Рішення № 46620840, 22.06.2015, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/885/15-ц Провадження №2/621/602/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

( З а о ч н е )

22 червня 2015 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Лацько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Змііївського районного суду

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 спілки « Харківська кредитна спілка»

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

« Про примусове стягнення суми кредиту, процентів за його користування та примусове

розірвання договору»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 спілка « Харківська кредитна спілка» звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_5 та її поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примусове стягнення

суми кредиту, процентів за його користування та примусове розірвання договору.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що 15.03.2013 року між ОСОБА_1 спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_5 було укладено договір споживчого кредиту № 18, за яким позивач зобовязався передати, а

ОСОБА_5 отримати та повернути на умовах вказаного договору кредит у розмірі 15450 гр. та сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі

11463 гр. 41 коп..

Згідно із пунктами 1.1., 1.3 договору ОСОБА_5 . зобовязалася повернути позивачу кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 60 % річних

у повному обємі до 15.03.2015 року.

Відповідно до п.4.1. обчислення строку користування кредитом та нарахування

процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості

за кредитом.

На виконання розділу 5 зазначеного договору та у відповідності до параграфу 3

глави 49 ЦК України для забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати

відповідних процентів за його користуванням, також 15.03.2013 року між банком та

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були укладені договори поруки № 18/1 та № 18/2,

за якими останні зобовязалися відповідати перед позивачем за зобовязаннями

ОСОБА_5, що випливають з договору споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року.

Згідно із пунктом 4.2 договору споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року

ОСОБА_5 зобовязалася погашати кредит та проценти за користування кредитом

згідно графіка розрахунків, що є невідємною частиною цього договору.

Однак, ОСОБА_5 умови договору не виконала, останній платіж було зроблено

05.12.2014 року у сумі 1600 гр. ОСОБА_6 дії договору закінчився 15.03.2015 року.

У звязку із порушенням термінів повернення кредиту та сплати процентів

за користування ним у ОСОБА_5 станом на 10.04.2015 року перед позивачем виникла заборгованість за договором споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року на загальну суму 7536 гр. 75 коп., в тому числі частина неповернутого кредиту складає

6243 гр. 57 коп., а проценти 1293 гр.18 коп..

У відповідності до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно

не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до

ст. 625 ЦК України, тобто на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу

з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Крім того, згідно із п.п. 2 п. 3.2.1 договорів поруки № 18/1 та №18/2 від 15.03.2013

року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителі, та ОСОБА_5, як позичальник,

несуть солідарну відповідальність перед банком, як кредитодавцем.

Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вказаними договорами поруки

відповідають по зобовязаннях ОСОБА_5 в повному обсязі, тобто повернення

кредиту, виплата відсотків за його користуванням, сплату додаткових відсотків,

відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежного

виконання ОСОБА_5 своїх зобовязань за договором споживчого кредиту № 18 від

15.03.2013 року.

У відповідності до ст.. 554 ЦК України у разі порушення відповідачем

зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед

кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову

(субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник,

включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо

інше не встановлено договором поруки.

Також, у звязку із невиконанням відповідачами зобовязання щодо повернення

кредиту та сплати відповідних процентів за його користування позивачу спричинені

і спричиняються значні матеріальні збитки.

Також позивач не отримує того доходу, який планував отримати від надання відповідачці ОСОБА_5 М відповідного кредиту.

В свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено

або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення

договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди

друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при

укладенні договору.

Просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3

та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спілки « Харківська кредитна спілка» суму

заборгованість за договором споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року в загальному розмірі 7536 грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гр. 60 коп. Також просить розірвати договір споживчого кредиту № 18, укладений

15.03.2013 року між ОСОБА_1 спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_5.

25.05.2015 року ОСОБА_1 спілка «Харківська кредитна спілка» надала уточнену позовну заяву, в якій збільшила обєм своїх вимог та зазначила, що у звязку з тим, що до теперішнього часу відповідачами по справі не була сплачена сума кредиту і процентів за його користування та ОСОБА_5 продовжує користуватися кредитом, наданим їй банком у відповідності до договору №18 від 15.03.2013 року, ОСОБА_5 станом на

25.05.2015 року, тобто на дату, на яку призначено розгляд даної справи, повинна

додатково сплатити 461 гр. 86 коп., як проценти за користування кредитом.

Позивач зазначив, що вказана обставина є підставою для збільшення розміру позовних вимог відповідно на 461 гр. 86 коп..

Просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3

та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спілки « Харківська кредитна спілка» суму

заборгованість за договором споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року в загальному розмірі 7998 грн. 61 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гр. 60 коп. Також просить розірвати договір споживчого кредиту № 18, укладений

15.03.2013 року між ОСОБА_1 спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_5.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 спілка « Харківська кредитна спілка»

не з'явився, представник ОСОБА_7 надала заяву від 22.06.2015 року про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, однак зменшила їх обєм в частині суми заборгованості за договором споживчого кредиту.

Просить стягнути суму заборгованість станом на 22.06.2015 року в загальному

розмірі 7285 грн. 98 коп., яка складається із суми основного боргу 6243 гр. 57 коп.

та відсотків - 1042 гр. 41 коп..

В решті вимог наполягає на їх задоволенні у повному обсязі. Не заперечує проти

заочного розгляду справи. ( а.с. 69)

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про місце та час

слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про

вручення особисто їй 22.05.2015 року, 04.06.2015 року, 18.06.2015 року рекомендованих поштових відправлень. ( а.с. 54,62,63-64,73)

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явився, про місце та час

слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про

вручення особисто йому 22.05.2015 року, 04.06.2015 року, 18.06.2015 року

рекомендованих поштових відправлень. ( а.с. 55,61,65-66,74)

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про місце та час

слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчать:

- відомості про доставку СМС повідомлення 15.05.2015 року о 16:46:00 ( а.с. 41);

- повідомлення про вручення особисто їй 03.06.2015 року, 08.06.2015 року, 18.06.2015

року рекомендованих поштових відправлень. ( а.с. 57,56,62,67-68)

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю не надходило, тому суд розглядає справу згідно зі ст. 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.

22.06. 2015 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів,

суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2013 року між ОСОБА_1 спілкою «Харківська кредитна спілка» та відповідачкою ОСОБА_5 було укладено договір споживчого кредиту № 18.

За умовами вказаного договору позивач зобовязався передати, а відповідачка ОСОБА_5 отримати та повернути кредит у розмірі 15450 гр., а також сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 11463 гр. 41 коп. ( а.с.6-7,9-10). Згідно із п.п.1.1., 1.3 зазначеного договору споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року відповідачка ОСОБА_5 . зобовязалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 60 % річних у повному обсязі до 15.03.2015 року.

( а.с. 6-7) Відповідно до п.4.1. договору № 18 від 15.03.2013 року, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, при цьому проценти за користування кредитом

нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. ( а.с. 6- 7)

На виконання розділу 5 зазначеного договору споживчого кредиту № 18 від

15.03.2013 року, для забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відповідних процентів за його користуванням, 15.03.2013 року між позивачем та ОСОБА_3,

і ОСОБА_4 були укладені договори поруки № 18/1 та № 18/2.( а.с. 12,14)

Згідно вказаних договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобовязалися

відповідати перед позивачем за зобовязаннями ОСОБА_5, що випливають з договору споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року.(а.с. 12,14)

Згідно із пунктом 4.2. договору споживчого кредиту № 18 від 15.03.2013 року відповідачка ОСОБА_5 зобовязалася погашати кредит та проценти за користування кредитом згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.

(а.с. 9-10)

Однак відповідачка ОСОБА_5 умови договору споживчого кредиту № 18 від

15.03.2013 року не виконала. Останній платіж ОСОБА_5 було зроблено 26.05.2015

року у сумі 1000 гр.

ОСОБА_6 дії договору закінчився 15.03.2015 року.

Cтаном на 22.06.2015 року у відповідачки ОСОБА_5 перед позивачем виникла

заборгованість на загальну суму 7 285 гр. 98 коп., яка складається з суми неповернутого

кредиту в розмірі 6243 гр. 57 коп. та процентів 1042 гр.41 коп.. (а.с. 70-71)

На час розгляду справи зазначена сума заборгованості відповідачами

ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не сплачена. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..

Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушення зобов'язання у відповідності зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що кредитний договір № 18 від 15.03.2013 року є обовязковим для виконання сторонами. Вказаним договором визначено порядок виконання відповідачем повернення позики і зобов'язань по сплаті відсотків, а відповідно до ст. 530 ЦК України - визначено строк права вимоги у позивача.

Згідно ст. 1050 ЦК України позивальник зобовязаний повернути суму позики.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 не виконала свої обов'язки перед позивачем по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом на загальну суму 7 285 гр. 98 коп.,чим порушила умови укладеного з нею договору № 18 від 15.03.2013 року і вимоги закону. Правилами ст.ст. 526,629 ЦК України і умовами договору № 18 від 15.03.2013 року встановлено обов'язок відповідачки ОСОБА_5 виконувати укладений договір належним чином.

Ст. 554 ЦК України передбачено , що у разі порушення боржником зобовязання,

забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну)

відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник,

включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо

інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо

інше не встановлено договором поруки.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є поручителями позичальниці - відповідачки ОСОБА_5, яка не виконала зобовязання за кредитним

договором № 18 від 15.03.2013 року, а тому у відповідності зі ст. 553 ЦК України відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Правилами ст.ст. 526,629,1054,553,554 ЦК України і умовами кредитного

договору № 18 від 15.03.2013 року та договорів поруки № 18/1 від 15.03.2013 року та № 18/2 від 15.03.2013 року встановлено обовязок відповідачів ОСОБА_5,

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконувати укладені договори належним чином. ( а.с.6-7,12,14)

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 спілки

« Харківська кредитна спілка» є обґрунтованим, він підтверджений належними доказами, позовні вимоги кредитної спілки відповідають умовам укладеного договору № 18 від 15.03.2013 року і закону, а відтак вважає на необхідне стягнути з відповідачки

ОСОБА_5 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованість станом на 22.06.2015 року в загальному розмірі 7 285 гр. 98 коп., яка складається з :

- заборгованості по сумі кредиту 6 243 гр. 57 коп.;

- заборгованості по відсоткам 1042 гр. 41 коп..( 70-71)

Також суд вважає, що підлягають повному задоволенню вимоги ОСОБА_1 спілки

« Харківська кредитна спілка» щодо розірвання кредитного договору.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року « Про практику

застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має

враховувати положення ст.ст. 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо

договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами, то в разі

прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати

дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів належних йому від суми кредиту.

Передбачене ст. 1050 ЦК України право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним.

Реалізація такого права жодним чином не залежить від предявлення

кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення

ст. 651 ЦК України.

Статтею 651 ЦК передбачені підстави для зміни або розірвання договору.

У судовому порядку ці питання вирішуються якщо сторони договору не досягли згоди і одна із заінтересованих сторін звернулася з вимогою до суду з двох підстав:

- має місце істотне порушення договору другою стороною;

- наявні інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК).

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано

за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди

друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при

укладенні договору.

Натомість у ч. 3 ст. 651 ЦК України зазначено, що і без звернення до суду договір

вважається розірваним або зміненим у силу самого факту односторонньої відмови від

договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачене договором або законом).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність розірвання

кредитного договору № 18, укладеного 15.03.2013 року між ОСОБА_1 спілкою

«Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових

витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої

сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору

та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору визначений Законом України « Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-УІ і з вимог майнового характеру становить 1% від ціни позову,

але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2015 року складає 1218 гр..

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 спілка «Харківська кредитна спілка» сплатив суму судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., згідно платіжного доручення № 56 від 08.04.2015 року. (а.с. 1)

За таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір з вимог майнового характеру у розмірі 243 гр. 60 коп..

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст.3,10,11,60,79, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530,611, 625,629 ЦК України , суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 спілки « Харківська кредитна спілка» до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

« Про примусове стягнення суми кредиту, процентів за його користування та примусове

розірвання договору» - задовольнити повністю.

1. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Прокоповича, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 спілки

« Харківська кредитна спілка» (п/рахунок № 260054324 в ПАТ « Мегабанк», МФО

351629, код ЄДРІІОУ 26018581) суму заборгованості за кредитним договором № 18,

укладеного 15.03.2013 року в загальному розмірі 7 285 гр. 98 коп. ( сім тисяч двісті

вісімдесят пять гр. 98 коп.)

2. Розірвати кредитний договір № 18, укладений 15.03.2013 року між ОСОБА_1

спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_2.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Прокоповича, ОСОБА_8 на користь на користь ОСОБА_1 спілки

« Харківська кредитна спілка» ( п/рахунок № 260054324 в ПАТ « Мегабанк», МФО

351629, код ЄДРІІОУ 26018581) суму судового збору у розмірі 243 гр. 60 коп.

( двісті сорок три гр. 60 коп.)

Копію заочного рішення надіслати відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_3

та ОСОБА_4 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою

заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його

копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне

рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку

на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.