Постанова № 46600363, 08.07.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3750/15-а

пр.№ 2-а/464/108/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.,

при секретарі: Бондар Н.С.,

за участю представника Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова Матвійчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання протиправними дій, про зобов'язання встановити підвищення до пенсії за віком як реабілітованій особі,-

в с т а н о в и в:

06.05.15р. позивачка звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання протиправними дій, про зобов'язання встановити підвищення до пенсії за віком як реабілітованій особі, покликаючись на те, що її було реабілітовано на підставі ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», що стверджується довідкою про реабілітацію № 4/5-12239 від 21.04.92 року. Просить зобов'язати відповідача встановити їй підвищення до пенсії як реабілітованій особі в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою (в позові) про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача позов не визнала, вважає що виплата до пенсії, яка на даний час проводиться позивачці, є правомірною.

Вислухавши представника відповідача,дослідивши письмові докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, як одержувач пенсії за віком (а.с.10).

Як вбачається із довідки про реабілітацію від № 4/5-12239 від 21.04.92 року позивача було реабілітовано як члена сім'ї ОСОБА_3 на підставі ст.3 Закону Української РСР від 17.04.1991р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"(а.с.4).

З розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова убачається, що відповідно до розрахунку позивачу доплачується до пенсії за віком як реабілітованому члену сім'ї 43,52грн. (а.с.24).

Відповідно до вимог п.4 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654, з 01.09.2008р. громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52грн.

Статтею 77 п."г" Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 15.05.1992р. з наступними змінами і доповненнями передбачено, що громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", призначені пенсії підвищуються на 50 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 6 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим законом, встановлюються надбавки та здійснюється їх підвищення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку органів державної влади.

Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р., прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної пенсії за віком.

За чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, згідно ст.28 даного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Згідно із вимогами ч.1 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем підвищення до пенсії виплачується в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654, що суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова протиправно виплачувало позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено п. «г» ч.1 ст.77 зазначеного Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача встановити позивачу підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину на підставі п. «г» ч.1 ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При визначені розміру підвищення суд задовольняє позов частково, оскільки відповідно до копії паспорта ОСОБА_2, свідоцтва про її народження та довідки про реабілітацію від № 4/5-12239 від 21.04.92 року убачається, що позивача було репресовано та реабілітовано саме як члена сім'ї ОСОБА_3. Тому суд вважає, що підвищення до її пенсії має бути в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії.

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що не враховано судом.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом 06.05.15р., суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача слід задоволити з 06.11.2014р..

На підставі ст..8, ч.2 ст.19 Конституції України, ст..77 п."г" Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.28, п.6 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , керуючись ст.70, 71, 99, 159-163, 167 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо виплати позивачу ОСОБА_2підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено п. «г» ч.1 ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06.11.2014р., з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного адміністративного суду на протязі 10 днів з часу проголошення.

Суддя: