Постанова № 46607908, 07.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа № 5023/9360/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідача – Степанишена - А.В. за довіреністю від 08.01.2015р. №018/16

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” (вх.№3377 Х/1-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №5023/9360/11,

за заявою Державного підприємства “Завод ім.В.О.Малишева” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі,

за позовом Публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь,

до Державного підприємства “Завод ім.В.О.Малишева”, м.Харків,

про стягнення 11702,07 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. (суддя Яризько В.О.) заяву Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано наказ господарського суду Харківської області, виданий 23.12.2011р. у справі №5023/9360/11, про стягнення з ДП "Завод імені Малишева" на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" інфляційних втрат у сумі 6739,60 грн., 3% річних у сумі 1760,20 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що оскільки стягувач, ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», не звертався до господарського суду із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк та не був включений до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області 18.01.2013р. у справі №5023/10655/11, його вимоги про стягнення боргу за виконавчим документом – наказом господарського суду Харківської області, виданого 23.12.2011р. у справі №5023/9360/11, слід вважати погашеними на підставі ч. 2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом» та ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2013р. у справі №5023/10655/11 про банкрутство боржника.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі № 5023/9360/11 скасувати, в задоволенні заяви Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" – відмовити; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, та зазначає, що оскільки у справі №5023/10655/11 про банкрутство Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" не було визнано банкрутом, таким чином підстави, передбачені ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження, відсутні.

При цьому, на думку скаржника, у разі, якщо ДП «Завод імені Малишева» не буде визнано банкрутом, виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 23.12.2011р. у справі №5023/9360/11, підлягає поновленню після припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 27.11.2015р., а зазначений наказ має бути виконаний.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.07.2015р. (а.с.155-156).

06.07.2015р. Публічним акціонерним товариством «Маріупольський завод важкого машинобудування» вхідною електронною поштою (від 06.07.2015р. №1159) на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, в якому позивач просить продовжити строк розгляду справи на п’ятнадцять днів та відкласти розгляд справи, посилаючись при цьому на складність транспортного сполучення між м. Маріуполем та м. Харковом у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

При цьому, відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження доведено до відома учасників судового процесу, що нез’явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті, а також те, що ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» є апелянтом у справі, а його доводи викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим відмовляє в задоволенні заявлених позивачем клопотань.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р., у зв’язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Гетьмана Р.А., судді Плахова О.В.

У судовому засіданні 07.07.2015р. представник боржника заперечував проти вимог апеляційної скарги позивача, ухвалу господарського суду першої інстанції вважає цілком обґрунтованою та законною, у зв’язку чим просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактів та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2011р. у справі №5023/9360/11 позовні вимоги ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» до боржника – ДП «Завод імені Малишева» задоволено частково. Стягнуто з ДП «Завод імені Малишева» на користь ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» інфляційні втрати в сумі 6739,60 грн., 3% річних у сумі 1760,20 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2011р. у справі №5023/9360/11, 23.12.2011р. було видано наказ, строком пред’явлення до виконання до 24.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені Малишева», з моменту прийняття вищезазначеної ухвали введено мораторій на задоволення кредиторських вимог.

30.10.2012р. в офіційному друкованому органі Верховної Ради України, а саме у газеті «Голос України» № 204(5454) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені Малишева» та введення процедури розпорядження майном.

Протягом встановленого законодавством терміну Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» не заявило про власні грошові вимоги до ДП «Завод імені Малишева».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013р. у справі №5023/16055/11 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Завод імені Малишева».

08.04.2015р. Державним підприємством «Завод імені Малишева» до місцевого господарського суду подано заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2015р., якою задоволено заяву Державного підприємства «Завод імені Малишева», Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» звернулося з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 Розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені Малишева».

Враховуючи вимоги Перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р. до правовідносин щодо задоволення конкурсних кредиторських вимог до боржника застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України № 4212-VI.

Конкурсними кредиторами у відповідності до приписів ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 4212-VI, вважаються кредитори, з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість, що стягнута з ДП «Завод імені Малишева» на користь ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2011р. у справі № 5023/9360/11, виникла до порушення провадження у справі про банкрутство відносно Державного підприємства «Завод імені Малишева», у зв’язку з чим вказані вимоги кредитора є конкурсними.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Вищезазначений строк є граничним та не підлягає поновленню.

Згідно із ст. 1 цього Закону, погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов’язання або припинення зобов’язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону про банкрутство вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладення мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч.2 ст.14, ч.5 ст.31 Закону про банкрутство.

З огляду на те, що грошові вимоги ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ДП «Завод імені Малишева» є конкурсними, стягувачу в обов’язковому порядку необхідно було звернутися щодо включення цих грошових вимог до реєстру вимог кредиторів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод імені Малишева» у справі №5023/10655/11.

При цьому, ухвалою від 18.01.2013р. у справі №5023/10655/11 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, а також визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у місячний термін з моменту публікації оголошення.

Зважаючи на те, що апелянт не звертався із грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, відповідно не був включений до реєстру кредиторських вимог, а його вимоги про стягнення заборгованості за виконавчим документом - наказом господарського суду Харківської області від 23.12.2011р. у справі №5023/10655/11, слід вважати погашеними на підставі ч.2 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» та ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2013р.

При цьому, колегія суддів зазначає, що під час дії вказаної редакції Закону про банкрутство суд позбавлений права поновлювати строк на звернення кредитора із заявою про грошові вимоги до боржника.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 18.02.2007р. у справі №3/332.

У зв’язку з цим, суд в період дії наведеної вище редакції Закону про банкрутство та під час здійснення провадження у справі про банкрутство ухвалив вважати погашеними грошові зобов’язання осіб, які не звернулися у встановлений строк у справі про банкрутство боржника, оскільки поновити цей строк суд вже не вправі.

Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного Кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За таких обставин справи, вищезазначені грошові зобов’язання ДП «Завод імені Малишева» перед ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» є припиненими в силу закону, а саме ч.2 ст.14 Закону про банкрутство.

Згідно із ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 117 процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо, його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю або частково у зв’язку з його припинення, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

При цьому, відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Отже, до відносин, які мали місце у справі про банкрутство, норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей Закону про банкрутство, як спеціального нормативно – правового акту, а тому стаття 117 Господарського процесуального кодексу України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей Закону про банкрутство, чим спростовуються протилежні доводи скаржника з цього приводу.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із нормами ч.4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню також і з інших причин, до яких слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону про банкрутство.

Таким чином, регулюючи порядок погашення заборгованості перед конкурсними кредиторами, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає погашеною визнану рішенням суду заборгованість. Більше того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути визнана погашеною в обов’язковому порядку. Таким чином, встановлення судом факту боргу є підставою для визнання його погашеним, а виконавчий документ виданий на підставі рішення суду таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, у зв’язку чим апеляційна скарга ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 07.07.2015р. у справі №5023/9360/11 має бути залишена без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43,44, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №5023/9360/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.07.2015р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Плахов О.В.