Постанова № 46635251, 10.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2015 року 13:00 № 826/5177/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 00003281510, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (надалі – ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 00003281510.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки при прийнятті останнього контролюючим не враховано положення ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», що набув чинності 12.08.2014 року, а саме: у відповідності до п. «а» ч. 15.1 ст. 15 цього Закону, будь-якій юридичній особі – резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації. Також, за твердженнями останнього, до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Таким чином, з огляду на зазначене вище до ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія», місцезнаходженням якого певний час була територія Автономної Республіки Крим, санкції за порушення порядку сплати податків і зборів, допущених під час здійснення господарської діяльності на територія АРК не застосовуються.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання 10.06.2015 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на те, що за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» зі збору за користування радіочастотним ресурсом (акт від 08.12.2014 року № 292/26-55-15-10) встановлено порушення позивачем терміну сплати задекларованих сум грошових зобов’язань з названого податкового платежу, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Суд у судовому засіданні 10.06.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» (ідентифікаційний код 22322589, місцезнаходження: Автономна Республіка Крим, вул. Радіо, буд. 4) були подані до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкові розрахунки збору за користування радіочастотним ресурсом України за звітні періоди березень 2013 року (від 04.04.2013 року), за квітень 2013 року (від 14.05.2013 року), за травень 2013 року (від 06.06.2013 року), за червень 2013 року (від 08.07.2013 року та за липень 2013 року (від 14.08.2013 року), де задекларувало до сплати за кожен звітний місяць 7 801,38 грн. (копії останніх наявні в матеріалах справи). Згідно наявної у матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованої 08.10.2014 року, ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, починаючи з 22.07.1994 року.

Надалі, згідно письмових пояснень представника відповідача, що викладені у формі заперечень проти позову, 09.10.2014 року ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

В свою чергу, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України, поданих ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія», за результатами якої складений Акт від 08.12.2014 року № 292/26-55-15-10. Під час проведення вказаної камеральної перевірки перевіряючим встановлено порушення підприємством строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань зі збору за користування радіочастотним ресурсом України, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: суми 1 919,85 грн. (граничний термін сплати 04.04.2013 року) фактично була сплачена 30.08.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 116 днів), 4 000 грн. (граничний термін сплати 04.04.2013 року) фактично була сплачена 20.09.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 137 днів), 1 881,55 грн. (граничний термін сплати 04.04.2013 року) фактично була сплачена 31.10.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 178 днів), 2 277,55 грн. (граничний термін сплати 14.05.2013 року) фактично була сплачена 31.10.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 154 дні), 2 000 грн. (граничний термін сплати 14.05.2013 року) фактично була сплачена 01.11.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 155 дні), 82,80 грн. (граничний термін сплати 14.05.2013 року) фактично була сплачена 01.11.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 155 днів), 2 000 грн. (граничний термін сплати 14.05.2013 року) фактично була сплачена 11.11.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 165 днів), 1 441 грн. (граничний термін сплати 14.05.2013 року) фактично була сплачена 21.11.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 175 днів), 7 801,40 грн. (граничний термін сплати 06.06.2013 року) фактично була сплачена 02.12.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 155 днів), 4 561,05 грн. (граничний термін сплати 08.07.2013 року) фактично була сплачена 02.12.2013 року (кількість днів затримки сплати становить 125 днів), 2 500 грн. (граничний термін сплати 08.07.2013 року) фактично була сплачена 14.02.2014 року (кількість днів затримки сплати становить 199 днів).

На підставі вказаного акта камеральної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17.12.2014 року за № 00003281510, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» граничного строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору за використання радіочастотного ресурсу, код платежу 19070000, у розмірі 30 465,25 грн., всього на 199 днів, нарахувало підприємству штраф в сумі 6 093,05 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 00003281510 необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі – ПК України).

Так, податковим зобов’язанням, у розумінні ПК України, визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Одночасно, п. 322.1 ст. 322 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників збору до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації для вжиття до них заходів згідно із законодавством (п. 322.2 ст. 322 ПК України).

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 9.3 ст. 9 ПК України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнаєть-ся сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

У силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання набуває статусу податкового боргу.

У тексті акта камеральної перевірки зафіксовані випадки несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених сум грошових зобов’язань зі збору за користування радіочастотним ресурсом в період з 30.08.2013 року по 14.02.2014 року, що мали бути сплачені 04.04.2013 року, 14.05.2013, року, 06.06.2013 року та 08.07.2013 року, де відсутні посилання на відповідні документи, що стали підставою для нарахування до сплати тих чи інших сум грошових зобов’язань. На підтвердження обґрунтованості висновків акта камеральної перевірки відповідачем до суду були подані податкові розрахунки збору за користування радіочастотним ресурсом України за звітні періоди березень-липень 2013 року та витяг з інтегрованої картки платника збору за користування радіочастотним ресурсом України – ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» за 2014 рік (остання операція за 30.04.2014 року), – в якому відсутні відомості про дати та суми нарахування до сплати платнику податків грошових зобов’язань зі збору, що наведені в акті камеральної перевірки.

Представник позивача під час судового розгляду справи усно посилався на норми п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» як на підставу для звільнення ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» від відповідальності за порушення порядку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань. Крім того, представник позивача зазначив про допущення товариством лише окремих випадків несвоєчасної сплати сум задекларованого збору, а не в цілому та в обсягах за висновками акта камеральної перевірки. Копії та/або оригінали платіжних документів щодо сплати збору та банківських виписок позивач на вимогу суд не надав, посилаючись на їх втрату при здійснення зміни місцезнаходження ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» внаслідок переміщення з тимчасово окупованої території на іншу територію України.

Так, відповідно до зазначеної норми, будь-якій юридичній особі – резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Таким чином, як вбачається зі змісту акта камеральної перевірки, обов’язок по сплаті збору за користування радіочастотним ресурсом України за звітні періоди березень – липень 2013 року виник у ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» в період до тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

За приписами норм ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте, судом враховується те, що доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, відповідно до ч. 1, 2 і 4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Під час судового розгляду даної справи представник відповідача не надав суду належних документальних доказів на підтвердження правомірності формування в інтегрованій картці платника збору за користування радіочастотним ресурсом України – ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» сум до сплати з такого збору протягом 2013 року, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити наявність контролюючого органу правових підстав та правильність застосування міри відповідальності, передбаченої нормами п. 126.1 ст. 126 ПК України. При цьому, жодних усних та/або письмових пояснень з приводу причин неможливості подання до суду вказаних відомостей представник відповідача не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 00003281510.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2014 року № 00003281510.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (ідентифікаційний код: 22322589, адреса: 01601, м. Київ, вул. Банкова, 2-Б) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок