Постанова № 46633689, 25.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року 12:12Справа № 2а-447/10/0870 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Завод Південгідромаш»,

м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій

області, м. Бердянськ Запорізької області

про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/13

від 12.01.2010 р. , -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01 від 23.01.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1313/8/10-017 від 08.02.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод Південгідромаш» звернулося із адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправною і скасувати першу податкову вимогу № 1/13 від 12.01.2010 р. В обґрунтування позову посилається на те, що згідно податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік ВАТ «Завод Південгідромаш» загальна сума нарахованого земельного податку на 2009 рік по підприємству склала 626543,13 грн. Вказує, що факт сплати земельного податку за січень-листопад 2009 року на загальну суму 574331,20 грн. підтверджується платіжними дорученнями, а земельний податок за грудень підлягає сплаті лише в строк до 30.01.2010 р. Таким чином, за твердженням позивача, Бердянська ОДПІ Запорізької області безпідставно визначила податковий борг за узгодженим податковим зобовязанням по земельному податку на суму 93642,80 грн., оскільки за обліком у підприємства заборгованість по земельному податку не рахується.

У письмових поясненнях від 25.03.2010 р. вх. № 6864 позивач також посилається на те, що відповідач, згідно вимог ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не мав законних підстав для зарахування грошових коштів в сумі 84863,02 грн. в рахунок погашення податкового боргу, який вже виник на момент введення мораторію у справі про банкрутство ВАТ «Завод Південгідромаш». Тому, за твердженням позивача, грошові кошти в сумі 84863,02 грн. мали бути зараховані відповідачем на виконання виключно поточних зобовязань позивача щодо сплати земельного податку, які виникли після 12.12.2006 р. тобто на сплату земельного податку за грудень 2006 р. та в рахунок погашення наступних платежів. Також вказує, що на виконання п. 2 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 р. по справі № 19/1/07 позивачем у 2009 р. було перераховано до бюджету грошові кошти у загальному розмірі 96407,42 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач позовні вимоги не визнає. В письмових запереченнях від 16.02.2010 р. вх. № 3615 посилається на те, що станом на 01.06.2009 р. після проведення в особовому рахунку ВАТ «Завод Південгідромаш» списання та розстрочення боргу по земельному податку залишилася заборгованість у розмірі 46647,40 грн. Крім того, за твердженням відповідача, підприємство не здійснило в установлений строк платіж за грудень 2009 р. в сумі 45700 грн. строк сплати якого був встановлений до 31.12.2009 р., а також підприємству нарахована пеня в сумі 1295,28 грн.

В додаткових поясненнях від 18.03.2010 р. вх. № 6251 відповідач зазначив, що дані розрахунків по земельному податку підприємства та дані обліку податкової інспекції не співпадають лише відносно зарахування платежу здійсненого підприємством 28.12.2006 р. на загальну суму 84863,02 грн., відносно нарахування земельного податку за листопад 2006 р. на суму 46647,53 грн., а також стосовно пені в сумі 1295,40 грн. Зокрема вказує, що оскільки станом на 28.12.2006 р. у відповідача була відсутня заборгованість яка виникла після 12.12.2006 р. (після порушення справи про банкрутство), то кошти в розмірі 84863,02 грн. були направлені в рахунок погашення заборгованості, що виникла до 12.12.2006 р. Вказує, що позивач також не враховує нарахування по земельному податку за листопад 2006 р. на суму 46647,53 грн., строк сплати якого настав 04.01.2007 р. На цю ж суму, податковим органом була нарахована пеня в сумі 1295,40 грн. Вказує, що платіж в сумі 96407,42 грн., який здійснений підприємством в погашення розстроченого боргу по мировій угоді, було спрямовано податковим органом частково в погашення боргу, який вже існував на дату сплати зазначеної суми, а залишок суми враховувався як переплата. Крім того, 30.12.2009 р. позивачу був нарахований земельний податок за листопад 2009 р. в сумі 52211,93 грн. У встановлений термін підприємство сплатило 6511,93 грн. тому в погашення не сплаченого земельного податку за листопад 2009 р. була зарахована переплата, яка мала місце на 30.12.2009 р. В той же час, 30.12.2009 р. позивачу був нарахований платіж по мировій угоді в сумі 96407,42 грн. який з урахуванням переплати склав 93642,80 грн. Таким чином, за твердженням відповідача, сума, яка була визначена в першій податковій вимозі № 1/3 від 12.01.2010 р., фактично є заборгованістю по мировій угоді. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав, з підстав, викладених вище.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.2.1п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу (п. п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Пунктом 4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. № 266 податкові вимоги формуються зокрема в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року № 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за № 304/3597.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.01.2010 р. Бердянською ОДПІ Запорізької області було сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу № 1/13 на суму 93642,80 грн. із вимогою сплатити заборгованість по земельному податку з юридичних осіб.

Як зясовано судом, відповідач стверджує, що фактично борг, який зазначений в оскаржуваній податковій вимозі це є борг за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 р. по справі № 19/1/7.

Із змісту мирової угоди вбачається, що в строк до 31.12.2009 р. ВАТ «Завод Південгідромаш» має сплатити заборгованість по земельному податку в сумі 96407,42 грн. Долученими до справи копіями платіжних доручень на переказ грошей, встановлено, що 27.08.2009 р. та 30.09.2009 р. підприємство перерахувало 64678,42 грн. та 31729,00 грн. відповідно з призначенням платежу «Розстрочена сума податкового боргу згідно мирової угоди ухваленої ГС Запорізької області 29.05.2008 р. по справі № 19/1/07». Таким чином, позивач виконав в повному обсязі свої зобовязання щодо сплати чергового платежу розстроченого податкового боргу по мировій угоді.

Посилання податкової інспекції на те, що перераховані грошові кошти були спрямовані на погашення податкового боргу, що виник раніше, суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач у запереченнях, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналіз положень вказаної норми дає підстави стверджувати, що вона не встановлює права податкового органу на самостійну зміну контролюючим органом призначення платежу, яке було самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні на сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період. Слід зазначити, що не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України № 2181, або іншими законами з питань оподаткування. Тому посилання відповідача на приписи п. 1.6 Розділу І Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 також є безпідставними.

Отже, податкова інспекція не мала права змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податку у платіжних дорученнях № 188 від 30.09.2009 р. та № 170 від 27.08.2009 р., а перерахована позивачем сума за вказаними платіжками мала бути зарахована як погашення розстроченого податкового боргу за мировою угодою.

Крім того, суд спростовує посилання відповідача на існування у позивача боргу по земельному податку, який виник до здійснення ним платежів за мировою угодою.

Так, на вимогу Запорізького окружного адміністративного суду сторонами у справі була проведена звірка та встановлено, що в обліку податкової інспекції та підприємства існують розбіжності щодо 84863,02 грн., перерахованих підприємством 28.12.2006 р. та нарахування податку за листопад 2006 р. на суму 46647,53 грн.

Із наданого позивачем акту Бердянської ОДПІ Запорізької області «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Завод Південгідромаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р. № 083/23-208/00218012 від 15.05.2008 р. вбачається, що перевіркою правильності нарахування та сплати земельного податку протягом перевіряємого періоду порушень не встановлено (арк. акту 24). В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати земельного податку. Станом на 01.07.2006 р. заборгованість товариства по сплаті податкових зобовязань по сплаті земельного податку складала 541040,07 грн., пеня, нарахована за несвоєчасну сплату податкового зобовязання 643918,96 грн.

Враховуючи те, що 12.12.2006 р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод Південгідромаш» то вказана заборгованість є конкурсною і ніяким чином не повязана із поточними розрахунки підприємства по земельному податку.

Крім того суд зауважує, що заборгованість позивача по земельному податку, яка на думку відповідача рахувалася за ним за листопад 2006 р. не могла також бути включена у спірну податкову вимогу, оскільки станом на 12.01.2010 р. сплинуло 1095 днів.

З іншого боку судом зясовано, що 30.12.2009 р. позивачу нарахований земельний податок за листопад 2009 р. в сумі 52211,93 грн. Того ж дня, підприємством, платіжним дорученням № 250 від 30.12.2009 р., сплачено 6511,93 грн. із призначенням платежу «земельний податок за листопад 2009 р.». Отже, позивач, обовязок щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку у встановлений законом строк не виконав, сплативши суму лише частково. Решта суми в розмірі 45700,00 грн. була перерахована підприємством лише 14.01.2010 р.

Таким чином, на момент винесення спірної податкової вимоги за позивачем у справі рахувався податковий борг по земельному податку в сумі 45700 грн., а тому вимоги податкового органу в цій частині є обґрунтованими.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що станом на 12.01.2010 р. (дату винесення оскаржуваної податкової вимоги) за позивачем у справі обліковувалася податкова заборгованість по земельному податку за листопад 2009 р. в сумі 45700 грн., то вимоги податкового органу щодо необхідності сплати боргу в цій частині є законними та обґрунтованими. Врешті, податкову вимогу № 1/13 від 12.01.2010 р. Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області на суму 47942,80 грн. слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Завод Південгідромаш» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/13 від 12.01.2010 р., - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу № 1/13 від 12.01.2010 р. Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області на суму 47942,80 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод Південгідромаш» (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 77, код ЄДРПОУ 00218012) 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

СуддяН.В. Стрельнікова