Постанова № 46607739, 09.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа№ 927/274/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Приходько А.О. - представник за дов. №13-11-16797 від 26.06.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2015 року

у справі № 927/274/15 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління (далі - відповідач) про зобов'язання виконати платіжні доручення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору банківського рахунку №11/2011/61602/2560/139 від 16.10.2011 року відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №72 від 30.01.2015 року на суму 2 150,33 грн; №74 від 30.01.2015 року на суму 94,43 грн; №80 від 30.01.2015 року на суму 157,07 грн; №81 від 30.01.2015 року на суму 20,45 грн; №82 від 30.01.2015 року на суму 40,43 грн; №83 від 30.01.2015 року на суму 159,42 грн; №84 від 30.01.2015 року на суму 108,48 грн; №85 від 30.01.2015 року на суму 9 188,40 грн; №86 від 30.01.2015 року на суму 22 569,31 грн; №87 від 30.01.2015 року на суму 682,50 грн; №88 від 30.01.2015 року на суму 400,00 грн; №89 від 30.01.2015 року на суму 90,00 грн; №93 від 02.02.2015 року на суму 60,52 грн; №94 від 02.02.2015 року на суму 583,44 грн; №95 від 02.02.2015 року на суму 1310,17 грн; №96 від 02.02.2015 року на суму 145,26 грн; №97 від 02.02.2015 року на суму 3205,33 грн; №98 від 02.02.2015 року на суму 342,20 грн; №99 від 02.02.2015 року на суму 5,32 грн; №100 від 02.02.2015 року на суму 5 776,22 грн; №101 від 03.02.2015 року на суму 509,76 грн; №102 від 03.02.2015 року на суму 524,66 грн та №103 від 03.02.2015 року на суму 166 124,25 грн, у зв'язку із чим позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ПАТ "КБ "Надра" виконати вказані платіжні доручення.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 року порушено провадження по справі №927/274/15, розгляд справи призначено на 17.03.2015 року.

16.03.2015 року відповідачем через загальний відділ господарського суду Чернігівської області було подано клопотання про передачу справи №927/274/15 за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 року матеріали справи №927/274/15 було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року у справі №927/274/15 задоволені повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" перерахувати з рахунку Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №2560061602001 грошові кошти згідно з платіжними дорученнями: №72 від 30.01.2015 року на суму 2 150,33 грн; №74 від 30.01.2015 року на суму 94,43 грн; №80 від 30.01.2015 року на суму 157,07 грн; №81 від 30.01.2015 року на суму 20,45 грн; №82 від 30.01.2015 року на суму 40,43 грн; №83 від 30.01.2015 року на суму 159,42 грн; №84 від 30.01.2015 року на суму 108,48 грн; №85 від 30.01.2015 року на суму 9 188,40 грн; №86 від 30.01.2015 року на суму 22 569,31 грн; №87 від 30.01.2015 року на суму 682,50 грн; №88 від 30.01.2015 року на суму 400,00 грн; №89 від 30.01.2015 року на суму 90,00 грн; №93 від 02.02.2015 року на суму 60,52 грн; №94 від 02.02.2015 року на суму 583,44 грн; №95 від 02.02.2015 року на суму 1 310,17 грн; №96 від 02.02.2015 року на суму 145,26 грн; №97 від 02.02.2015 року на суму 3 205,33 грн; №98 від 02.02.2015 року на суму 342,20 грн; №99 від 02.02.2015 року на суму 5,32 грн; №100 від 02.02.2015 року на суму 5776,22 грн; №101 від 03.02.2015 року на суму 509,76 грн; №102 від 03.02.2015 року на суму 524,66 грн та №103 від 03.02.2015 року на суму 166124,25 грн на рахунки отримувачів, що зазначені в платіжних дорученнях. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року у справі №927/274/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник зазначив, що в даному випадку Банк є боржником позивача, а Клієнт в свою чергу виступає кредитором Банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - підприємців".

Також, скаржник вказав на постанову Верховного Суду України від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14, як на підставу для скасування спірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 26.05.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління було прийнято до провадження.

Представник позивача у судове засідання 09.07.2015 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 26.05.2015 року на відповідну адресу.

Крім того, 24.06.2015 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке було задоволено судом.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

16.10.2011 року між ПАТ "КБ "Надра" (Банк), в особі директора філії ПАТ "КБ "Надра" Чернігівського регіонального управління та Виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку №11/2011/61602/2560/139, відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок №2560_061602001 у гривні для зберігання коштів та здійснення рахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції здійснюються після отримання Банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 2.3.3 Договору Банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково - касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Відповідно до п. 8.1 Договору, останній укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками.

Станом на 30.01.2015 року на рахунку Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності знаходяться кошти в сумі 322 282,11 грн, що підтверджується випискою по рахунку Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.01.2015 року, 02.02.2015 року та 03.03.2015 року Виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано до Банку до виконання платіжні доручення: №72 від 30.01.2015 року на суму 2 150,33 грн; №74 від 30.01.2015 року на суму 94,43 грн; №80 від 30.01.2015 року на суму 157,07 грн; №81 від 30.01.2015 року на суму 20,45 грн; №82 від 30.01.2015 року на суму 40,43 грн; №83 від 30.01.2015 року на суму 159,42 грн; №84 від 30.01.2015 року на суму 108,48 грн; №85 від 30.01.2015 року на суму 9 188,40 грн; №86 від 30.01.2015 року на суму 22 569,31 грн; №87 від 30.01.2015 року на суму 682,50 грн; №88 від 30.01.2015 року на суму 400,00 грн; №89 від 30.01.2015 року на суму 90,00 грн; №93 від 02.02.2015 року на суму 60,52 грн; №94 від 02.02.2015 року на суму 583,44 грн; №95 від 02.02.2015 року на суму 1 310,17 грн; №96 від 02.02.2015 року на суму 145,26 грн; №97 від 02.02.2015 року на суму 3 205,33 грн; №98 від 02.02.2015 року на суму 342,20 грн; №99 від 02.02.2015 року на суму 5,32 грн; №100 від 02.02.2015 року на суму 5776,22 грн; №101 від 03.02.2015 року на суму 509,76 грн; №102 від 03.02.2015 року на суму 524,66 грн та №103 від 03.02.2015 року на суму 166124,25 грн, а загалом на суму 214 247,95 грн, на яких містяться відбитки штампу ПАТ "КБ "Надра" про одержання банком платіжних доручень у той же день.

Відповідач в свою чергу всупереч умов спірного договору вказані платіжні доручення залишив без виконання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 1068 Цивільного кодексу зазначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 2.2.1 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпоряджатися коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Банк зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день ( дата валютування ), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. (ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність")

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовною заявою, подані Позивачем на виконання до Банку розрахункові документи, не були повернуті останньому та залишилися невиконаними Банком.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 року було прийнято рішення №26 про запровадження з 06.02.2015 року по 06.05.2015 рік тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб2, неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому ЗУ "Про банки та банківську діяльність".

Згідно п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Пунктом 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачений перелік дій, які не можуть бути здійсненні банками під час запровадження тимчасової адміністрації. До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що запровадження в ПАТ "КБ "Надра" тимчасової адміністрації не може перешкоджати здійсненню розрахунково-касових операцій позивача.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є кредитором ПАТ "КБ "Надра" в розумінні чинного законодавства, а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на її рахунку, який обслуговує ПАТ "КБ "Надра".

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, грошові кошти, які Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить ПАТ "КБ "Надра" перерахувати належать не банку, а саме позивачу, а тому Банк лише надає послуги Клієнту з обслуговування рахунку, тобто фактично виконує розпорядження позивача про перерахування його грошових коштів.

Так, Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить зобов'язати ПАТ "КБ "Надра" виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнути кошти за договором депозиту чи інше, позивач не є кредитором банку у розумінні чинного законодавства України (аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого Господарського суду України по справі №910/5560/14 від 29.10.2014 року, №910/12766/14 від 04.02.2015 року, №927/1379/14 від 19.02.2015 року).

Крім того, колегія суддів відзначає, що позивачем платіжні доручення було подано у період з 30.01.2015 року по 03.02.2015 рік, які були отримані Банком в той же день, тобто до запровадження тимчасової адміністрації, яке відбулось тільки з 06.02.2015 року.

Також, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14, як на підставу для скасування спірного рішення, оскільки обставини встановлені судом в межах справи №910/9232/14 різняться з обставинами встановленими судом першої інстанції у даній справі, так як зі змісту вказаної постанови вбачається, що платіжні доручення, які були предметом розгляду у справі №910/9232/14 подані до банку саме в період дії тимчасової адміністрації.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що оскільки і позивач і відповідач звільнені від сплати судового збору, стягнення судом першої інстанції судового збору з відповідача являється порушенням норм процесуального права, а саме ч. 3 ст 49 ГПК, що призвело до незаконного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Пунктами 6, 16 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено поняття ліквідації банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства та тимчасової адміністрації - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом.

В пункті 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року зазначено, що статтею 5 Закону визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі. У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Зокрема, наведене стосується здійснення Національним банком України та його органами функцій кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3 статті 7 Закону України "Про Національний банк України") з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій, зазначених у статті 42 згаданого Закону, оскільки у пов'язаних з цим правовідносинах Національний банк України реалізує надані йому законом повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, які не пов'язані з поданням позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Предметом спору в даній справі є зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління вчинити дії.

Відтак, дана справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року у справі №927/274/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Чернігівського регіонального управління залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року у справі №927/274/15 - залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; ідентифікаційний код 20025456) на користь Державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 609,00 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №927/274/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк