Рішення № 46614964, 08.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1675/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панасюк І. В.

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.

суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В. секретаря: Кравченко Я.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Гайворонської міської ради про усунення незручностей та небезпеки, що загрожує життю та здоров'ю.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до Гайворонської міської ради про усунення незручностей та небезпеки, що загрожує життю та здоров'ю.

Зазначали, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 Будинок розташований на прибудинковій території, яка не огороджена огорожею, проїжджа частина дороги проходить впритул до вхідних дверей та не облаштована твердим покриттям, що становить небезпеку для мешканців будинку. В зв'язку з цим вони неодноразово звертались до Гайворонської міської ради про надання дозволу на встановлення огорожі по межі прибудинкової території будинку № 13/2 для усунення незручностей та небезпеки, яка загрожує їхньому життю та здоров'ю, однак отримували відмови.

Просили визнати за ними право на встановлення огорожі та воріт по межі розподілу територій будинків АДРЕСА_1

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю загрози їх життю та здоров'ю, а також набуття ними права власності або користування земельною ділянкою, можливості встановлення огорожі та воріт на межі розподілу територій будинків.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зазначають, що суд не дав належної оцінки доказам у справі, та взяв до уваги пояснення представника відповідача, яка посилалася на неможливість встановити огорожу, оскільки власники будинку №15 не матимуть проїзду до свого будинку, що не відповідає дійсності. Суд не залучив до участі у справі власників будинку №15, чим грубо порушив процесуальні права.

В засіданні апеляційного суду позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, представник позивача ОСОБА_2 адвокат Марущак О.Є. підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним.

Позивач ОСОБА_5. про час та місце розгляду справи повідомлена під розписку (а.с. 104), в засідання апеляційного суду не прибула.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Позивачі просили визнати за ними як співвласниками чотирьохквартирного житлового будинку право на встановлення огорожі та воріт по межі розподілу територій будинків 13/2 та 15 по вул.Кірова м.Гайворона, при цьому посилалися на безпідставність доводів міської ради щодо не можливості встановлення огорожі з підстав перекриття під'їзду до будинку №15 по вул.Кірова та неврахування акту комісії міської ради від 14 листопада 2014 року про можливість створення окремого під'їзду до будинку №15 по вул. Кірова з території районного будинку культури. Відмовляючи в позові, суд зазначеним доводам позивачів правової оцінки в рішенні в порушення п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України не дав та виходив лише з того, що позивачі не створили об'єднання співвласників. Однак погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст.42 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Зазначені норми права свідчать про те, що розміри та конфігурація прибудинкової території будинку незалежно від того, перебуває земельна ділянка у комунальній власності чи власності об'єднання власників, має бути визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

При розгляді справ, пов'язаних із землекористуванням, в обов'язковому порядку до участі у справі залучаються всі суміжні землекористувачі. В даному випадку це мають бути власники будинку №15 по вул.Кірова, а також районний будинок культури из території якого пропонується робити заїзд в акті комісії.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

В суді першої інстанції позивачі такого клопотання не заявляли, проте посилаються в апеляційній скарзі не незаконність рішення суду, оскільки вирішення їх спору неможливе без залучення співідповідачів.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, тому виходячи з того, що на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані, то оскаржуване рішення суду згідно зі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові до відповідача Гайворонської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивачів задовольнити частково.

Скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2015 року.

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Гайворонської міської ради про усунення незручностей та небезпеки, що загрожує життю та здоров'ю відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя:

судді: