Рішення № 46606217, 07.07.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 липня 2015 р. Справа № 918/562/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Сарненське лісове господарство"

до відповідача: Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 738 465 грн. 68 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Поліщук С.О. за довіреністю від 5 січня 2015 року № 5;

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 7 липня 2015 року, відповідно до статті 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Сарненське лісове господарство" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс", в якій просив суд стягнути заборгованість в сумі 738 465 грн. 68 коп., з якої 646 378 грн. 83 коп. основна сума боргу, 1 593 грн. 81 коп. 3 процента річних та 90 493 грн. 04 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 травня 2015 року порушено провадження у справі № 918/562/15, розгляд якої призначено на 9 червня 2015 року.

9 червня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання в додатках до якого долучив частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 26 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 9 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 23 червня 2015 року.

10 червня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останнє визнає борг частково в сумі 646 378 грн. 83 коп., зокрема просив суд у задоволенні трьох процентів річних та інфляційних відмовити, або зменшити їх заявлені суму до мінімально можливих.

22 червня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд розгляд справи провести без участі представника Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс".

Ухвалою суду від 23 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 7 липня 2015 року, крім того витребувано у Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області докази для вирішення даного спору.

2 липня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області надійшов супровідний лист, в додатках до якого були долучені до матеріалів справи докази які витребовувалися ухвалою суду від 23 червня 2015 року.

В судовому засіданні 7 липня 2015 року уповноважений представник позивача підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засіданні 7 липня 2015 року хоча про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2014 року між Державним підприємством "Сарненське лісове господарство" (надалі - продавець) та Комунальним підприємством "Сарнитеплосервіс" (надалі - покупець) укладено Договір № 84 (надалі - договір; а.с. 8 - 10).

У відповідності до пункту 1.1 договору, продавець передає у власність покупця дрова паливні, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього ціну в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно пункту 2.5 договору загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець здійснює розрахунок за товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки погодженої сторонами партії товару згідно пункту 5.2 договору.

У відповідності до пункту 5.2 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється уповноваженими представниками обох сторін на складі продавця перед завантаженням на транспортний засіб, з підписанням акту приймання-передачі, (підписанням накладних) та їх посвідченням печаткою чи дорученням покупця.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до виконання сторонами умов договору (пункт 9.1 договору).

Крім того, 2 січня 2015 року між продавцем та покупцем був укладений договір № 8, пункти 1.1, 2.5, 4.1, 5.5 ідентичні пунктам договору від 14 листопада 2014 року № 84.

Зазначені договори від 14 листопада 2014 року № 84 та від 2 січня 2015 року № 8 підписані уповноваженими представниками продавця та покупця, а також скріплені печатками сторін.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договорів від 14 листопада 2014 року № 84 та від 2 січня 2015 року № 8, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів у період з 8 грудня 2014 року по 11 березня 2015 року покупцем було передано згідно товарно-транспортних накладних та специфікацій-накладних для покупця товар, на загальну суму 646 378 грн. 83 коп., копії зазначених доказів містяться в матеріалах даної справи (а.с. 17 - 235).

Зазначені товаророзпорядчі документи були підписані уповноваженими представниками сторін.

Про отримання відповідачем товару згідно договорів, також свідчать податкові накладні з податку на додану вартість, відповідно до яких Комунальне підприємство "Сарнитеплосервіс" поставило на податковий кредит отриманий товар від Державного підприємства "Сарнинське лісове господарство".

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині основної суми боргу в розмірі 646 378 грн. 38 коп., зазначене також стверджується підписаними, скріпленими відтисками печаток сторін та актами звірки взаєморозрахунків за січень 2015 року та березень - квітень 2015 року (а.с. 238, 239).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами, свідчить відсутність в матеріалах справи претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення умов договорів та чинного законодавства України відповідачем отриманий товар не був оплачений у строки передбачені пунктами 4.1 договорів.

Відтак, станом на 26 травня 2015 року заборгованість Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" перед Державним підприємством "Сарнинське лісове господарство" становить 646 378 грн. 83 коп.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договорами від 14 листопада 2014 року № 84 та від 2 січня 2015 року № 8 у розмірі 646 378 грн. 83 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Державного підприємства "Сарнинське лісове господарство" до Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" в частині стягнення з останнього 646 378 грн. 83 коп. основної суми боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач покликаючись на статтю 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 1 593 грн. 81 коп. три процента річних та 90 493 грн. 04 коп. інфляційних, нарахованих на відповідні суми основного боргу з квітня 2015 року по травень 2015 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони нараховані арифметично вірно, відповідають вимогам чинного законодавства, отже позов в частині стягнення трьох процентів річних за період з 12 квітня 2015 року по 12 травня 2015 року нарахованих на суму 1 593 грн. 81 коп. та в частині стягнення інфляційних за період з 12 квітня 2015 року по 12 травня 2015 року підлягає задоволенню на суму 90 493 грн. 04 коп.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості, крім того відповідач суду таких не надав та визнав позов.

З огляду на усе вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 738 465 грн. 68 коп. заборгованості стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відповідають нормам чинного законодавства України, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32 - 34, 43, 44, 81 - 1, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Куликова, будинок 7, ідентифікаційний код: 35132153) на користь Державного підприємства "Сарненське лісове господарство" (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Гоголя, будинок 34, ідентифікаційний код: 00992836) 646 378 (шістсот сорок шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 83 коп. основного боргу, 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 81 коп. три процента річних та 90 493 (дев'яносто тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 04 коп. інфляційних.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "8" липня 2015 року

Суддя Торчинюк В.Г.