Постанова № 46609437, 07.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа№ 927/253/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від заявника: Максак Т.Л. - представник за дов. №09-111 від 10.02.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року

у справі № 927/253/15 (суддя: Моцьор В.В.)

за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,

до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром",

про стягнення 5 545,14грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" (далі - відповідач) про стягнення до обласного бюджету м. Чернігова 4140,49 грн заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних нарахувань та на користь позивача - 206,47 грн пені, 1178,57 грн заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних нарахувань, 19,61 грн 3% річних за порушення грошового зобов'язання за договором оренди №66 від 01.11.2011 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року у справі №927/253/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до обласного бюджету м. Чернігова 4018,04 грн заборгованості з орендної плати, 122,45грн інфляційних нарахувань. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" на користь управління комунального майна Чернігівської обласної ради 1160,84 грн заборгованості з орендної плати, 17,73 грн інфляційних нарахувань, 3,30 грн 3% річних, 35,76 грн пені та 1765,38 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року у справі №927/253/15 в частині відмови у стягнення пені у розмірі 170,71 грн та 16,31 грн річних та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення пені та процентів річних повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції помилково перерахував пеню та 3% річних лише на суму орендних платежів в розмірі 30% та задовольнив в цій частині позовні вимоги частково.

При цьому, скаржник посилався на п. 9.5. типового договору оренди, як на підставу для стягнення 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради було прийнято до провадження.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Кінотехпром" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року у справі №927/253/15 та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що спірний договір оренди № 66 не пройшов нотаріального посвідчення та державної реєстрації, не є вчиненим (не набрав чинності в силу вищезазначеного) і не створює для сторін прав та обов'язків, відповідно позивач не мав право нараховувати орендну плату, згідно цього договору.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 16.06.2015 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання 07.07.2015 року не з'явився.. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 16.06.2015 року на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 07.07.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 року у справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року у справі № 5028/15/150/2011, порушеній за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про врегулювання переддоговірного спору, позов задоволено частково. А саме, врегульовано розбіжності, які виникли між сторонами під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 року, п. 3.8 договору виключено, а пункти 1.1, 3.10, 5.1.3, 5.1.4, 6.1.3, 8.1.2, 8.1.3, 9.1, 9.5, 10.3, 10.4, 10.8 договору викладено в такій редакції:

- п.1.1 - "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі Майно), розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває на бухгалтерському обліку управління комунального майна Чернігівської обласної ради";

- п.3.10 - "Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін розмір орендної плати може бути змінений в випадках, встановлених законодавчими актами України";

- п.5.1.3 - "Сплатити вартість послуг з проведення незалежної оцінки об'єкта оренди протягом семи днів з моменту укладення договору оренди та сплачувати в подальшому вартість послуг з незалежної оцінки";

- п.5.1.4 - "Використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно узгоджувати з Орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого майна або його частини";

- п.6.1.3 - "Здавати орендовані приміщення в суборенду відповідно до чинного законодавства";

- п.8.1.3 - "Відповідно до чинного законодавства України виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання";

- п.9.1 - "За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди, у тому числі зміну або розірвання його в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України";

- п.9.5 - "У разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення";

- п.10.3 - "Зміни та доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін та оформляються додатковою угодою до договору";

- п.10.4 - "Договір може бути розірвано лише за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України";

- п.10.8 - "Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна Орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовам цього договору".

Даним рішенням також встановлено, що оскільки відповідач фактично користується майном, яке є предметом спірного договору, днем укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром" вважати день підписання представником відповідача договору оренди із застереженнями, тобто 21.11.2011 року.

Обов'язковість рішення суду, що набрало законної сили, встановлено ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено в судових засіданнях, між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області за №66 (надалі - Договір) (а.с.8-13).

Згідно п.п. 1.1., 1.13., 1.1.3, 1.3. договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі Майно), розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває на бухгалтерському обліку управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Загальна площа приміщень, що передається в оренду, складає 361,3кв.м. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 15.09.2011 року і становить 446131,00грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності.

Відповідно до п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у вказаний у договорі термін, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання договірних зобов`язань, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66, та перебуває на бухгалтерському обліку управління комунального майна Чернігівської обласної ради, загальною площею 361,3кв.м., про що свідчить акт прийому-передачі в оренду майна комунальної власності від 01.11.2011 року, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 11).

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.4. Договору, орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить Орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності Орендаря, і сплачується за весь термін фактичного користування майном. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 року (3 сесія 6-го скликання) зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30.11.2011 року (5 сесія 6-го скликання). Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №1 до Договору, і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 1563,02грн. Орендна плата за перший (листопад 2011 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень та листопад місяці 2011 року.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.5. Договору).

Згідно п. 3.6. Договору, Орендар зобов'язаний перераховувати орендну плату щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно виставлених Орендодавцем рахунків у співвідношенні: 70% - до обласного бюджету, 30% - орендодавцю, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 01.11.2011 року по 31.10.2016 року включно.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки по договору №66 від 01.11.2011 року на сплату орендної плати за період з жовтня по грудень 2014 року:

- до обласного бюджету: №0000000581 від 12.11.2014 року на суму 1309,42грн; №0000000637 від 10.12.2014 року на суму 1334,30 грн, №0000000002 від 15.01.2014 року на суму 1374,32 грн.

- орендодавцю (позивачу): №0000000637 від 10.12.2014 року на суму 571,84 грн, №0000000002 від 15.01.2014 року на суму 589,00 грн (а.с. 25-27).

Дані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать копії фіскальних чеків та повідомлення про вручення поштового відправлення (наявні в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу, як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання по сплаті орендної плати за вищевказаний період не виконав.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника (відповідача), що договір оренди № 66 нотаріально не посвідчений та не проведена його державна реєстрація, відповідно договір не є вчиненим і не створює прав та обов'язків для сторін, а тому на даний час відсутній предмет спору, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 року у справі №5028/15/150/2011 та від 18.12.2012 року у справі №5028/5/50/2012 (5028/11/59/2012) за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2012 року, які набрали законної сили, встановлено факт укладання цього договору, його дійсність та було стягнуто заборгованість по орендній платі за попередні періоди.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до обласного бюджету м. Чернігова 4018,04 грн заборгованості з орендної плати та на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 1160,84 грн заборгованості з орендної плати.

Щодо стягнення з відповідача 206,47 грн пені за період з 02.12.2014 року по 20.02.2015 року, 140,18грн інфляційних нарахувань за прострочку сплати орендної плати за період з жовтня по грудень 2014 року та 19,61 грн 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 02.02.2014 року по 20.02.2015 року, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3. ст. 285 та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, а також ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3.6. договору, відповідач по рахунку №0000000581 від 12.11.2014 року на суму 1309,42 грн зобов'язаний був розрахуватися не пізніше 30.11.2014 року; по рахунку №0000000637 від 10.12.2014 року на суми 1334,30 грн та 571,84 грн - не пізніше 31.12.2014 року; по рахунку №0000000002 від 15.01.2015 року на суми 1374,32 грн та 589,00 грн - не пізніше 31.01.2015 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.5. договору, у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок інфляційних нарахувань погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення 140,18 грн інфляційних нарахувань, з яких: 122,45 грн інфляційних нарахувань до обласного бюджету та 17,73грн. інфляційних нарахувань на користь позивача.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення на його користь 19,61 грн. 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 02.02.2014 року по 20.02.2015 року, з огляду на наступне.

Так, три проценти річних в сумі 19,61 грн. за період з 02.02.2014 року по 20.02.2015 року нараховані як на суму боргу в розмірі 4018,04 грн перед обласним бюджетом так і на суму боргу 1160,84 грн - перед управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та Законом України "Про Державний бюджет України".

Згідно п. 14 ч. 1. ст. 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду місцевих бюджетів входять надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції кредитором щодо стягнення 4018,04 грн заборгованості перед обласним бюджетом є територіальна громада сіл, селищ, міст Чернігівської області, інтереси якої, у відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", представляє обласна рада, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно право на отримання 3% річних за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає стягненню до обласного бюджету, має також обласна рада.

Тобто, позивач по даній справі є кредитором щодо стягнення орендної плати, яка підлягає сплаті на їх користь (30%). Отже, позивач має право на стягнення на свою користь 3% річних за прострочку сплати цієї частини орендної плати, яка підлягає сплаті безпосередньо йому.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає к належне посилання скаржника (позивач) на п. 9.5. типового договору оренди, як на підставу для стягнення 3% річних, між сторонами існують зобов'язання по договору №66 від 01.11.2012 року, відповідно до п. 9.5. якого, передбачена лише сплата орендодавцю суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, сума боргу перед позивачем по сплаті орендної плати становить 1160,84 грн, з яких 517,84 грн по рахунку №0000000637 від 10.12.2014 року та 589,00 грн по рахунку №0000000002 від 15.01.2015 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення на його користь 3% річних в сумі 3,30 грн, тобто лише в частині нарахування 3% річних на суму боргу відповідача перед позивачем за листопад 2014 року в розмірі 571, 84 грн за період прострочки з 01.01.2015 року по 20.02.2015 року та за грудень 2014 року в розмірі 589,00 грн. - з 03.02.2015 року по 20.02. 2015 року.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 35,76 грн пені, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, пеня нарахована як на суму боргу в розмірі 4018,04 грн перед обласним бюджетом так і на суму боргу 1160,84 грн - перед управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.ч. 4,6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 спірного Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації, і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, кредитором щодо стягнення 4018,04 грн заборгованості перед обласним бюджетом є обласна рада, а тому, право на отримання пені за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає стягненню до обласного бюджету, має також обласна рада, а не управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Відповідно Управління комунального майна Чернігівської обласної ради має право на стягнення на свою користь пені за прострочку сплати орендної плати в сумі 1160,84 грн, яка підлягає сплаті безпосередньо йому.

Посилання скаржника (позивача) на п. 2.9. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011 року (з урахуванням змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 30.09.2011 року), яким визначено, що у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати пеню; розмір пені визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством, пеня перераховується орендодавцю, судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Так, Договором оренди №66 від 01.11.2011 року не передбачено право позивача стягувати пеню на свою користь за прострочку сплати орендної плати, яка підлягає перерахуванню до обласного бюджету.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника (позивача), що суд першої інстанції помилково перерахував пеню та 3% річних лише на суму орендних платежів в розмірі 30% та задовольнив в цій частині позовні вимоги частково.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року у справі №927/253/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" - задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року у справі №927/253/15- залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/253/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк