Ухвала суду № 46635443, 07.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року справа №805/418/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Ляшенка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від18 березня 2015 року у справі № 805/418/15-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь» про стягнення адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь», в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році, у сумі 79857,25 грн. та пені у сумі 9279,44 грн. разом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від18 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону №875 визначає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома,здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньоїрічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числіпідприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, якавикористовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числіпідприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено,що 16.01.2014 року відповідачем був наданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік. Відповідно до рядку 01 наданого відповідачем звіту середньооблікова кількість працівників облікового складу складає 641 особа, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 21 особа (рядок 02 звіту). Кількість інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону була визначена відповідачем на рівні 26 особи (рядок 03 звіту).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2013 року щомісячно до Макіївського міського центру зайнятості направлялись звіти про наявність вакансій. Вказані звіти були отримані Макіївським міським центром зайнятості, що підтверджується відповідними підписами відповідальної особи, яка прийняла інформацію

Також, відповідач на протягом 2013 року шляхом публікацій у газетах періодичних видавництв запрошував на роботу інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, що підтверджується оголошеннями, які опубліковані в газеті «Вечерняя Макеевка» за 2013 року в номерах від 18.01.2013 року, від 08.02.2013 року, від 07.03.2013 року, від 05.04.2013 року, від 10.05.2013 року, від 07.06.2013 року, від 05.07.2013 року, від 09.08.2013 року, від 06.09.2013 року, від 04.10.2013 року, від 08.11.2013 року, від 06.12.2013 року

У 2009 році за участю Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр» відповідачем було проведено чергову атестацію робочих місць для посад, на яких може бути застосована праця інвалідів, що підтверджується протоколом про проведення досліджень важкості та напруженості праці № 192-71-1 від 25.09.2009 року та протоколом засідання атестаційної комісії № 61/09 від 28.09.2009 року.

Створення робочих місць для інвалідів передбачено колективним договором, укладеним між адміністрацією та трудовим колективом відповідача, реєстраційний номер 27 від 22.03.2011 року.

Протягом 2013 року відповідач з метою працевлаштування інвалідів щомісяця направляв листи позивачеві та Макіївському міському центру зайнятості що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Вказаними листами відповідач повідомляв про наявність атестованих у нього робочих місць для інвалідів за посадами водій автотранспортних засобів, торгівельний агент, експедитор, комірник та просив сприяти в їх працевлаштуванні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було

вжито всіх заходів по створенню робочих місць для інвалідів та їх працевлаштуванню та

дотримано вимоги, встановлені статтею 19 Закону № 875, тому відсутні підстави для

застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько- правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Склад правопорушення, який є підставою для стягнення адміністративно- господарських санкцій, в межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Обов'язок підприємства по створенню робочих місць інвалідів не супроводжується обов'язком щодо їх працевлаштування. Роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушення, а факт не працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць для даної категорії громадян у зв'язку з їх відсутністю не може слугувати підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені, підставою для застосування яких є наявність вини юридичної особи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від18 березня 2015 року у справі № 805/418/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі № 805/418/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць