Ухвала суду № 46604865, 10.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.15р. Справа № 904/9646/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ам-Тайрес", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 49 418,12 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Альфатех» ( позивач ) звернувся з позовом до ТОВ «Ам-Тайрес» ( відповідач ) про стягнення 49 418, 12 грн. ( з яких: 36 539, 04 грн. - основна заборгованість ( з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку заборгованості ( відповідно до п.3.4. договору) еквівалентно суми в доларах США за міжбанківським курсом станом 28.11.14р.; 3 453, 91 грн. - пені ; 3 295, 53 грн. - інфляційні втрати та 6 129, 64 грн. - 3% річних) заборгованості за договором поставки №23/01-10/14Ш від 20.01.14р. ( укладеним між сторонами ). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставну відмову відповідача оплатити вартість поставленого позивачем на користь відповідача товару відповідно до умов цього договору. За твердженням позивача , ним були виконані свої зобов'язання за вищенаведеним договором з поставки товару на загальну суму 258 886, 52 грн. відповідно до наступних видаткових накладних : №3538 від 23.01.14р., №3620 від 21.02.14р., №3627 від 21.02.14р., №3652 від 21.02.14р., №3696 від 07.03.14р., №3826 від 18.03.14р., №3878 від 24.03.14р., №4030 від 10.04.14р., №4056 від 15.04.14р., №4272 від 06.05.14р.(а.с.14-23). Але відповідач сплатив на його користь лише 229 135, 52 грн. (відповідно до платіжних доручень: №28 від 26.02.14р., №38 від 06.03.14р. , №40 від 07.03.14р., №48 від 18.03.14р., №57 від 20.03.14р. , №82 від 10.04.14р., №101 від 06.05.14р., №165 від 19.06.14р., №166 від 19.06.14р., №170 від 25.06.14р., №214 від 05.08.14р. ( а.с.33-43) та повернув позивачу частину товару за видатковою накладною №ВП-0000001 від 31.03.14р. на загальну суму 6 336, 00 грн. Тому за розрахунком позивача заборгованість відповідача за цим договором складає 23 415, 00 грн. При цьому вищезазначену суму , яка залишилась не сплаченою відповідачем, позивач про індексував відповідно міжбанківського курсу НБУ станом на 28.11.14р., як то передбачено п.3.4 договору поставки, внаслідок чого (за розрахунками позивача) у відповідача рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 36 539, 04 грн.

19.02.15р. позивач в письмових поясненнях повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості в розмірі 23 415, 00 грн., яка була зарахована позивачем в рахунок погашення інфляційних втрат , процентів річних та часткової оплати основної заборгованості. У зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь лише 26 003, 12 грн. - частину основної заборгованості за договором (а.с.70-71) .

ТОВ «Ам-Тайрес» ( відповідач ) уточнені позовні вимоги визнав частково на суму 11 966, 66 грн. , в задоволені іншої частини позовних вимог просив відмовити , посилаючись на наступні обставини : в поясненнях від 19.02.15р. позивач визнав оплату здійснену відповідачем на суму 23 415,00 грн. від 19.01.2015 р. і зменшив розмір позовних вимог на відповідну суму; керуючись ст. 534 ЦК України здійснена оплата віднесена позивачем в першу чергу на зарахування процентів річних, пені, інфляційних втрат та частково основної суми заборгованості; відповідач погоджується з вищезазначеною черговістю погашення позовних вимог, але вважає , що сума нарахованої пені підлягає коригуванню у зв'язку з тим, що нарахована з порушеннями; а саме сума пені нарахована позивачем відповідачу за період , який перевищує 6 місяців, що є порушенням ст.232 ГК України та п.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»; відповідно до наданого відповідачем контр розрахунку сума пені ( за 6 місяців) складає 2 541, 49 грн. (а.с.83-84). Також відповідач, посилаючись на ст.1 постанови КМУ №1998 від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін», абзац 5 п.8.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» та на оглядовий лист ВГСУ від 29.04.2013 р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначає, що перерахунок основної заборгованості на доларовий еквівалент є неможливим , тому що у своїх поясненнях від 19.02.15р. позивач здійснив зарахуванням інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.15р. провадження у справі №904/9646/14 було зупинено у зв'язку з призначенням судової експертизи, проведення якої було доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ. Відповідно до вищезазначеної ухвали, попередню оплату вартості експертних досліджень було покладено на відповідача - ТОВ "Ам-Тайрес". 12.03.15р. на виконання ухвали суду матеріали справи №904/9646/14 були надіслані до Дніпропетровського НДІСЕ.

Але 10.06.15р. матеріали справи повернулися на адресу суду від ДНДІСЕ без відповідного висновку судово-економічної експертизи, з причин не оплати відповідачем вартості робіт по виконанню експертизи. Ухвалою суду від 11.06.15р. відповідача в строк до 25.06.15р. було вдруге зобов'язано здійснити попередню оплату вищезазначеної експертизи та надати докази її оплати до суду. Станом на цей час відповідач доказів оплати експертизи не надав.

Відповідно до роз'яснень , що містяться у пункту 23 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»: …23. Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"; ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі №904/9646/14.

2. Запропонувати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфатех" здійснити попередню оплату вартості судової експертизи, з подальшим розподілом судових витрат у відповідності з вимогами ст.49 ГПК України

3. Дніпропетровському НДІСЕ надіслати ТОВ "Альфатех" рахунки на оплату вартості судово-економічної експертизи та економічної експертизи.

4. Направити матеріали справи до Дніпропетровського НДІСЕ для проведення судової економічної експертизи, відповідно до ухвали суду від 10.03.15р.

5. Зупинити провадження у справі №904/9646/14.

Суддя О.Ю.Васильєв