Постанова № 46631378, 20.05.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 2.11.1

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2009 р. о 16 год. 28 хв. Справа № 2а-1461/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріСвітлицькій О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кільце», м. Запоріжжя

до: Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій

області, м. Мелітополь

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.04.2009 р. № 033/131

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.02.2008 р. № 4138;

ОСОБА_3 ,довіреність від 29.06.2006 р. № 13267

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кільце»звернулося до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ від 29.07.2008 р. № НОМЕР_1. В обґрунтування позову товариство посилається на те, що підприємство має всі документи, що відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких ТОВ «Кільце»правомірно віднесло суму 63678,00 грн. до складу податкового кредиту на підставі п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема зазначає, що ТОВ «Литво»провело ремонт обладнання на загальну суму 382069,61 грн., в т.ч. 63678,27 грн. ПДВ, що підтверджується податковою накладною від 31.03.2008 р. № НОМЕР_2, податковою накладною від 25.04.2008 р. № 000000961 на загальну суму 4344,66 грн., № НОМЕР_3 від 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн. На підставі цього, позивач вказує, що оскільки вищевказані податкові накладні заповненні з дотриманням встановленого законом порядку, то позивач правомірно відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту. Також позивач не погоджується із висновком Мелітопольської ОДПІ про те, що ТОВ «Литво» повинно мати ліцензію для надання послуг, які воно здійснювало для ТОВ «Кільце»відповідно до вимог ст. 2 Закону України № 1775-ІІ від 01.06.2000р «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція в Запорізькій області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 06.05.2009 р. (вх. № 7001) зазначає, що в результаті проведеної Мелітопольською ОДПІ перевіркою було виявлено порушення позивачем п. п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит по придбанню матеріалів та послуг, не призначених для використання в господарській діяльності на суму 64472,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 64472,00 грн. Зазначає, що в ході перевірки товариством не надано в повному обсязі первинні документи, а саме: кошторисна документація в якій вказано трудовитрати, часи роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, які використовувалися при ремонті печей та бочок, та фахівці яких професій виконували дані роботи, кількість годин відпрацьованих при виконанні даних з робіт, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (форма № ОЗ-2) згідно наказу № 352 від 29.12.1995 р., затвердженого Міністерством статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку»та не підтверджено виконання робіт та послуг підприємством ТОВ «Литво». Також вказує, що згідно статуту ТОВ «Литво»не передбачено надання ремонтних робіт стороннім організаціям, не зазначений такий вид діяльності і в довідці статистичної звітності. На думку відповідача, ТОВ «Литво»повинно мати ліцензію для надання послуг по ремонту будівель та споруд, відповідно до ст. 2 Закону України № 1775-ІІ від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили та вважають його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлення від 02.06.2008 р. № 849 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Кільце»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04,2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 15.07.2008 р. № 972/23//25482081.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. ТОВ «Кільце» завищено податковий кредит по придбанню матеріалів та послуг, не призначених для використання в господарській діяльності на суму 64472,00 грн., а саме: за квітень 2007 р. на суму 724,00 грн.; за лютий 2008 р. на суму 70,00 грн.; за березень 2008 р. на суму 63678,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 64472,00 грн., а саме: за квітень 2007 р. на суму 724,00 грн.; за лютий 2008 р. на суму 70,00 грн.; за березень 2008 р. на суму 63678,00 грн.

29.07.2008 р. на підставі акта перевірки Мелітопольською ОДПІ в Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001592301/0, яким ТОВ «Кільце»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 96708,00 грн., зокрема 64472,00 грн. за основним платежем та 32236,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Мелітопольської ОДПІ (рішення про результати розгляду скарги № 26532/10/23020 від 26.08.2008 р.), до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області (рішення № 4910/10/25-020 від 03.11.2008 р.) та Державної податкової адміністрації України (рішення № 197/6/25-0115 від 14.01.2009 р.), за результатами яких ТОВ «Кільце відмовлено у задоволенні скарг та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001592301/3 від 30.01.2009 р.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2008 р. № 0001592301/0 ТОВ «Кільце» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

В ході проведеної Мелітопольською ОДПІ в Запорізькій області перевіркою встановлено:

1)за квітень 2007 р. було надано акт прийому виконаних робіт № 95 від 25.04.2007 р. від ТОВ «Литво»в якому зазначено, що проведено ремонт несучої цегельної стіни будови блока допоміжних цехів інв.. № 1111 на загальну суму 4344,66 грн., в т.ч. ПДВ 724,11 грн. та податкову накладну № НОМЕР_4 від 25.04.2007 р. на загальну суму 4344,66 грн., в т.ч. ПДВ 724,11 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість (Кт-631) у сумі 4344,66 грн. В бухгалтерському обліку дані операції відображено Дт 152 (придбання (виготовлення) основних засобів) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками);

2) за лютий 2008 р. було надано акт виконаних робіт № 53 від 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн., в т.ч. ПДВ 69,67 грн., в якому вказано, що ТОВ «Литво»виконало ремонт кабінету диспетчера настил лінолеуму, та податкову накладну № НОМЕР_3 від 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн., в т.ч. ПДВ 69,67 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість. У бухгалтерському обліку дані операції відображено Дт 91 (загальновиробничі витрати) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) у сумі 418,01 грн.;

3)В ході перевірки було надано акт № 79 від 31.03.2008 р., в якому зазначено, що ТОВ «Литво»провело ремонт обладнання на загальну суму 38206,61 грн., в т.ч. ПДВ 63678,27 грн., податкову накладну № НОМЕР_2 від 31.03.2008 р. на загальну суму 382069,61 грн. в т.ч. ПДВ 63678,27 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість. У бухгалтерському обліку відображено Дт 152 (придбання (виготовлення) основних засобів) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) у сумі 418,01 грн.

При цьому Мелітопольська ОДПІ Запорізької області дійшла висновку про не підтвердження факту виконання робіт та послуг підприємством ТОВ «Литво», оскільки «в ході перевірки Позивачем не були надані у повному обсязі первинні документи, а саме: кошторисна документація, в якій вказано трудовитрати, часи роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, які використовувалися при ремонті печей та бочок, та фахівці яких професій виконували дані роботи, кількість годин відпрацьованих при виконанні даних робіт, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №03-2) згідно наказу № 352 від 29.12.1995 р., затвердженого Міністерством статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку»(стор.27 акту перевірки).

Однак, суд не погоджується із висновком Мелітопольської ОДПІ, викладеному в акті перевірки 972/23//25482081 від 15.07.2008 р. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Такими чином, наявність кошторису за угодами підряду не є обовязковою (на розсуд сторін), а тому посилання відповідача з цього приводу не ґрунтується на законі.

Відсутність кошторисної документації також не спростовує факт здійснення господарської операції, оскільки кошторис є лише документом, який розшифровує договірну вартість робіт і розглядається як частина договору, і ніяким чином не свідчить про саме виконання робіт. Слід враховувати, що для перевірки позивачем надано Мелітопольській ОДПІ планові калькуляції, в яких наведені переліки матеріалів та робіт, протоколи погодження ціни тощо, з яких простежується погодження ТОВ «Кільце» та ТОВ «Литво»усіх істотних умов для проведення підрядних робіт.

Слід зауважити, що фактично виконані ТОВ «Литво»для ТОВ «Кільце» роботи не можна кваліфікувати як будівельний підряд, а тому застосування до вказаних відносин положень параграфу 3 Глави 61 ЦК України є необґрунтованим.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі за текстом Закон України № 168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. Закону України № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Закону України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Закон України № 168/97-ВР не ставить в залежність право на податковий кредит від наявності або відсутності проектно-кошторисної документації, інших документів первинного обліку, і, більш того, не ставить таке право у залежність від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському обліку.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості виконаних ремонтних робіт були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ТОВ «Кільце»цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним ремонтним роботам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Не знаходять свого твердження посилання Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про те, що результати ремонтних робіт не використовуються у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як свідчать матеріали справи, обєкти на яких проводилися ремонтні роботи є власністю ТОВ «Кільце», експлуатуються безпосередньо товариством, або передані в оренду. Таким чином, використовуючи власні основні фонди та передаючи їх в оренду з метою отримання прибутку підприємство тим самим використовує ці обєкти у господарській діяльності, відповідно і результати ремонтних робіт на цих обєктах також використовуються ТОВ «Кільце»у господарській діяльності.

Посилання Мелітопольської ОДПІ в акті перевірки на Наказ Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку»є помилковим, оскільки воно не розповсюджується на вказані відносини.

Крім того, наявність чи відсутність у ТОВ «Литво»ліцензії на проведення ремонтних робіт не впливає на право позивача відобразити податковий кредит за результатами таких господарських операцій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 96708,00 грн., зокрема 64472,00 грн. за основним платежем та 32236,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001592301/0 від 29.07.2008 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кільце»до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001592301/3 від 30.01.2009 р. Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області про донарахування підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 96708,00 грн., зокрема 64472,00 грн. за основним платежем та 32236,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кільце»(72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанову складено у повному обсязі 25 травня 2009 р.

Суддя(підпис)Н.В. Стрельнікова

Постанова не набрала законної сили

Суддя: