть враховуватися лише документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, які включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання визначено ст. 138 розділу III Податкового кодексу. Так, за нормами п.138.1 ст.138 розділу III Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5,підпунктами 138.10.5,138.10.6 пункту 138.10,пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 ст. 138 та у ст. 139 ПК України.

Разом з тим, витрати на нарахування процентів (зокрема, за користування кредитами та позиками), у відповідності до п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, належать до складу фінансових, а не операційних витрат, що є достатньою самостійною підставою для неможливості врахування таких витрат у спірних правовідносинах.

При цьому слід враховувати положення ст. 141 розділу III Податкового кодексу України, якою визначено особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями.

Відповідно до п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено кредитні договори №ДК 78-35 від 22.07.2011р. на розвиток бізнесу (а.с.24-25), № ДК 45-17 від 12.06.2012р. на розвиток бізнесу (а.с. 28-29), № R53700228076B від 09.04.2012 р. на споживчі потреби (а.с. 32-35), № 104/4273BCL від 23.09.2011 р. на поточні потреби (а.с. 37), договори з ПАТ "Банк Русский Стандарт" (а.с. 82-84), а також договір про надання фінансових послуг з ПТ "Ломбард "Гаманець" ОСОБА_3 та ОСОБА_4" № 374 від 28.09.2012 р. (а.с. 88).

Матеріали справи підтверджують, що проценти за користування кредитними коштами у 2012 році на суму 24803,65 грн. були віднесені позивачем до складу валових витрат (а.с. 217).

Проте, документів, які б підтверджували зв'язок використаних ФОП ОСОБА_1 кредитних коштів з веденням її господарської діяльності у спірному періоді податковому органу на перевірку не надано, - відсутні докази направлення направлення на запит податкового органу документів для здійснення контролюючого заходу.

Враховуючи матеріали справи, суд вірно визначився щодо обґрунтованості висновку податкового органу про те, що мета, з якою були одержані кредити, не пов'язана з господарською діяльністю позивача. Оскільки позивачем не було надано до перевірки податковому органу документів на підтвердження витрат, пов'язаних з виконанням кредитних договорів, висновок податкового органу, сформований на підставі наданих позивачем документів - правомірний та обґрунтований.

Судом також враховано, що акт перевірки підписано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 8-20).

За встановлених обставин висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі №804/2806/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі №804/2806/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту ухвали 10.07.2015 року.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна