Постанова № 46629216, 25.06.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокум. Ужгород№ 807/725/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

сторони в судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився. Однак, представником відповідача на адресу суду було надіслано заперечення проти даного адміністративного позову, згідно якого вбачається, що у свої запереченнях відповідач посилається на те, що підприємство перебуває в стані ліквідації, а ліквідаційна комісія не визнає позовні вимоги позивача. Дану адміністративну справу представник відповідача проси суд розглядати за його відсутності.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи Державне підприємство «Солотвинський солерудник» (далі - ДП «Солотвинський солерудник») - відповідач по даній справі, зареєстрований Тячівською районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та зроблено запис в Єдиному державному реєстрі за № 1 319 120 0000 000457; відповідача взято на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі від 10.09.1993 р. за № 012. Управлінням статистики у Тячівському районі присвоєно код ЄДРПОУ №00383544.

Положенням частини 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Станом на 06.04.2015 року за ДП «Солотвинський солерудник» рахується податковий борг в розмірі 50138,48 грн. (не заявлений до суду на стягнення) по: земельному податку в розмірі 34199,48 грн., який виник на підставі: самостійно поданої відповідачем податкової декларації № 9005074983 від 07.02.2014р. - 21052,32 грн. по строках сплати: з 30.10.2014р. по 30.01.2015р. - 5263,08 грн. щомісяця; податкової декларації №9018701908 від 19.02.2015р. -13147,16 грн. по строках сплати: 02.03.2015р., 30.03.2015р. в сумі 6573,58 грн.;

податку на додану вартість в розмірі 15939,00 грн., який виник на підставі самостійно поданих платником податків: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9001079076 від 17.01.2015р. в сумі 654,00 грн.; податкової декларації №9018539874 від 19.02.2015р. - 14626,00 грн., та податкової декларації №9043154222 від 19.03.2015р. - 659.00 грн.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання не підлягає оскарженню.

Згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

(п.95.3 ст.95 цього Кодексу).

Також, відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань представника відповідача у своїх запереченнях проти даного адміністративного позову, в яких він зазначає, що підприємство перебуває в стані ліквідації, а ліквідаційна комісія не визнає позовні вимоги позивача, то слід зазначити, що так як встановлено судом згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015 року по справі № 907/136/15 порушено провадження у справі про банкрутство до ДП «Солотвинський солерудник» і відповідно п. 3 зазначеної ухвали суду, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Однак в даному випадку ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

В даному ж випадку предметом даного спору є саме стягнення з відповідача грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а тому наведені відповідачем посилання не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного позову або закриття провадження у справі з підстав п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки дана справа з врахуванням ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинна розглядатися саме в порядку КАС України, а порушення відносно відповідача процедури банкрутства не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати грошові зобов'язання (податковий борг), який визначений відповідно до Податкового кодексу України.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Солотвинський солерудник» (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул.Шахтарська, буд. 36, код ЄДРПОУ - 00383544) на користь відповідного бюджету податковий борг в сумі 50138,48 грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяC.А. Гебеш