Постанова № 46609432, 07.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа№ 910/27581/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Лиховид О.С.() свідоцтво №002628 від 05.09.2012, прокурор відділу)

від позивача 1 : Безносик А.О. ( за довіреністю № 225-КР-1027 від 02.04.2015 року)

від позивача 2: Грама А.М. ( за довіреністю № 05015-7181 від 13.11.2014 року )

від відповідача: Артеменко ЯМ. ( за довіреністю б/н від 27.01.2015 року)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континентінвестсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 р.

у справі № 910/27581/14 ( Головуючий судя: Літвінова М.Є., судді: Босий В.П., Борисенко І.І.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентінвестсервіс"

про стягнення 413 260,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року прокурор, в інтересах Київської міської ради та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 413 260 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/27581/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради збитки у розмірі 413260,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в порушення умов діючого законодавства, відповідач не виконав обов'язку щодо звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради з приводу укладення договору пайової участі у зв'язку із здійсненням будівництва магазину, внаслідок чого пайовий внесено не перерахований до місцевого бюджету м. Києва з вини відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Континентінвестсервіс" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/27581/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги , що позивачем неправильно обрано спосіб захисту інтересів територіальної громади міста Києва, оскільки позовні вимоги про укладання договору про пайову участь не заявлялись. Зазначив також, що при визначенні розміру пайового внеску позивач невірно застосував зональний коефіцієнт, наслідок чого невірно обраховано розмір пайового внеску.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континентінвестсервіс" та призначено справу до розгляду.

В подальшому у судовому засіданні оголошувалась перерва.

16.06.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надішли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 07.07.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники прокуратури та позивачів 1 та 2 заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Прокуратурою м. Києва встановлено факт порушення вимог чинного законодавства, пов'язаний із несплатою до бюджету м. Києва пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

На підставі декларації, зареєстрованої 14.08.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, до експлуатації прийнято магазин продовольчих товарів "Topmart" площею 1057,3 кв. м по просп. Правди (напроти буд. № 104- і 106) у Подільському районі м. Києва (об'єкт будівництва, магазин).(а.с.18)

Земельна ділянка за вказаною адресою площею 2799 кв.м. передана відповідачу у користування за договором оренди від 24.11.2008 на 10 років, для будівництва експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі з житловими приміщеннями.(а.с.69)

За умовами зазначеного договору, орендодавець (Київська міська рада за договором) передав в оренду зазначену земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1618/4451 (а.с.91) та рішення Київської міської ради від 16.10.2008 №557/557.

Пунктом 3.5 рішення Київської міської ради №1618/4451 від 27.12.2007 (а.с.91) зобов'язано відповідача питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".

У відповідності до норм чинного законодавства, замовником будівництва є ТОВ "Континентінвестсервіс" (товариство), яке виступило замовником будівництва магазину по просп. Правди (напроти буд. № 104-106) у Подільському районі м. Києва, повинно було до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію звернутися до Департаменту із заявою про укладення договору пайової участі та надати необхідну проектну та кошторисну документацію.

Проте, згідно з інформацією Департаменту від 29.10.2014 відповідач не звертався із заявою щодо укладення договору пайової участі у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста у зв'язку із здійсненням будівництва магазину, необхідну кошторисну та проектну документацію не надавав, пайовий внесок до міського бюджету не перераховував, у зв'язку з чим прокурор, в інтересах Київської міської ради та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернувся до суду з позовною заявою про стягнення збитків в розмірі 413 260 грн.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач обов'язок, щодо вирішення питання пайової участі покладений на нього Законом та рішенням Київради не виконав, договір пайової участі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію не уклав, у зв'язку з чим пайовий внесок до місцевого бюджету, не надійшов, а тому з відповідача підлягають стягнення збитки у розмірі 413 260,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 Закону).

Відповідно до Порядку визначення розмірів пайової участі (внеску) забудовників у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 (далі - порядок), пайова участь (внесок) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) є внеском, який забудовник (інвестор) має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ.

Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (управлінням) та забудовником (інвестором). Договір на сплату пайової участі оформлюється: зокрема, при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів - після надання забудовником (інвестором) документів про затвердження в установленому порядку проектної та кошторисної документації проекту, з відповідним коригуванням договору після введення об'єкта в експлуатацію, та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (п. 4.6 порядку).

Згідно п. 4.7 порядку, пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та забудовником (інвестором).

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що діючим законодавством встановлений обов'язок забудовника звернутися до відповідного органу Київської міської ради з приводу укладення договору пайової участі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, відповідач до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради з приводу укладання договору пайової участі не звертався.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, та збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина та протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що всупереч вимог законодавства та всупереч п.3.5 рішення Київської міської ради № 1618\4451 від 27.12.2007 року відповідач не виконав обов'язок щодо звернення до Департаменту з приводу укладення договору пайової участі у зв'язку із здійсненням будівництва магазину. У свою чергу, збитки, завдані територіальній громаді м. Києва, полягають у не отриманні місцевим бюджетом м. Києва пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пайовий внесок, який не перераховано до місцевого бюджету м. Києва з вини відповідача, в розумінні ст. 22 ЦК України, положень ст.ст. 224, 225 ГК України, є збитками, які мають бути відшкодовані відповідачем.

Стосовно доводів апелянта, щодо розміру збитків, які були стягнуті судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена, згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

У випадку, якщо забудовником (інвестором) не надані документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта, розрахунок обсягу пайової участі проводиться відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 цього Порядку без застосування норм щодо граничного розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, для розрахунку розміру пайового внеску товариства прокуратурою надано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 14.08.2013 за №КВ 14313226020 (а.с.204 ), Департаментом економіки та інвестицій розрахунок пайового внеску у зв'язку із будівництвом магазину продовольчих товарів "Topmart" загальною площею 1057,30 кв.м по просп. Правди (навпроти буд. № 104-106) у Подільському районі проведено відповідно до методики, затвердженої в пунктах 5 та 6 Порядку визначення розмірів пайової участі (внеску) забудовників у створенні (розвитку) соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва ( порядок) .

Пунктом 6.1. Порядку визначено, що розмір пайової участі забудовника (інвестора) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста при новому будівництві, розраховується за відповідною формулою: B o b = n j х s х k, де

B o b - розмір пайової участі забудовника (інвестора) при реалізації проекту будівництва в j-й галузі народногосподарського комплексу міста;

n j - норматив розміру пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в j-й галузі народногосподарського комплексу, їх функціонального призначення;

s - загальна площа об'єкта, для якого визначається розмір внеску;

k - узагальнюючий коригуючий коефіцієнт.

Узагальнюючий коригуючий коефіцієнт (k) розраховується за наступною формулою: k = k з х I i, де

k з - зональний коефіцієнт;

I i - індекс, що враховує інфляцію з 01.01.2009 до початку місяця, в якому здійснюється розрахунок.

Відтак розрахунок пайового внеску у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва ТОВ "Континентінвестсервіс" у зв'язку із будівництвом магазину продовольчих товарів "Topmart" загальною площею 1057,30 кв.м (за даними Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 14.08.2013 за № КВ 14313226020) по просп. Правди (навпроти буд. № 104-106) у Подільському районі здійснюється за наступною формулою:

(ВЬ0) = nj х s х к3 х Ii, де

s - загальна площа об'єкту (1057,30 кв.м.); nj - норматив пайової участі (внеску) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з врахуванням соціально-економічного значення проекту для міста, грн./кв.м. (в цінах на 01.01.2009, без ПДВ) (47,60 грн.); к 3 - зональний коефіцієнт, який враховує місце розташування об'єкта (5,50); Ii - індекс інфляції з 01.01.2009 по 01.10.2014 (1,493); (ВЬ0) - всього розрахункова сума згідно нормативами.

При цьому, необґрунтованими є посилання представника відповідача про те, що за розрахунком невірно визначено зональний коефіцієнт, оскільки зональний коефіцієнт, який застосовується до апелянта складає 5,50, так як будівля останнього знаходиться в зоні економіко-планувального зонування № 449, відповідно до схеми економіко-планувального зонування міста Києва, що затверджено рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року №23/23 (а.с.183).

При цьому, при здійсненні розрахунку пайової участі відповідача Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради вірно враховано, що індекси інфляції розраховуються на підставі індексів інфляції по відношенню до попереднього місяця, які щомісячно публікуються Міністерством статистики України. Методика визначення індексів інфляції за будь-який період наведена у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та у Роз'ясненні Вищого Арбітражного Суду України №02-5/223 від 12.05.99 Арбітражним судам України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції".

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, по задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 413 260,00 грн. у вигляді несплаченого ним пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі № 910/27581/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континентінвестсервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі № 910/27581/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі № 910/27581/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/27581/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко