Рішення № 46616620, 06.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/5726/13-ц 06.07.2015 06.07.2015 06.07.2015

Провадження №22ц/784/11/15 Головуючий у 1 інстанції Алєйніков В.О.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.

із секретарем судового засідання - Романенко Ю.О.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника Будинкового комітету самоорганізації населення «Вікторія» - Маляренко Д.С.;

представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

представника органу опіки та піклування - Шакунової А.П.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2014 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 у своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_10 і ОСОБА_5 та Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями гуртожитку, що перебувають у їх спільному користуванні, -

у с т а н о в и л а :

03 червня 2013 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями гуртожитку, що повинні перебувати у їх спільному користуванні, який обґрунтовувала наступним.

На підставі ордеру на житлове приміщення № 184 від 01 червня 2001 року вона та двоє її, на той час малолітніх, дітей - співпозивачів по справі, вселилися в кімнату НОМЕР_4 гуртожитку, належному на той час акціонерному товариству «Евіс», що розташований в будинку АДРЕСА_1, де були зареєстровані й стали проживати й проживають до цього часу.

ОСОБА_10 є законним користувачем сусідньої кімнати з НОМЕР_1.

Обидві названі кімнати виходять в хол, який за планом побудови, в сукупності з підсобними та допоміжними приміщеннями, повинні перебувати у спільному користуванні мешканців усіх кімнат, що складають житловий блок.

Проігнорувавши це, ОСОБА_10 самочинно відгородила частину холу та захопила приміщення душової, позбавивши її можливості вільного проходу до належної їй кімнати та користування душовою.

Посилаючись на зазначене, просила зобов'язати відповідача демонтувати перегородку в холі і вивільнити душову кімнату, надавши можливість користуватися нею.

19 червня 2013 року ОСОБА_2 пред'явила аналогічний позов до ОСОБА_5, який обґрунтовувала наступним.

У тому ж гуртожитку ОСОБА_5 є законним користувачем двох сусідніх кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_3 і теж повинна дотримуватися правил добросусідства, поважати житлові інтереси усіх мешканців житлового блоку.

Проте та цього не визнає, самочинно звела дві стіни з цегли. Одна з яких біля кімнати НОМЕР_1, а друга - біля кімнат НОМЕР_3-НОМЕР_4, та прибудувала до кладової додаткове приміщення і користується обома приміщеннями сама.

Посилаючись на виписані обставини просила зобов'язати ОСОБА_5 демонтувати самочинно зведені споруди.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2014 року вказані позови об'єднані в одне провадження і, одночасно, до участі у справі у якості відповідача залучено Миколаївську міську раду.

26 лютого 2014 року ОСОБА_2 уточнила свій позов, виклавши його в одній позовній заяві та адресувала його трьом названим відповідачам. В ньому вона зазначила, що ОСОБА_10 та ОСОБА_5 здійснили самовільне переобладнання у гуртожитку в їхньому з позивачами спільному блоці та захопили в особисте користування території, що повинні були використовуватися усіма мешканцями блоку спільно. Без дозволу компетентного органу та власника гуртожитку вони захопили частину коридорів, душової, умивальників і влаштували з них прибудови до належних їм кімнат таким чином, що крім них ніхто більше не може користуватися названими спорудами.

Посилаючись на рівність прав мешканців гуртожитку, просила позов задовольнити.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2014 року у позові відмовлено за відсутністю доказів порушення прав позивачів.

ОСОБА_11 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Скаргу обґрунтувала невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи і положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення, про часткове задоволення позову.

Так, відмовляючи у позові суд 1 інстанції виходив з того, що доказів порушення відповідачами законних прав та інтересів позивачів немає, а тому і немає підстав для їх захисту.

Колегія суддів судової палати не погоджується з установленими судом 1 інстанції фактами та правовідносинами, вважає їх помилковими, а висновки щодо результату вирішення справи - незаконними та необґрунтованими.

Так, відповідно до статей ст. 41, 47 Конституції України, ст. 395,396 ЦК України, глави 4 ЖК України, Положення про гуртожиток, затвердженого постановою Ради Міністрів УССР № 208 від 3.07.86 року - кожен має право на житло, що включає в себе - як право володіти, користуватися і розпоряджатися житлом за правом власності, так і право володіти та користуватися житлом за іншими, передбаченими законом, речовими правами, зокрема за договорами найму або оренди.

Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе або яка їм безпосередньо користується на власний розсуд, дотримуючись при цьому правил добросусідства.

Разом з тим, право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам . У цьому випадку, володіння та користування майном здійснюється ними за їхньою згодою або домовленістю.

Якщо такої згоди не досягнуто і відсутня можливість визначення порядку користування нею, то названі особи користуються майном спільно.

При цьому, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Речові права виникають на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом, і припиняється у разі:

- відмови володільця від володіння майном;

- витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;

- знищення майна, а також в інших випадках, встановлених законом.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Зокрема, названа особа має право вимагати від будь-кого усунення перешкод у здійсненні нею права володіння та користування майном.

З матеріалів справи вбачається, що сторони на законних підставах володіють та користуються кімнатами гуртожитку по АДРЕСА_1

Позивачі займають кімнату № НОМЕР_4, ОСОБА_5 - кімнати №№ НОМЕР_2-НОМЕР_3, а ОСОБА_10 - кімнату НОМЕР_1.

Два коридори - ХУІІІ та ХІХ, роздягальня «656», дві вмивальні «658» та «660», душова «655» та кухня «662» знаходяться в їх спільному користуванні і кожен з них має рівне з іншим право на знаходження на зазначеній території та на її використання.

Цього права ніхто з названих осіб у встановленому законом порядку не позбавлений, а тому кожен з ним може вимагати його захисту у разі порушення.

Відповідачі, ігноруючи речові права позивачів, без відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої Ради чи на той час власника будівлі гуртожитку, а також без дозволу сусідів, перепланували місця загального користування, зокрема, спорудили прибудову до кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2-НОМЕР_3, відгородивши їх з коридорів ХУІІІ та ХІХ, перепланували роздягальню «656», дві вмивальні «658» та «660», душову «655» - зробивши інший прохід на кухню «662», чим фактично позбавили позивачів можливості користуватися більшістю приміщень, які є для них спільними, і користуються ними відокремлено, що є неприпустимим. Зазначене підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №1236-1238 від 19 травня 2015 року (а.с. - 172-180) та, по великому рахунку, не заперечується і самими відповідачами.

Постановами адміністративної комісії адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради № б/н від 30 січня 2013 року на ОСОБА_10, а постановою № 1266 від 07 листопада 2012 року на ОСОБА_5 було накладено адміністративні стягнення в зв'язку з фактом самовільного зайняття ними приміщень загального користування гуртожитку (а.с. 8, 42). Проте названі адміністративні стягнення не спонукали відповідачів до знесення об'єктів самочинного будівництва, у зв'язку з чим позивачі вимушені були пред'явити зазначений позов і вимагати знесення самозабудов за судовим рішенням.

Статтею 100 ЖК України встановлено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно до пунктів 2, 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992р., користування такими приміщеннями здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди) і такі користувачі мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Оскільки з викладеного вбачається, що перепланування зроблено відповідачами самовільно, без дотримання порядку, встановленого законом, і, з порушенням законних прав та інтересів позивачів, то, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, позов підлягає задоволенню, шляхом відновлення технічного стану житлового боксу гуртожитку, до стану, що існував до порушення.

Оскільки місцевий суд був іншої думки і безпідставно в такому захисті відмовив, то його слід здійснити за рішенням апеляційної інстанції, поклавши на відповідачів обов'язок по демонтажу встановлених перегородок і відновленню знесених.

Крім того, з відповідачів на користь позивача слід стягнути 1 744 гривні 70 копійок судових витрат в обох судових інстанціях (судові витрати та витрати на проведення експертизи).

Керуючись ст.ст. 307 - 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_5 та Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, що перебувають у спільному користуванні сторін задовольнити частково.

Для відновлення планування блоку гуртожитку АДРЕСА_1 в первісний стан, згідно проекту будівництва і даним технічної інвентаризації МБТІ та дотриманням вимог ДБН в 2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення» у строк три місяці з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили покласти обов'язок демонтувати перегородки, що були зроблені мешканцями в коридорах загального користування та влаштувати їх на попередні місця, згідно плану технічної інвентаризації гуртожитку від 15.06.2006 до його перебудови, зокрема:

- на ОСОБА_10 покласти обов'язок за її рахунок демонтувати самовільно відгороджену частину коридору XIX - пл. 10,80 кв.м. біля кімнати 261, розміром (1,40х1,0)м, площею 1,40 кв.м. (фото № 14 фототаблиці № 1 додаток № 1), а також влаштовані перегородки та обладнаний коридор (вхід до кімнати НОМЕР_1) розміром (1,40х0,90)м, площею 1,26 кв.м., (фото № 9,13-14 фототаблиці № 1 додаток № 1), які знаходиться в її особистому користуванні;

- на ОСОБА_5 покласти обов'язок за її рахунок демонтувати самовільно відгороджену частину коридору XIX - пл. 10,80 кв.м. біля кімнат НОМЕР_2-НОМЕР_3, розміром (1,40х4,90)м, площею 6,90 кв.м.(фото №11,12 фототаблиці № 1 додаток № 1), а також влаштовані у коридорі XVIII - пл. 11,40 кв.м. перегородки і обладнані кладочки, розміром (0,93х0,95)м, площею 0,90 кв.м. та (0,90х0,94)м, площею 0,85 кв.м., які знаходяться в її користуванні (фото № 3 фототаблиці № 1 додаток № 1).

Для відновлення попереднього технічного стану роздягальні «656» - пл. 2,0 кв.м, вмивальні «660» - пл. 2,0 кв.м., вмивальні «658» - пл. 7,60 кв.м. та душової «655» - пл. 1,30 кв.м. покласти на ОСОБА_10 та ОСОБА_5 обов'язок за їх рахунок демонтувати перегородки, що були ними зроблені в коридорах загального користування, та зроблений коридор для проходу на кухню шириною від 0,8м до 1,0м, довжиною 5,30м, який знаходиться в спільному користуванні (фото №1,2 фототаблиці № 1додаток № 1) і влаштувати їх на попередні місця, які більш точно вказані в плані технічної інвентаризації гуртожитку від 15.06.2006 до його перебудови.

У позові до Миколаївської міської ради відмовити.

Стягнути у рівних частках із ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 по 1 744 гривні 70 копійок судових витрат в обох судових інстанціях.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді