Постанова № 466188, 25.01.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007 р.

№ 35/163

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

Державного підприємства "Дзержинськвугілля" в особі відокремленого підрозділу –шахта ім.Ф.Є.Дзержинського

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року

у справі за позовом

Державного підприємства "Дзержинськвугілля" в особі відокремленого підрозділу –шахта ім.Ф.Є.Дзержинського

до

про

ДП "Прогрес-1" ТОВ "Прогрес А"

стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у травні 2006 року, Державне підприємство "Дзержинськвугілля" звернулося до господарського суду з позовом в інтересах шахти ім. Дзержинського про стягнення з дочірнього підприємства "Прогрес-1" ТОВ ГНВ "Прогрес А" 11 067,77 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на виконання умов договору №148 від 29.08.2003 року, перерахував відповідачу 77 833,33 грн. Проте, останній взяті на себе зобов’язання виконав не у повному обсязі, підрядні роботи виконав лише частково на суму 65 506,80 грн., а тому надлишково сплачені 11 067,77 грн. позивач, з урахуванням письмових уточнень від 13.06.2006 року, 03.07.2006 року, 10.07.2006 року, просив стягнути на його користь на підставі ст.ст.387, 1212 ЦК України, ст.212 ГК України та розірвати договір №148 від 29.08.2003 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2006 року вимоги щодо розірвання договору визнано такими, що підлягають розгляду в окремому провадженні, а у задоволенні позову про стягнення 11 067,77 грн. відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку обставин справи, помилковість висновків щодо відсутності у нього права вимоги і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи позивачу у стягненні спірної суми, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що заявлена до стягнення сума не може вважатись збитками, а також безпідставно набутою відповідачем.

Проте, погодитись з наведеними мотивами відмови у позові не можна, оскільки, висновки суду не ґрунтуються на правовій оцінці дійсних обставин справи.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідно до умов договору №148 від 29.08.2003 року відповідач зобов’язався у період дії договору –до 31.12.2004 року, а при відсутності заперечень, і на протязі наступного року (п.8.1 договору) виконати для позивача підрядні роботи по спорудженню і ремонту гірничих виробків, а позивач –оплатити виконане за узгодженою ціною.

На виконання умов договору, платіжними дорученнями №2116 від 31.01.2005 року, №2117 від 31.03.2005 року, №182 від 01.03.2005 року позивач перерахував відповідачу 77 833,33 грн. і прийняв за актами №1 за січень 2005 року, №1-№3 за березень 2005 року виконані відповідачем роботи на загальну суму 65 506,80 грн.

Різниця між сплаченою відповідачу сумоюта обсягом виконаних робіт складає 11 067,77 грн. .

Таким чином, зазначена сума сплачена позивачу надлишково, попередньої оплати договір №148 від 29.08.2003 року не передбачає, строк дії договору минув і взаємовідносини сторін припинено, а тому, правових підстав для утримання спірної суми відповідач не має і позивач вправі вимагати її повернення, зокрема, і з посиланням на ст.1212 ЦК України та стверджувати, що неповернення коштів завдає йому збитків на цю суму.

Наведені обставини спростовують висновки суду про відсутність у позивача права вимоги, а тому, враховуючи, що судом допущена неправильна правова оцінка обставин справи, які не потребують додаткового дослідження, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а, скасувавши судові рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року скасувати.

Стягнути з ДП "Прогрес-1" ТОВ "Прогрес А" (код 31217510) на користь відокремленого підрозділу –шахта ім. Ф.Є. Дзержинського Державного підприємства "Дзержинськвугілля" (код 33839013) 11 067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) грн., 77 коп. та 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 31 коп. на відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді Є.М.Борденюк

В.М. Харченко