Ухвала суду № 46610451, 07.07.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27122/14-ц Провадження № 22-ц/772/1971/2015Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 57Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Вавшка В.С., Колоса С.С., при секретаріПантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "ЗЛАТОБАНК" про стягнення коштів та моральної шкоди,

за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 квітня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернулася в суд 18 грудня 2014 року.

Зазначала, що 25 жовтня 2013 року вона уклала з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» договір банківського рахунку фізичної особи. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відкрив рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6, на якому станом на 15 грудня 2014 року залишок коштів склав 188 000 грн. 9 грудня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до Банку із заявою про видачу коштів з рахунку, проте ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відмовило посилаючись на обмеження видачі готівки до 150000 грн. за вказівкою нацбанку. Посилаючись на порушення своїх прав банком позивач просила стягнути з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» 188 000 грн., які знаходяться на поточному рахунку згідно з договором банківського рахунку фізичної особи від 25 жовтня 2013 року та стягнути судові витрати.

2 березня 2015 року позивач збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача моральну шкоду 20000 грн. посилаючись на завдання їй такої відповідачем невиконанням обов'язків по договору чим спричинено душевних страждань.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 1 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 188 000 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_6 згідно договору банківського рахунку фізичної особи від 25 жовтня 2013 року.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн. відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 2 840 грн. 14 коп. Витрати на правову допомогу в розмірі 1 159 грн. 86 коп. залишено за ОСОБА_6 Стягнуто з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» в дохід держави судовий збір в розмірі 1880 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2015 року ПАТ "ЗЛАТОБАНК" відмовлено у перегляді заочного рішення.

У апеляційній скарзі ПАТ "ЗЛАТОБАНК", посилаючись на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_6 також подала апеляційну скаргу на рішення в частині відмови їй у відшкодуванні моральної шкоди, де посилаючись на неповне з?ясування в цій частині судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення виходячи із наступного.

Згідно із положеннями статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2013 року ОСОБА_6, уклала з ПАТ «ЗЛАТОБАНК» договір банківського рахунку фізичної особи. ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відкрив поточний рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 на якому на ім'я ОСОБА_6 станом на 15 грудня 2014 року залишок коштів становив 188 000 грн.

9 грудня 2014 року ОСОБА_6 звернулась із заявою до ПАТ «ЗЛАТОБАНК», в якій просила видати готівкові кошти з її рахунку НОМЕР_1 відкритого 25 жовтня 2013 року.

16 грудня 2014 року ПАТ «ЗЛАТОБАНК» направив на адресу позивача лист-відповідь у якому відмовив у задоволенні її вимоги посилаючись на обмеження щодо видачі готівкових коштів у національній валюті через каси банку, відповідно до постанови Правління НБУ № 758 від 01 грудня 2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (а.с.9).

Взяте на себе зобов'язання по договору банківського рахунку відповідач не виконав. Грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку позивача в сумі 188 000, 00 грн. їй не повернув.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов в частині вимог про стягнення 188000 грн. за договором банківського рахунку, суд, як це вбачається із змісту рішення, правильно виходив із того, що ПАТ «ЗЛАТОБАНК» взяте на себе зобов'язання по договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» 25 жовтня 2013 року, не виконав, грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку позивача йому не перерахував, незаконно не виконує на вимогу позивача банківської операції з перерахування та видачі грошей позивачу, а тому вказані порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини які витікають із договору банківського рахунку.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

За змістом положення частини 1 статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно пунктом 2.1.1 договору банківського рахунку фізичної особи від 25 жовтня 2013 року, банк зобов'язується в порядку, встановленому чинним законодавством України, приймати і зараховувати на рахунок відкритий клієнтові грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум безготівкових грошових коштів з рахунку, перерахування грошових коштів для купівлі іноземної валюти та суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (за необхідності сплати такого збору) згідно наданої заяви про купівлю іноземною валюти, здійснювати комісійне обслуговування за операціями з обміну іноземної валюти, видачу відповідних сум готівкових грошових коштів за рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного договору, операції за рахунком клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок клієнта протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 4.2. договору банківського рахунку фізичної особи банк приймає розрахункові документи клієнта протягом всього робочого дня. Операції за розрахунковими документами, що надійшли протягом операційного часу (операційний час: понеділок-четвер з 09.00 до 16.00, п'ятниця та передсвяткові дня з 09.00 до 15.00), здійснюються банком того ж дня. Операції за рахунком по розрахунковим документам, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

За положенням пункту 3.2.3. вказаного договору клієнт має право вимагати від банку належного виконання умов цього договору.

Відповідно до положення статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки судом встановлено, що ПАТ «ЗЛАТОБАНК» порушив свої зобов'язання по договору банківського рахунку укладеного з позивачем ОСОБА_6 та відмовляється виконувати добровільно вимоги про перерахування коштів позивачу, то суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_6 в частині стягнення її коштів з її рахунку відкритого ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за вказаним договором.

Доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення, апеляційна скарга ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не містить.

Запровадження в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» тимчасової адміністрації 13 лютого 2015 року не може бути підставою для відмови у заявленому ОСОБА_6 18 грудня 2014 року позові про стягнення коштів з рахунку за договором банківського рахунку за встановлених обставин, ураховуючи те, що позивач звертався до ПАТ «ЗЛАТОБАНК» про виконання банком банківської операції на виконання укладеного між ними договору задовго до запровадження тимчасової адміністрації.

Із вимогою про виконання умов договору і перерахування коштів ОСОБА_6 звернулася 9 грудня 2014 року. В суд з позовом вона звернулася 18 грудня 2014 року. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» запроваджено 13 лютого 2015 року строком на три місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року.

Виходячи із цього, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо обмежень у видачі коштів не регулювали правовідносин, які виникли між сторонами, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Не можна погодитись також з доводами про те, що вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в порядку позовного провадження в період ліквідації банку не можуть бути судом задоволеними, оскільки це порушить порядок здійснення ліквідаційної процедури.

Зміст закону, на який посилається апелянт, не містить заборони чи обмеження звернення до суду осіб за захистом своїх прав та ухвалення судом рішення в період ліквідації банку. Право звернення до суду є конституційним правом громадян і гарантується Конституцією України. Разом із тим, виконання рішення суду має здійснюватися з дотриманням вимог закону який регулює, зокрема питання ліквідації банку, порядку й черговості виплат грошових коштів при ліквідації.

Не можна погодитись й з доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 в частині щодо вирішеного судом позову про відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи вимоги у цій частині, суд правильно виходив із відсутності правових підстав для задоволення позову у цій частині, зокрема відсутності права на стягнення морального відшкодування у відповідності до положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ураховуючи те, що між сторонами виникли договірні відносини внаслідок укладення договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку і такої відповідальності в умовах договору не встановлено.

Отже, рішення суду є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.С. Колос

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук