Ухвала суду № 46607274, 13.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.07.2015 року Справа № 904/765/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15:

за позовом Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вагова компанія "МІКА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:

- встановити, чи має ДП "Придніпровська залізниця" повноваження надавати дозвіл підприємствам на обслуговування ЗВВТ;

- якщо ДП "Придніпровська залізниця" не має повноважень надавати дозвіл підприємствам на обслуговування ЗВВТ, тоді:

- визнати дії ДП "Придніпровська залізниця" незаконними;

- зобов'язати ДП "Придніпровська залізниця" припинити протидіяти господарській діяльності ПП "Вагова компанія "МІКА" з обслуговування ЗВВТ;

- зобов'язати ДП "Придніпровська залізниця" письмово повідомити всі підприємства, які мають вагонні ваги ЄрМак ВВ, про порушення законодавства з боку ДП "Придніпровська залізниця" та надіслати копії таких листів до ПП "Вагова компанія "МІКА".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15 (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Вагова компанія "МІКА" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про зобов'язання вчинити певні дії.

До апеляційної скарги додана заява про поновлення строку подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року по справі №904/765/15, яке мотивоване тим, що у період з 08.03.2015 року по 04.05.2015 року єдиний юрисконсульт підприємства знаходився у відпустці за свій рахунок у зв'язку із оформленням спадщини за межами України. Повний текс рішення був отриманий особисто юрисконсультом лише 08.05.2015 року. Таким чином, у зв'язку з вимушеною відпусткою юрисконсульта, Приватне підприємство "Вагова компанія "МІКА" не мало можливості оскаржити рішення у 10-денний строк. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" повернуто у зв'язку з простроченням строку на оскарження рішення без подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладені вище обставини апелянт вважає причину пропуску на апеляційне оскарження поважною.

Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний суд дійшов до висновку про повернення її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 – 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року) .

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Як на підставу поновлення строку за своєю скаргою апелянт посилається на те, що його єдиний юрисконсульт перебував у вимушеній відпустці у період з 08.03.2015 року по 04.05.2015 року, однак під час прийняття рішення у справі, яке відбулося у судовому засіданні 19.03.2015 року, представник апелянта приймав участь, що спростовує доводи про перебування представника за межами України. Подана довідка Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" за вих. №209 підтверджує лише перебування юрисконсульта у відпустці, однак не підтверджує його знаходження за межами території України. Крім того, згідно вказаної довідки у період з 08.03.2015 року по 31.03.2015 року юрисконсульт перебував у черговій відпустці.

При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що позивач (апелянт) не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь в підготовці апеляційної скарги іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Також, апеляційний господарський суд враховує той факт, що з моменту повернення Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15 (ухвала від 22.05.2015 року) та до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою (26.06.2015 року згідно штемпелю на конверті) пройшло більше місяця, і в цей період юрисконсульт перебував на роботі (згідно даних апелянта).

З урахуванням наведеного, враховуючи принцип юридичної визначеності, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подачі апеляційної скарги, у зв`язку з чим остання підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Викладене є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повернення апеляційної скарги Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15 без розгляду, судовий збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №338 від 12.05.2015 року, підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Дніпропетровський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Вагова компанія "МІКА" у поновленні строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вагова компанія "МІКА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15 повернути без розгляду.

Повернути Приватному підприємству "Вагова компанія "МІКА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21м, ідентифікаційний код 19097947) із Державного бюджету України судовий збір у сумі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №338 від 12.05.2015 року за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі №904/765/15.

Додаток: - апеляційна скарга з додатками всього на 8-ми аркушах, в тому числі оригінал

платіжного доручення №338 від 12.05.2015 року про сплату судового збору у сумі 609,00 грн.;

- заява про поновлення строку подачі апеляційної скарги з додатками на 4-х аркушах;

- конверт.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов