Постанова № 46628503, 07.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 804/6839/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Самойленко В.І.

представника відповідача - Синявського І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» № 0004972202 від 15.04.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 7 079 332,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004952202 від 15.04.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 79 522,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем неправомірно та безпідставно, з урахуванням висновків викладених у акті перевірки № 2652/04-66-22-02 від 24.09.2014 року та рішення Головного управління ДФС У Дніпропетровській області № 1526/10/04-36-10-08-09 від 30.12.2014 року, прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015 року № 0004972202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 7 079 332,00 грн. та № 0004952202 від 15.04.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 79 522,50 грн. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки обставини, які стали підставою для їх прийняття не відповідають дійсності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках, викладених у акті перевірки № 2652/04-66-22-02 від 24.09.2014 року та рішенні Головного управління ДФС У Дніпропетровській області № 1526/10/04-36-10-08-09 від 30.12.2014 року, в яких відображені виявлені порушення вимог податкового законодавства. Оскільки факт порушення вимог податкового законодавства відображено в акті перевірки, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

24.09.2014 року працівниками ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено Акт № 2652/04-66-22-02 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» (код за ЄДРПОУ 35395039) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року».

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Рекуперація свинцю»:

- п.1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.3.1 п.5.3, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 п.п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону № 334, п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.п. 138.4 п.138.10 та п.138.12 ст. 138, внаслідок чого перевіркою повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження у сумі 7 086 331 грн. у 2-4 кварталах 2011 року, та завищення у сумі 6 999 грн. у 2012 році, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пунктах 3.1.1-3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

- п.44.1 ст. 44 та п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, всього у сумі 403 655 грн., у тому числі:

- у березні 2011 року у сумі 350 640 грн.;

- у травні 2012 року у сумі 53 015 грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивачем 07.10.2014 року подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська письмові заперечення.

Листом від 14.10.2014 року № 2697/9/22-02 позивачу надана відповідь на його заперечення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 16.10.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003941500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 7 086 331,00 грн. та № 0003931500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 430 163,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку та рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1526/10/04-36-10-08-09 від 30.12.2014 року скаргу позивача задоволено частково та податкове повідомлення-рішення № 0003941500 від 16.10.2014 року скасовано в розмірі 6 999,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003931500 від 16.10.2014 року скасовано в розмірі 350 641,00 грн.

З урахуванням вказаного рішення відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 079 332,00 грн. та № 0004952202 від 15.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 522,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 53 015,00 грн. та за штрафними санкціями - 26 507,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи законність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року стали наступні обставини.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Рекуперація свинцю» занижено доходи всього у сумі 172 056 881,84 гри. та занижено валові витрати на загальну суму 103 035 956,00 грн., за рахунок неповного їх відображення в декларації з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року у розмірі 7 086 331,00 грн. та його завищення у розмірі 6999,00 грн. Вказана стало підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання на суму 7 079 332,00 грн.

До набрання чинності Податкового кодексу України (01.01.2011 року) питання оподаткування прибутку підприємств регламентувалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплат або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4,1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону ).

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодекс України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135,4 цієї статті, інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 Податкового Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерською обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат: виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 141.1 статті 141 ПК України визначено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів і а року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такою від'ємного значення.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична ш інші види звітності. що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведеш облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні маги відповідні обов'язкові реквізити.

В ході проведеної перевірки податковим органом досліджувались первинні бухгалтерські документи та обставини які впливали на формування валових витрат та доходів, зокрема залучення позивачем грошових коштів за кредитними договорами, зокрема зазначено про дослідження кредитних договорів, укладених із ПАТ "ВТБ Банк", на отримання кредиту в розмірі 23 768 000,00 євро, дослідження Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 50 «Довгострокові позики», субрахунку 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті», 502 «Довгострокові кредити банків у іноземній валюті».

Тобто відповідач не спростовує факт дослідження документів які підтверджують понесення ТОВ "Рекуперація свинцю" витрат у 2009 - 2010 роках, але не приймає їх до уваги, оскільки перевірка проводиться за інший період: 2011 - 2012 роки.

Актами перевірок від 13.11.2009 року № 7669/23-2/35395039, від 01.06.2011 року № 1691/231/35395039 підтверджені показники витрат та від'ємних значень об'єктів оподаткування податком на прибуток 2009 та 2010 років, які, з урахуванням викладеного, є складовими витрат 2011 року.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ТОВ «Рекуперація свинцю» задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього (2009) року в розмірі 8 901 370 грн., тобто, в межах 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (44 704 532 грн. *0,2 = 8 940 906 грн. 40 коп.), як це визначено п.6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону.

Наявність у ТОВ «Рекуперація свинцю» від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44 704 532 грн. та підстава його виникнення (витрати, пов'язані з отриманням кредитних коштів по валютним кредитам) підтверджено Актом перевірки від 01.06.2011 року № 1691/231/35395039 (стор. 13, 16 Акту).

В декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ТОВ "Рекуперація свинцю" задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік в сумі "-" 5 428 034 грн.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року ТОВ «Рекуперація свинцю» в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року» мало право задекларувати суму в розмірі 41 231 196 грн. (44 704 532 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток 2009 року) - 8 901 370 грн. ( сума в межах 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року) + 5 428 034 грн. (від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік)), оскільки, як встановлено другим абзацом п.22.4 ст. 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

З суми 41 231 196 грн., яку мало право задекларувати в рядку 04.9 декларації, ТОВ «Рекуперація свинцю» задекларувало 22 501 372 грн. Тобто, задекларована ТОВ «Рекуперація свинцю» в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року» є складовою від'ємних значень об'єктів оподаткування попередніх 2009 та 2010 років, і ці періоди вже були перевірені податковим органом та за наслідками перевірки встановлено наявність у ТОВ «Рекуперація свинцю» від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44704532 грн. у зв'язку із витратами, пов'язаними з отриманням кредитних коштів по валютним кредитам.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року не враховано наявність у ТОВ «Рекуперація свинцю» від'ємного значення (збитку) об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатом 2009 року у сумі 44 704 532 грн. у зв'язку із витратами, пов'язаними з отриманням кредитних коштів по валютним кредитам. Вказане призвело до безпідставного збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 079 332,00 грн.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0004972202 від 15.04.2015 року підлягає скасуванню.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004952202 від 15.04.2015 року стали наступні обставини.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем задекларовано за рядком 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення)» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (реєстраційний номер 9034896787 від 19.06.2012 року (звітна) та № 9057105592 від 19.09.2012 року (уточнююча) показник у розмірі 53 015,00 грн.

При цьому, платником податків задекларовано за рядком 21.1 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3) значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року показник у сумі 53 015,00 грн.

Оскільки в податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року за рядком 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) зазначено показник у сумі 0,00 грн.» у підприємства відсутнє права на відображення податкового кредиту у сумі 53 015 грн. 00 коп. у податковій декларації за травень 2012 року у зв'язку із не відображенням зазначених показників у декларації за квітень 2012 року.

Відповідно до п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Так, в декларації з за березень 2012 року, який є попереднім звітним (податковим) періодом і відносно квітня 2012 року, і відносно травня 2012 року в рядку 20.2 міститься значення 53 015 грн.

В декларації за травень 2012 року ТОВ «Рекуперація свинцю» відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України виправило помилку у декларації за квітень 2012 року зазначивши уточнений показник у рядках 21.1 та 21 декларації за травень 2012 року, чим спростовуються висновки податкового органу про безпідставність включення суми податкового кредиту в розмірі 53015 грн.

Вказане призвело до неправомірного збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 522,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 53 015,00 грн. та за штрафними санкціями - 26 507,50 грн.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0004952202 від 15.04.2015 року підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 15.04.2015 року № 0004972202 та № 0004952202.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 13.07.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.07.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля