Ухвала суду № 46610837, 08.07.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7036/15-ц

Провадження №2з/201/183/2015р.

У Х В А Л А

08 липня 2015р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ПАТ АБ «УкргазБанк» про вжиття заходів забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ПАТ АБ «УкргазБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи ТОВ «Виробниче підприємство « Агро-Союз», ТОВ «Компанія «Агро-Союз», ПрАТ «Агро-Союз») про стягнення заборгованості по кредитним договорам,

В С Т А Н О В И Л А:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 30.04.2015р. надійшла позовна заява ПАТ АБ «УкргазБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи ТОВ «Виробниче підприємство « Агро-Союз», ТОВ «Компанія «Агро-Союз», ПрАТ «Агро-Союз») про стягнення заборгованості по кредитним договорам.

Одночасно надійшла й заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі грошові кошти на рахунках відповідачів у банківських установах України з посиланням на те, що відповідачі мають значну суму заборгованості перед банком, а тому спробують задля уникнення фінансових втрат перевести грошові кошти на власні поточні рахунки, чи перевести у готівку, що в свою чергу призведе до складнощів при виконанні в майбутньому рішення суду.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.07.2015р. провадження у справі було відкрито.

Ознайомившись із заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю за можливе повернути її з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви банку про вжиття заходів забезпечення позову, вона містить лише припущення того, що відповідачі можуть перевести власні кошти на свої поточні рахунки або перевести їх у готівку, а не факти існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення. Позивачем не надано суду жодного документу, з якого б вбачалось, в яких банках знаходяться рахунки, що належать відповідачам та номери цих рахунків, так само, як і не надано заяви (клопотання) про витребування необхідної для вжиття заходів забезпечення позову інформації.

Також позивач не зазначив обґрунтування необхідності обрання виду забезпечення позову, а саме, арешту рахунків відповідачів.

Відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, - арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилучення в боржника та передача на зберігання іншим особам. Таким чином, обраний позивачем вид забезпечення позову призведе до неможливості відповідача користуватися власними коштами, чим будуть порушені його законні права власника.

З огляду на те, що позивач в своїй заяві не зазначає обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та обґрунтування виду забезпечення позову, а містить лише припущення, а також враховуючи те, що стороною позивача не надано суду відомостей про номера рахунків та найменування банків, де ці рахунку розміщені для зясування співмірності позовних вимог та вимог про забезпечення позову, то вважаю, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, підлягає поверненню.

Крім того, вважаю за можливе розяснити позивачу, що він не позбавлений можливості повторно звернутися із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, після усунення недоліків, які стали причиною повернення даної заяви.

З огляду на те, що даною ухвалою повернуто заяву, то відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений при подачі заяви про вжиття заходів забезпечення позову судовий збір також підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 210, 293 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Заяву ПАТ АБ «УкргазБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи ТОВ «Виробниче підприємство « Агро-Союз», ТОВ «Компанія «Агро-Союз», ПрАТ «Агро-Союз») про стягнення заборгованості по кредитним договорам повернути позивачу.

Судовий збір, сплачений ПАТ АБ «Укргазбанк» в розмірі 121грн. 80коп. по платіжному дорученню № 6550-989 від 27.04.2015р. на розрахунковий рахунок Одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код за ЄДРПОУ: 37989269, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, Код банку за ЄДРПОУ: 37988155, МФО банку: 805012, Рахунок отримувача: 31219206700005, Код класифікації доходів бюджету: 22030001 повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Ткаченко Н.В.