Постанова № 46635260, 03.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2015 року № 826/8203/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Державної казначейської служби Українипровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.02.2015 позивачем подано відповідачу 2 заяву про виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 6/152 в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", однак відповідачем за відсутності на те правових підстав було повернуто листом № 05-08/629-4606 від 07.04.2015 виконавчий документ без виконання.

У судовому засіданні 11.06.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що боржником за рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2011 у справі № 6/152 - є Державна податкова інспекції у Оболенському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яка в свою чергу є державним органом, водночас не знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, що в свою чергу не дає змоги останньому виконати рішення суду.

У судовому засіданні 11.06.2015 представник відповідача1 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судове засідання 11.06.2015 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд заслухавши пояснення представника позивача, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

03.02.2015 ОСОБА_1 подано до Державної казначейської служби України заяву "Про виконання судового рішення" в якій відповідно до статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2015 викладено прохання виконати ухвалу Господарського суду м. Києва по справі № 6/152 від 02.12.2014 про стягнення з Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (код ЄДРГІОУ: 38765858) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1 150 058.40 грн. До зазначеної заяви було додано: наказ Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва по справі № 6/152 від 02.12.2014; засвідчену копію ухвали Господарського суду м. Києва по справі № 6/152 від 02.12.2014; копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (НОМЕР_1).

Супровідним листом № 5-10/768-4299 від 02.03.2015 "Про направлення документів" Державною казначейською службою України з метою здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 по справі № 6/152 було направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві.

Листом № 05-08/529-4606 від 07.04.2015 Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві повідомило ФОП ОСОБА_1 наступне: "Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Головне управління Казначейства) розглянуло Вашу заяву щодо виконання наказу господарського суду м. Києва від 23.02.2015 та повідомляє наступне.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (надалі - Порядок).

Пунктом 24 Порядку встановлено, що стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Враховуючи, що боржник Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відсутній на обслуговуванні в Головному управлінні Казначейства, пакет документів щодо виконання рішення суду повергається без виконання.

Одночасно повідомляємо, що 02.02.2015 всі рахунки Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві закриті відповідно до заяви про закриття рахунків."

ОСОБА_1 вважаючи неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві щодо повернення йому наказу Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 по справі № 6/152 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну казначейську службу України затвердженого указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011 встановлено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Пунктом 1 та підпунктами 1 та 3 пункту 4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1280 від 12.10.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2011 за №1237/19975, встановлено, що Управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України. Управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань: здійснюють через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 24 зазначеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, у тому числі,у разі якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Отже, заява про виконання рішенням суду про стягнення коштів з державного органу подається органові Казначейства, в якому обслуговується боржник та виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу у випадку подання його до органу Казначейства, яким він не підлягає виконанню.

Відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва по справі № 6/152 від 02.12.2014 стягнення на користь позивача має бути здійснено з Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Таким чином, заява про виконання рішенням суду про стягнення коштів з державного органу щодо виконання зазначеного наказу мала бути подана Управління державної казначейської служби України у Оболонському район міста Києва.

З огляду на вкладене, враховуючи те, що наказ Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва по справі № 6/152 від 02.12.2014 підлягає виконанню не Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, а Управлінням державної казначейської служби України у Оболонському район міста Києва, суд дійшов висновку у відповідача 1 були наявні право підстави для повернення зазначеного документу позивачу.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко