Ухвала суду № 46627835, 05.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 березня 2015 року Справа № 2а/0370/496/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

суддів Валюха В.М., Денисюка Р.С.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів Арендарчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Ягодинської митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на публічній службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Ягодинської митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на публічній службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Заяву мотивує тим, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на службі в митних органах, стягнуто з Ягодинської митниці на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 7215,60 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5050,92 грн. звернуто до негайно виконання.

Державною фіскальною службою України 17.01.2015 року видано наказ №133-о про скасування пункту 1 наказу Державної митної служби України від 02.02.2011 року №130-к «По особовому складу митних органів в частині припинення просування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, начальника сектору митного оформлення №1 митного поста «Ковель» Ягодинської митниці». Наказано керівнику Ягодинської митниці Міндоходів, яка є правонаступником Ягодинської митниці, поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Ягодинській митниці Міндоходів (Т.2, а.с.104).

Оскільки митним органом постанова Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року фактично виконана 17.01.2015 року, тому ОСОБА_1 просить стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 126064,74 грн., починаючи з 21.03.2011 року до моменту поновлення його на роботі, виходячи з розміру середньоденного заробітку - 240,52 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді з підстав, викладених у заяві.

В поданих запереченнях на заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та в судовому засіданні представник відповідачів вимоги заяви не визнав, зазначив, що оскільки затримка виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді спричинена незалежними від митниці причинами, в тому числі бездіяльністю ОСОБА_1, яка виразилась у відсутності ініціативи в поновленні на посаді, тому правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення немає.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року (Т.1, а.с.131-138) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано незаконними та скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 02 лютого 2011 року №136-к «По особовому складу митних органів», пункти 1, 2 наказу Ягодинської митниці від 03 лютого 2011 року №87-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 02.02.11 №136-к «По особовому складу митних органів» та підпункт 1.1 пункту 1 наказу Ягодинської митниці від 07 лютого 2011 року №103-к «Про внесення змін до наказу Ягодинської митниці від 03.02.11 №87-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 02.02.11 №136-к «По особовому складу митних органів» в частині звільнення з митних органів ОСОБА_1. Даною постановою поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору митного оформлення №1 митного поста «Ковель» Ягодинської митниці з 03 лютого 2011 року та стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 7215,60 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5050,92 грн. звернуто до негайно виконання.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року в частині, допущеній до негайного виконання, відповідачами добровільно виконано не було.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року (Т.1, а.с.187-194) постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 25.03.2014 року (Т.1, а.с.249-253) постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року скасовано, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року залишено в силі.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2011 року Волинським окружним адміністративним судом за заявою ОСОБА_1 за вх.№ 7223/11 від 08.04.2011 року були видані виконавчі листи №1744/2011 та №1745/2011 про негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми одного місяця (Т.2, а.с.146).

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.01.2015 року №133-о «Про виконання рішення суду» на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 02.02.2011 року №130-к «По особовому складу митних органів» в частині припинення просування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, начальника сектору митного оформлення №1 митного поста «Ковель» Ягодинської митниці. Наказано керівнику Ягодинської митниці Міндоходів, яка є правонаступником Ягодинської митниці, поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Ягодинській митниці Міндоходів (Т.2, а.с.104).

Із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (Т.2, а.с.109-113) слідує, що 17.02.2015 року внесено запис №26 про визнання недійсним запису №22 та про поновлення на посаді начальника сектору митного оформлення №1 митного поста «Ковель» Ягодинської митниці.

Отже, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді добровільно виконана відповідачем Державною фіскальною службою України лише 17.02.2015 року шляхом прийняття наказу від 17.01.2015 року №133-о «Про виконання рішення суду».

При вирішенні заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі суд враховує таке.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як передбачено частиною другою статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною першою статті 255 цього ж Кодексу визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із частиною другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Крім того, згідно із частиною другою статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а частиною першою статті 1 цього ж Закону визначено значення термінів: Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; Суд - Європейський суд з прав людини; практика Суду - практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідачеві Державній митній службі України лежав обов'язок негайно виконати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року у даній справі в частині поновлення позивача на посаді, незалежно від того, чи звертався позивач за примусовим виконанням судового рішення до органів державної виконавчої служби, у зв'язку з чим заперечення представника відповідачів судом до уваги не беруться.

З матеріалів справи вбачається, що з 13.10.2011 року до 21.02.2012 року позивач був зареєстрований як безробітний в Ковельському МРЦЗ та отримував допомогу по безробіттю. Після зняття з реєстрації в Ковельському МРЦЗ він зареєструвався як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т.2, а.с.97-98, 99, 100). За період з 21.02.2012 року по 31.05.2012 року він від підприємницької діяльності доходів не отримував, з 01.06.2012 року по 31.07.2013 року отриманий дохід включений в розрахунок неотриманої заробітної плати.

Водночас дохід від підприємницької діяльності за період з 01 серпня 2013 року по 17.02.2015 року перевищує середньомісячну заробітну плату на митниці (Т.2, а.с.102, 103, 114,-117, 118-120), з огляду на що за вказаний період ніяких відшкодувань не вимагає.

Крім того, із записів у вказаній трудовій книжці також слідує, що 16.10.2011 року внесено запис про початок виплати допомоги по безробіттю з часу звільнення; 20.02.2012 року внесено запис про припинення таких виплат; 21.02.2012 року внесено запис про здійснення виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи, на підставі статті 236 КЗпП України на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 21.03.2011 року по 29.09.2011 року (131 робочих днів). При розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі слід виходити із кількості робочих днів, зазначених у листі від 25.08.2010 року № 9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік», а також з розміру середньоденного заробітку 240,52 грн. згідно із довідкою Ягодинської митниці від 20.03.2014 року № 4/45-106 (Т.1, а.с.117), що за період з 21.03.2011 року по 29.09.2011 року буде становити 31508,12 грн. (131 робочих днів х 240,52 грн. = 31508,12 грн.).

При цьому, суд вважає, що положення статті 236 КЗпП України не можуть бути поширені на період дії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року до її скасування Вищим адміністративним судом України ухвалою від 25.03.2014 року, оскільки у відповідачів були відсутні підстави для поновлення позивача на посаді у зв'язку із скасуванням постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року.

Таким чином, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково шляхом стягнення з Ягодинської митниці Міндоходів на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 31508,12 грн. (за період з 21.03.2011 року по 29.09.2011 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 240,52 грн.), в задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.236 Кодексу законів про працю України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити частково.

Стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, код ЄДРПОУ 38592872) на користь ОСОБА_1 (45000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 31508,12 грн. (тридцять одна тисяч п'ятсот вісім грн. 12 коп.).

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, повний текст якої буде виготовлено 10 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Судді В.М.Валюх

Р.С.Денисюк