Постанова № 46632709, 12.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року об 11 год. 50 хв. Справа № 2а-6387/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріГорбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької

області, м. Мелітополь Запорізької області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь

Запорізької області

про стягнення заборгованості за рахунок активів,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 31871 від 02.10.2009 р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 04.05.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулася із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача 126060,06 грн. податкового боргу по податку на додану вартість. В обґрунтування позову посилається на те, що податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок проведення податковою інспекцією виїзної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування податків, зборів та інших обовязкових платежів за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої відповідачу, зокрема, було донараховано 126060,06 грн. податкового зобовязання по податку на додану вартість Зазначає, що Мелітопольською ОДПІ вживались заходи, передбачені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», однак податковий борг відповідачем залишився не сплаченим та підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених вище.

Відповідач письмового відзиву не надав. Представник в судовому засіданні пояснив, що відповідач позов не визнає, оскільки вважає, що донарахована сума податкових зобовязань, згідно акту перевірки № 165/17-221/НОМЕР_1, є неузгодженою, а тому не має статусу податкового боргу, а відповідно не може бути стягнута в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 19.03.2001 р. за № 21010170000005728.

На підставі направлення від 31.07.2006 р. № 884 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання, проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності повноти нарахування та своєчасності перерахування податків, зборів та інших обовязкових платежів ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої складено ОСОБА_3 № 165/17-221/НОМЕР_1 від 04.09.2006 р. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а саме заниження суми податку на додану вартість за 2004 рік у сумі 84040,04 грн., в т.ч. за квітень 2004 р. 19715,52 грн., червень 2004 р. 4181,67 грн., липень 2004 р. 55605,35 грн., грудень 2004 р. 4537,50 грн.

12.04.2007 р. на підставі акта перевірки 165/17-221/НОМЕР_1 від 04.09.2006 р. , Мелітопольською ОДПІ у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 002341702/3, згідно якого приватному підприємцю донараховано 126060,06 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість, зокрема 84040,04 грн. за основним платежем та 42020,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача поштою та отримано ним особисто 07.06.2007 р., що підтверджується долученою до справи копією поштового повідомлення.

Строк сплати за вказаним податковим повідомленням-рішенням настав 18.06.2007 р.

Представник відповідача не надав суду документального підтвердження оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 002341702/3 від 12.04.2007 р. Тому, вказане податкове повідомлення-рішення є чинним, а податкове зобовязання за ним узгодженим.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п. 5.4.1. ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач направив боржнику поштою першу податкову вимогу форми «Ф 1» № 1/2200 від 20.07.2009 р., яка отримана 24.07.2009 р.

Також, 25.08.2009 р. податковою інспекцією направлено поштою другу податкову вимогу форми «Ф 2» № 2/2564, яку отримано відповідачем особисто 31.08.2009 р.

Проте, сума заборгованості відповідачем за вказаним податковим повідомленням-рішенням не сплачена.

Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України № 2181 «…у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.».

07.10.2009 р. Мелітопольською ОДПІ прийнято рішення № 10756/Ч/24-010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З метою встановлення майнового стану боржника, Мелітопольською ОДПІ зроблено запити та отримано наступні відповіді:

-від Мелітопольського бюро технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно в м. Мелітополі та Мелітопольському районі не зареєстровано;

-від міської інспекції Держтехнагляду боржник транспортні засоби не реєстрував.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Згідно п. 1.7 ст.1 Закону України 2181 активи платника податків кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Мелітопольська ОДПІ, як орган державної влади, що здійснює контроль у сфері податкового законодавства, за змістом п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» може виступати стороною у справах порушених адміністративним судом, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємця.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за рахунок активів, задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72305, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Мелітополь (код одержувача 34676932 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100) суму заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 126060 (сто двадцять шість тисяч шістдесят) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Постанова складена у повному обсязі 15.01.2009 р