Постанова № 46628347, 06.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 р. Справа № 804/4758/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Ніколайчук С.В.

суддів - Олійника В.М., Конєвої С.О.

при секретарі - Федуркіній А.В.

за участю :

позивача- Петрушової О.О.;

представника позивача - ОСОБА_1;

представник відповідача - 1 не з'явився;

представник відповідача - 2 Неруша О.В.;

представник відповідача - 3 не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_3 до відповідача-1: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; відповідача-2: Кабінету Міністрів України; відповідача-3: Міністерства праці та соціальної політики України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.15р. гр. ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача-1: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; відповідача-2: Кабінету Міністрів України; відповідача-3: Міністерства праці та соціальної політики України в якому позивач, просить:

- визнати протиправним рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, зафіксоване в Протоколі засідання комісії №5 від 29.01.15р. та скасувати його;

- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції надати загиблому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. статусу «Учасник бойових дій» посмертно;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України в рамках наданих йому повноважень розробити механізм соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України в рамках наданих йому повноважень розробити механізм соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.14р. у цивільній справі №199/9146/14-ц встановлено факт участі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, у бойових діях під час антитерористичної операції та встановлено факт загибелі 12 серпня 2014р. ОСОБА_5 під час бойових дій в селищі Маріїнка, Петровського району, Донецької області в зоні антитерористичної операції. 13.01.15р. ОСОБА_3 направлено до Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО заяву про визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надання загиблому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. статусу «Учасник бойових дій» посмертно. 24.02.15р. на зазначену вище заяву позивача від Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО надійшов лист з роз'ясненням законодавства та протокол №5 від 29.01.15р., згідно яких Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції прийняла одноголосне рішення - залишити заяву позивача від 13.01.15р. без розгляду у зв'язку з відсутністю правових підстав по встановленню статусу учасника бойових дій посмертно. Також, ОСОБА_3, звернулась до органів соціального захисту населення, а саме: Управління праці та соціального захисту населення АНД районної у м. Дніпропетровську ради. Згідно наданої відповіді від 20.02.15р. Управління відмовило ОСОБА_3 в наданні посвідчення «члена сім'ї загиблого», оскільки не має законних підстав, так як ОСОБА_5 не відноситься до військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Такі рішення та дії відповідачів ОСОБА_3 вважає протиправними, а тому звернулась до суду за захистом порушених, на її думку, прав.

Ухвалою суду від 06.04.15р. відкрито провадження по справі №804/4758/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.04.15р.

В подальшому була оголошена в судовому засіданні перерва до 06.05.15р.

06.05.15р. представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», лише підписаний Президентом України, однак не вступив в законну силу, а тому Кабінет Міністрів України в рамках наданих йому повноважень не може розробити механізм соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур.

Представник Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції в судове засідання 06.05.15р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, відповідно до положень ст.38 КАС України, докази чого наявні в матеріалах справи. Надав до суду заперечення, в якому просить суд розглянути справу за їх відсутності та відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що заяву ОСОБА_3 про встановлення статусу учасника бойових дій її чоловіку ОСОБА_5 було винесено на розгляд міжвідомчої комісії 29 січня 2015 року. При прийнятті рішення по суті заяви міжвідомча комісія виходила з того, що статус учасника бойових дій не є державною нагородою або почесним званням, а призначений виключно для надання окремій категорії громадян за особливі заслуги відповідних пільг, переваг та соціальних гарантій. Порядком для надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення. передбачено тільки два варіанти подання документів на розгляд міжвідомчої комісії для надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ та організацій - керівником цих підприємств, установ чи організацій або особисто особою. Подання документів членами сім'ї особи, яка залучалась і брала участь в антитерористичній операції в районах її проведення, або іншими особами, чинним законодавством не передбачено. Крім того, вимога про витребування оригіналу рішення міжвідомчої комісії щодо відмови ОСОБА_3 не може бути задоволена оскільки міжвідомча комісія ОСОБА_5 в наданні статусу учасника бойових дій не відмовляла та рішення по суті заяви не приймала, а залишила заяву ОСОБА_3 про встановлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_5 без розгляду.

Міністерство праці та соціальної політики України в судове засідання 06.05.15р. свого представника не направило; 27.04.15р. подало до суду клопотання в якому визначило підстави з яких останнє вважає, що позивачці необхідно звернутися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації з метою встановлення статусу «Члена сім'ї загиблого» після підписання Президентом України Закону України «Про внесення змін до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (реєстр. №1688 від 30.12.14р.), а також просило суд розглянути справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення позивача представника позивача та Кабінету Міністрів України, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.12.1989 р. (а.с. 26).

Чоловік позивачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, корінний дніпропетровець, приймав участь в бойових діях в зоні антитерористичної операції (далі -АТО) в складі Українського Добровольчого корпусу створеного «Правим сектором».

12 серпня 2014 року ОСОБА_5 помер в селищі Марі'їнка, Петровського району, Донецької області про що 26 серпня 2014 року складено відповідний актовий запис №6020, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.08.14р. серії НОМЕР_2.

19 грудня 2014р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення у цивільній справі окремого провадження №199/9146/14-ц за заявою ОСОБА_3, заінтересованої особи: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО, Кабінет Міністрів України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, ГО «Правий сектор», Міністерство соціальної політики України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, яким заяву ОСОБА_3 задоволено частково встановлено факт участі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, у бойових діях під час антитерористичної операції та встановлено факт загибелі 12 серпня 2014р. ОСОБА_5 під час бойових дій в селищі Маріїнка, Петровського району, Донецької області в зоні антитерористичної операції.

Зазначене вище рішення Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 19.12.14р. набрало законної сили 29.12.14р.

В зв'язку з зазначеним вище, 13.01.15р. ОСОБА_3 направила до Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО заяву про визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надання загиблому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. статусу «Учасника бойових дій» посмертно.

24.02.15р. ОСОБА_3 отримала відповідь від Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО на подану нею заяву від 13.01.15р., згідно якої заяву позивача про визнання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надання загиблому ОСОБА_5 статусу "Учасник бойових дій" посмертно залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю правових підстав по встановленню статусу учасника бойових дій посмертно. У протоколі Міжвідомчої комісії від 29.01.15р. №5 п.7 зазначено: "Залишити заяву ОСОБА_3 без розгляду у звязку з відстуністю правових підстав по наданню статусу учасника бойових дій посмертно."

Також, ОСОБА_3 зверталась до Управління праці та соціального захисту населення АНД районна у м.Дніпропетровську щодо надання статусу члена сім'ї загиблого.

20.02.15р. за вих.№815 Управління праці та соціального захисту відмовило ОСОБА_3 в наданні посвідчення «члена сім'ї загиблого», мотивуючи це тим, що ОСОБА_5, не відноситься до військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а тому відсутні законні підстави згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для встановлення позивачці статусу члена сім'ї загиблого. Не погоджуючись з рішенням Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року N 413 (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 Порядку статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції та працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.14р. №867 затверджено Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Згідно зазначеного Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, розділом ІІ «Основні функції та завдання» пунктом 6 встановлено, що Міжвідомча комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:

- безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень) - для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього розділу;

- безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документів, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження - для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього розділу.

Пунктом 7 зазначеного положення встановлено, що міжвідомча комісія приймає рішення щодо надання статусу в місячний строк із дня надходження документів.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд Міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.

Також, розділом IV «Організація роботи» Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, передбачено, що рішення Міжвідомчої комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Міжвідомчої комісії, присутніх на засіданні.

Рішення Міжвідомчої комісії про визнання учасниками бойових дій підписується головою і секретарем Міжвідомчої комісії та скріплюється гербовою печаткою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції за формою, наведеною у додатку до цього Положення.

Проаналізувавши викладене вище, суд відзначає, що Порядком передбачено, що на засіданні Міжвідомчої комісії за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 13.01.15р. щодо надання її чоловіку ОСОБА_5 статусу учасника бойових дій посмертно, мало бути прийматись відповідне рішення Міжвідомчої комісії про визнання учасниками бойових дій, або про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

В свою чергу Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО залишила заяву ОСОБА_3 від 13.01.15р. без розгляду у зв'язку з відсутністю правових підстав по наданню статусу бойових дій посмертно, тим самим ухилилась від обов'язку покладеного на неї, як суб'єкта владних повноважень, обов'язку примати рішення щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Залишення заяви ОСОБА_3 від 13.01.15р. про надання статусу учасника бойових дій посмертно без розгляду, оформлено протоколом засідання Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 29.01.15р. за №5, про що повідомлено позивача листом 24.02.15р.

Ухвалою суду від 06.04.15р. судом витребувано від Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО оригінал рішення Міжвідомчої комісії про визнання учасниками бойових дій згідно протоколу №5 від 29.01.15р. щодо відмови ОСОБА_3 в задоволенні її заяви від 13.01.15р. про надання ОСОБА_5 статусу учасника бойових дій посмертно.

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО на вимогу ухвали суду від 06.04.15р. витребуване рішення Міжвідомчої комісії про визнання учасниками бойових дій згідно протоколу №5 від 29.01.15р. щодо відмови ОСОБА_3 в задоволенні її заяви від 13.01.15р. не надало, мотивуючи свої дії тим, що рішення по суті заяви позивача не приймалось та в наданні статусу учасника бойових дій відмовлено не було, заява була залишена без розгляду.

З наведених вище дій відповідача-1 вбачається не виконання завдань та основних функцій покладених на Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, а також порушення принципів та форми організації роботи комісії, оскільки Міжвідомча комісія про визнання учасниками бойових дій не розглянула відповідно до Положення заяву ОСОБА_3 від 13.01.15р. по суті та не винесла рішення щодо спірної заяви про надання чи відмову у наданні ОСОБА_5 статусу учасника бойових дій посмертно. Відтак, суд вважає, що для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, зафіксоване в Протоколі засідання комісії №5 від 29.01.15р., не має підстав, оскільки, як встановлено вище, таке рішення не приймалось.

Також, слід зазначити, відповідно до норм чинного законодавства України, повноваження відповідача-1 щодо прийняття рішення Міжвідомчої комісії про визнання учасниками бойових дій, за своєю правовою природою, є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що позивач обрав не належний спосіб захисту звернувшись до суду з позовними вимогами про зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції надати загиблому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. статусу «Учасник бойових дій» посмертно, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії без дотримання процедури по прийняттю відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог №1,2 та задовольнити їх частково шляхом визнання протиправною бездіяльність Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, зафіксоване в Протоколі засідання комісії №5 від 29.01.15р., щодо не прийняття рішення відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. №413, за заявою від 13.01.15р. гр. ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надання загиблому ОСОБА_5 статусу "Учасник бойових дій" посмертно та зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції розглянути заяву гр. ОСОБА_3 від 13.01.15р. про визнання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надіння загиблому ОСОБА_5 статусу "Учасник бойових дій" посмертно та прийняти рішення відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. №413.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України в рамках наданих їм повноважень розробити механізм соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур, то суд відмовляє в задоволенні даних позовних вимог з огляду на наступне.

Враховуючи наведене та розглянуте вище поняття дискреційних повноважень державного органу за своєю правовою природою повноваження Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України щодо розробки механізмів соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур, є дискреційним повноваженням даних державних органів.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача -2,3 прийняти конкретно визначені рішення є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, 07.04.15р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. №1688 від 30.12.14р.), який підписаний Президентом України, однак зазначений Закон не пройшов всі стадії законодавчого процесу, на час розгляду адміністративної справи Закон не набрав чинності, що в свою чергу, не дає можливості відповідача-2,3 розробити механізми його дії у сфері соціального захисту членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - учасників добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур з урахуванням питання надання статусу учасника бойових дій загиблим під час та в ході Антитерористичної операції учасникам антитерористичної операції - учасникам добровольчих батальйонів, що не ввійшли до складу Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної Гвардії України та інших силових структур.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов гр. ОСОБА_3 до відповідача-1: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; відповідача-2: Кабінету Міністрів України; відповідача-3: Міністерства праці та соціальної політики України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, зафіксоване в Протоколі засідання комісії №5 від 29.01.15р., щодо не прийняття рішення відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. №413, за заявою від 13.01.15р. гр. ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надання загиблому ОСОБА_5 статусу "Учасник бойових дій" посмертно.

Зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції розглянути заяву гр. ОСОБА_3 від 13.01.15р. про визнання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. учасником бойових дій в зоні антитерористичної операції та надіння загиблому ОСОБА_5 статусу "Учасник бойових дій" посмертно та прийняти рішення відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. №413.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стягнути з Державного бюджету України на користь гр. ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) - понесені нею судові витрати в сумі 36,54грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 травня 2015 року

Головуючий суддя Суддя Суддя С.В. Ніколайчук В.М. Олійник С.О.Конєва