Рішення № 46604849, 13.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/4227/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "АТК УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС", с. Широке, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 32872грн.00коп.

Представники:

Від позивача: Стрижак Є.Ю., дов. №151 від 14.04.2015р.

Від відповідача: Жиленко І.О., дов. №1-Д від 02.02.2015р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 10.06.2015р. по 24.06.2015р., з 24.06.2015р. по 08.07.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «АТК Україна» м. Дніпропетровськ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» с. Широке з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 21974грн., пені в розмірі 3073грн., суми інфляційної складової в розмірі 7363грн., 3% річних в сумі 462грн. Загальний розмір позовних вимог дорівнює 32872грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення положень договору поставки товару №3 від 14.02.2013р. в частині належного виконання зобов'язання з оплати поставленої хімічної продукції; видаткові накладні №1368 від 28.07.2014р., №1512 від 19.08.2014р.; рахунки №1782 від 25.07.2014р. на суму 9810грн., №1965 від 18.08.2014р. на суму 12164грн.40коп.; лист №МВ 2702/1 від 27.02.2014р.; претензію №104 від 23.02.2015р.

Позивач зазначає, що на виконання договору №3 від 14.02.2013р. ним було поставлено відповідачу хімічну продукцію згідно видаткових накладних №1368 від 28.07.2014р. на суму 9810грн., №1512 від 19.08.2014р. на суму 12164грн.40коп. Згідно пункту 6.1 договору вказана продукція мала бути сплачена відповідачем 15.08.2014р. та 09.09.2014р. відповідно.

Позивач вказує, що листом №МВ 2702/1 від 27.02.2014р., переданим водієм підприємства представникові відповідача Цибулькіній В.В., відповідача було повідомлено про зміну банківських реквізитів ТОВ «Торгівельна компанія «АТК Україна» м. Дніпропетровськ. Додатково, у кожному рахунку на оплату та видатковій накладній зазначались нові реквізити для перерахування грошових коштів.

Платіжними дорученнями №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. відповідач перерахував грошові кошти за отриману продукцію на недійсні (неналежні) реквізити позивача. У зв'язку з цим виникло порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В процесі оплати решти поставленого товару відповідач перераховував кошти на дійсний рахунок позивача.

Позивачем було направлено претензію на адресу відповідача з вимогою сплатити суму боргу протягом 10 днів. В листі-відповіді від 23.02.2015р. відповідач вказав на відсутність належним чином оформлених змін до договору в частині платіжних реквізитів.

Враховуючи викладене. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 21974грн.

Також на підставі пункту 9.2.1 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 3073грн. Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 7363грн. та 3% річних в сумі 462грн.

У відзиві на позовну заяву, надану до суду 09.06.2015р., відповідач не погодився із заявленими вимогами з наступних підстав:

- згідно з умовами договору поточний рахунок позивача визначений в тексті договору поставки товару №3 від 14.02.2013р. (рахунок №26009016072001 в банку Дніпропетровська філія ПАТ КБ «Південкомбанк»). Саме на цей рахунок платіжними дорученнями №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. було перераховано грошові кошти за отриману продукцію. Факт перерахування коштів на визначені в договорі банківські реквізити позивачем не оспорюється;

- пунктом 13.6 договору визначено, що сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними в договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а в разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних з цим несприятливих наслідків. Згідно з пунктом 13.8 договору додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі. Відповідач не отримував жодних додаткових угод про зміну поточного рахунку постачальника, вказаного в договорі;

- позивачем не надано доказів отримання відповідачем листа №МВ 2702/1 від 27.02.2014р. Інформація, викладена в доповідній записці за підписом водія Коробейко В.Л. про вручення вказаного листа нарочно, не відповідає дійсності. Оскільки згідно товарно-транспортної накладної №322 від 28.02.2014р. доставку товару здійснював водій Подчавский О.В.;

- позивачем не надано доказів того, що реквізити, за якими ТОВ «АСС» здійснило перерахування грошових коштів на момент оплати були недійсними, а рахунок №26009016072001 в банку Дніпропетровська філія ПАТ КБ «Південкомбанк» закритим. Позивач не надав доказів незарахування та повернення відповідачу грошових коштів, перерахованих платіжними дорученнями №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р.

В судовому засіданні від 24.06.2015р. представник позивача заявив клопотання про виклик працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «АТК Україна» Коробейка В.Л. для надання усних пояснень в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України. Судом було задоволено вказане клопотання.

Працівник позивача Коробейко В.Л. надав усні пояснення щодо передачі листа №МВ 2702/1 від 27.02.2014р.

У додаткових поясненнях, наданих до суду 03.07.2015р., позивач вказав про неналежне виконання відповідачем положень договору у вигляді перерахування платіжними дорученнями №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. грошових коштів за отриману продукцію на неналежні реквізити позивача.

Також було зазначено, що 10.07.2014р. позивачем було направлено на адресу ВАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» заяву від 09.07.2014р. про розірвання договору банківського рахунку. Закриття рахунку та перерахування грошових коштів від 09.07.2014р. А 12.09.2014р. позивачем направлявся лист від 11.09.2014р. до банківської установи з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти ТОВ «АСС».

Відповідачем було надано до суду лист-відповідь №KRR-22/422 від 06.07.2015р. Відділення №1 Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в м. Кривий Ріг, згідно якого кошти в розмірі 9810грн. та 12164грн.40коп. на підставі платіжних доручень №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. були перераховані на рахунок ТОВ «ТК «АТК Україна» №26009016072001 у філії «Дніпропетровське регіональне управління ПАТ КБ Південкомбанк».

Вказані кошти з моменту перерахування по теперішній час на рахунки ТОВ «АСС» не повертались.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «АТК Україна» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС» (далі - покупець) був підписаний договір поставки товару №3 від 14.02.2013р. (далі - договір), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю визначений цим договором хімічну продукцію, а покупець - прийняти та своєчасно здійснити оплату за продукцію.

В пункті 1.2 договору вказано, що найменування, ціна за одиницю товару, одиниця виміру товару, що підлягає поставці за договором, визначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 договору поставка здійснюється на умовах DAP («Інкотермс» в редакції 2010р.), с. Широке, вул. Молодіжна, 1а.

В пунктах 6.1 та 6.2 договору сторони визначили порядок розрахунків за договором. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 банківських днів з моменту поставки. Оплата здійснюється в національній валюті шляхом переказу покупцем грошових коштів поточний рахунок постачальника, що визначений в цьому договорі.

В договорі постачальник вказав наступні реквізити: «юридична адреса: вул. Колодязна, 2а, м. Дніпропетровськ, 49030; E-mail:sm5@atk.dp.ua; поточний рахунок №26009016072001 в Банк ДН.Ф ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», МФО 305266, ЄДРПОУ 37007284, ІПН 370072804631. св. ПДВ №100279142».

Згідно пунктів 13.6, 13.8 договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.

При цьому, додаткові угоди є його невід'ємними частинами та мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до пункту 12.2 договору строк його дії починає перебіг у момент підписання та закінчується 31.12.2013р. та автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення жодна із сторін не виявить письмовий намір розірвати даний договір.

Як вбачається з матеріалів справи (підписання сторонами специфікацій до договору після 31.12.2013р., здійснення поставок та оплата отриманої продукції), строк дії договору був продовжений.

На виконання своїх зобов'язань за договором та згідно специфікацій до договору від 25.07.2014р., від 18.08.2014р. позивачем було поставлено продукцію відповідачу за видатковими накладними №1368 від 28.07.2014р. на суму 9810грн., №1512 від 19.08.2014р. на суму 12164грн.40коп.

Зазначаючи про порушення відповідачем грошових зобов'язань, ТОВ «Торгівельна компанія «АТК Україна» просить стягнути суму боргу в розмірі 21974грн. за отриману продукцію згідно вищевказаних видаткових накладних.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. відповідачем було перераховано грошові кошти за продукцію, поставлену згідно видаткових накладних №1368 від 28.07.2014р., №1512 від 19.08.2014р. Факт перерахування коштів на визначені в договорі банківські реквізити сторонами не оспорюється.

Твердження позивача про недійсність рахунку №26009016072001 в банку Дніпропетровська філія ПАТ КБ «Південкомбанк», повідомлення про направлення на адресу банківської установи заяви про закриття цього рахунку, і як наслідок, неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань, судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

В листі-відповіді Відділення №1 Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в м. Кривий Ріг №KRR-22/422 від 06.07.2015р. вказано, що кошти в розмірі 9810грн. та 12164грн.40коп. на підставі платіжних доручень №1717 від 15.08.2014р. та №1807 від 11.09.2014р. були перераховані на рахунок ТОВ «ТК «АТК Україна» №26009016072001 у філії «Дніпропетровське регіональне управління ПАТ КБ Південкомбанк». Вказані кошти з моменту перерахування по теперішній час на рахунки ТОВ «АСС» не повертались.

Доказів внесення змін до договору в частині реквізитів постачальника в порядку, встановленому договором, суду не надано.

Посилання позивача на повідомлення відповідача шляхом вручення 28.02.2014р. водієм Коробейко В.Л. працівникові відповідача листа №МВ 2702/1 від 27.02.2014р. під час здійснення поставки продукції, не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються змістом товарно-транспортної накладної №322 від 28.02.2014р., в якій зазначено прізвище водія позивача Подчавский О.В. Суд також звертає увагу, що вказаний лист не містить доказів його отримання нарочно (підпис відповідального працівника, засвідчений печаткою підприємства).

Перерахування відповідачем грошових коштів за іншу отриману продукцію на нові платіжні реквізити позивача не є доказом неналежного виконання грошового зобов'язання в спірній частині.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу в розмірі 21974грн.

Також на підставі пункту 9.2.1 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 3073грн.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 7363грн. та 3% річних в сумі 462грн.

Оскільки позивачем не доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати суми боргу, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені в розмірі 3073грн., суми інфляційної складової в розмірі 7363грн., 3% річних в сумі 462грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме - покладаються на позивача.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «АТК Україна» м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» с. Широке, Дніпропетровська область про стягнення суми боргу у розмірі 21974грн., пені в розмірі 3073грн., суми інфляційної складової в розмірі 7363грн., 3% річних в сумі 462грн. - відмовити.

В судовому засіданні від 08.07.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 13.07.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова