Постанова № 46612173, 15.05.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/281/15-а

Номер провадження 2-а/213/17/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 травня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.

при секретарі Купрієнко А.В.

за участю представників відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

Про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2, 02.09.1939року народження, через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що до 1999 року ОСОБА_2 проживав в Інгулецькому районі АДРЕСА_1, отримував пенсію за віком, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії йому було припинено.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року визнано не конституційними положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та такими, що втратили чинність з дати прийняття рішення.

09 грудня 2014року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу із заявою (Додаток 2 до Порядку 22-1) та просила поновити виплату пенсії.

Листом № 7919/06/17 від 26.12.2014року Управлінням Пенсійного фонду заява залишена без розгляду в зв'язку з тим, що копії документів не завірені належним чином.

13.01.2015року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 особисто надав Управлінню Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу оригінали документів.

Листом № 275/05/21 від 16.01.2015р. Управлінням Пенсійного фонду зазначено, що заява подана без необхідних документів, що визначають право на певний вид пенсії.

Вважає протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії.

Згідно вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, з 07.10.2009 року відсутні норми, які унеможливлюють призначення та виплату пенсії громадянам України, які проживають за кордоном.

Відповідно ч.2 ст.49 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування - поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Так, після ухвалення вищезазначеного рішення Конституційним Судом України у пенсіонерів відновилось право на отримання раніш нарахованої та призначеної пенсії, а в Управління Пенсійного фонду відновився обов'язок поновити виплату пенсії та виплатити її на першу вимогу пенсіонерів. Відповідно ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Відповідно ч.1 ст.44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про громадянство України документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно ч.2 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Просить суд, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 09 грудня 2011року в розмірах відповідно чинного законодавства.

Позивач та його представник про розгляд справи повідомлені своєчасно, у встановленому законом порядку, але до суду не зявилися. Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надав суду заяву, та просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, та суду пояснила, що позовні вимоги є необґрунтованими. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а клопотання про його поновлення не надавав. Так, рішення Констиуційного Суду з цього питання було прийнято ще 07.10.2009 року, а з позовом до суду позивач звернувся тільки 26.01.2015 року, тому у звязку з пропуском строку звернення до суду в задоволенні позову йому необхідно відмовити.

13.01.2015 року ОСОБА_3 діючи на підставі виданої йому довіреності, звернувся до управління від імені ОСОБА_2 з заявю про поновлення пенсії ОСОБА_2 Управлінням листом №275/05/21 від 16.01.2015 року було надано відповідь, що данна заяви не може бути розглянута оскільки подана без необхідних документів. Представник відповідач вважає, що позивачем було невірно розтлумачено підстави відмови в розгляді заяви про поновлення пенсій, оскільки згідно позовної заяви, Управління відмовило в розгляді заяви на поновлення пенсії виходячи з того, що Позивач проживає за межами України, але в своїй відповіді Управління чітко вказало, що причиною відмови в розгляді заяви є відсутність необхідних документів. Представник відповідача зазначила, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженного постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається понсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Представник відповідача вважає, що ОСОБА_3 не є законним представником ОСОБА_2, діє на підставі виданої йому нотаріальної довіреності, а тому Управління не мало законних підстав для розгляду заяви позивача про поновлення виплати його пенсії.

Оскільки заяву позивача до відповідача про поновлення виплат подано без дотримання вимог законодавства, яким встановлено порядок подання документів на поновлення виплати пенсії, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Вислухавши представника відповідача, ознайомившись з письмовими матеріалам справи, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів пенсійної справи позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав та був зареєстрований в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу за адресою: АДРЕСА_2, перебував на обліку у відповідача з 1994 року, та отримував пільговому пенсію за Списком №2 /а.с.60-77/.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2- є громадянином України, в жовтні 1999 року виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, та з 03.12.2002 року прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль. В звязку з виїздом до Ізраїлю 18.10.1999 року ОСОБА_2 знято з обліку в Управління пенсійного фонду, та виплату йому пенсії припинено /а.с. 10,61./

Судом встановлено, що 13.01.2015року представник ОСОБА_2 за довіреністю, оформленою нотаріально - ОСОБА_3, особисто, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу з заявою про поновлення пенсії, та надав оригінали необхідних документів. Управлінням Пенсійного Фонду листом №275/05/21 від 16.01.2015 року було надано відповідь, що дана заява не може бути розглянута, оскільки подана без необхідних документів.

Відповідно до ст.1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, проводиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону УкраїниПро загальнообовязкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, визначено, що оновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Відповідно до п. 16 вищезазначеного Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації) (п. 29 Порядку).

Відповідно до ст.5 Закону України Про громадянство України документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Також, слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення ст. 51 Закону України Про загальноообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-1У.

Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до Закону України Про Конституційний Суд України та рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 року, закони, правові акти або окремі положення визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню, як такі, що відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ст.24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи, та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Положеннями ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що залишення без розгляду Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу заяви представника позивача від 13.01.2015 року про поновлення ОСОБА_2 виплати пенсії за віком, є неправомірним.

Так, права позивача не можуть бути обмежені внаслідок його постійного проживання в Ізраїлі, та відсутності реєстрації в Україні, адже це суперечить Конституції України. Крім того, ст.2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Вирішуючи питання щодо строку поновлення виплати пенсії, суд враховує. Що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається заява.

Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу з заявою про поновлення виплати пенсії 13.01.2015 року, таким чином, поновленння виплати пенсії повинно здійснюватися саме з вказаної дати.

При цьому суд зазначає, що подання заяви від імені пенсіонера належним представником останнього, не може бути підставою для відмови в поновленні пенсійних виплат, адже відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страховання, заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Відсутність необхідних документів, також, на думку суду не є підставою для відмови в поновленні виплати пенсії. Оскільки поновлення виплати відбувається за матеріалами, які містяться в пенсійній справі, то в разі необхідності проведення перерахунку або врахування змін щодо стажу, заробітної плати, додаткових виплат, Управління пенсійного фонду має можливість повідомити про це позивача, та запропонувати йому надати відповідні документи.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ст.94КАС України пенсійний збір підлягає стягненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст.24, 25,46 Конституції України, ст.ст. 44,46, 47,49,51 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року зі змінами, ст.ст. 3, 4, 11,17, 86, 94, 99, 158-163 КАСУ України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій, задовольнити частково.

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо непоновлення пенсії за віком ОСОБА_2.

2. Зобоязати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 13 січня 2015 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 73 гривні 08 копійок.

Строк апеляційного оскарження постанови до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу - десять днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: