Постанова № 46629087, 07.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 р. Справа № 805/1599/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 93 975, 96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 93 975, 96 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 року замінено неналежного відповідача - Селидівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", належним - Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

Позивач вказує на те, що за відповідачем враховується борг у розмірі 93 975, 96 грн. зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, що виник на підставі самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з декларації № 9039072716 від 10.07.2014 року.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає про настання форс-мажорних обставин по сплаті податків у зв'язку з проведенням АТО, вказує на те, що підприємство перебуває у катастрофічному становищі, має велику заборгованість по заробітній платі, ЄСВ та іншим податкам і зборам, на кошти підприємства на суму 392 819 005,25 грн. було накладено арешт Державною виконавчою службою.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідач перебуває на податковому обліку та є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.

Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 326.1 ст. 326 ПК України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Відповідачем було подано позивачу податкову декларацію № 9039072716 від 10.07.2014 року, якою відповідачем було самостійно визначено податкове зобов'язання зі збору на спеціальне використання водних ресурсів в сумі за 3-й квартал 2014 року в сумі 93 975,96 грн.

Проте відповідач вказану суму не сплатив, за даними облікової картки платника податку заборгованість відповідача зі збору на спеціальне використання водних ресурсів за 3-й квартал 2014 року склала 93 975,96 грн. та, станом на момент розгляду справи, не сплачено.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

07 жовтня 2014 року позивачем сформовано податкову вимогу № 3383-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями 3 614,59 гривень, яку отримано відповідачем 15.10.2014 року.

Вказану вимогу не скасовано та не відкликано.

Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача із заявою про надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, встановленому чинним законодавством України, яке не визначає відсутність коштів чи скрутне фінансове становище боржника обставиною, що звільнює від виконання податкового зобов'язання.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 93 975,96 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 54, 57-58, 95, 113 Податкового кодексу України та статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 93 975, 96 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (місцезнаходження юридичної особи: вул. К.Лібкнехта, 177А, м. Маріуполь, Донецька область, 87547, код ЄДРПОУ 00191678; місцезнаходження філії: вул. Гоголя, 29, м. Селидове, Донецька область, 85400, ідентифікаційний код 35580927) заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 93 975 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок на користь бюджету на рахунок № 33115359700070 - збір за спеціальне використання води, відкритий у ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 07 липня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.