Постанова № 46599564, 12.03.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/582/15-а

Провадження № 2-а/442/44/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Стебницької міської ради, Стебницької міської ради, третя особа управління державної казначейської служби в м. Дрогобичі про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі № 1373/14/876 визнано незаконною бездіяльність Стебницької міської ради по невиконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі № 1189/13 (даним рішенням стягнуто на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 15036,11 грн. за час затримки виконання судового рішення та компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.).

Стягнуто із Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 45918,89 грн. за час затримки виконання судового рішення та стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 755,20 грн.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року по справі № 1189/13 була винесена у відповідності до ст. 236 КЗпП України (мала місце затримка виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі), а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі № 1373/14/876 була винесена у відповідності до ст. 117 КЗпП України (мала місце затримка з вини власника або уповноваженого органу виплати ОСОБА_1 грошових сум під час звільнення).

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі № 1373/14/876 в частині стягнення в її користь грошових коштів станом на сьогодні ще і не почала виконуватись з вини колишнього роботодавця.

Згідно ч.1 ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України). Саме по собі ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, при його невиконанні, не звільняє роботодавця від відповідальності згідно зі ст. 117 КЗпП України.

Оскільки постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі № 1373/14/876 набрала законної сил з моменту її проголошення, то з 22 липня 2014 року (вівторка) вона має право на нарахування суми середнього заробітку, що підлягає стягненню за весь час затримки виконання вже зазначеного рішення суду.

Згідно довідки про доходи від 12.03.2012 року її середня заробітна плата за день складала 193 грн., такий розмір встановлено постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.05.2011 року, яка залишена в силі Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року.

Кількість робочих днів, за які прострочено оплату заборгованості становить 144 робочі дні (з липня 2014 року по 16 лютого 2015 року), таким чином сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню, становить: 193 грн./день х 144 робочі дні = 27792,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не з»явилася подала клопотання про розгляд справи без її участі та участі її представника, і стягнути з відповідача в її користь суму середнього заробітку в розмірі 27792,00 грн.. згідно розрахунку від 23.02.2015 року.

Міський голова Пецюх Василь Федорович, як представник Стебницької міської ради та Виконавчого комітету Стебницької міської ради, в судовому засіданні позов заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Представник Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області Гівчак Оксана Ярославівна позов заперечила, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи, в якому, зокрема, покликається на те, що Дрогобицьке управління державної казначейської служби України Львівської області не є належною стороною по справі, так як Стебницька міська рада Львівської області, не обслуговується та не має жодних відкритих рахунків у Дрогобицькому управлінні державної казначейської служби України Львівської області.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що позов підставний та підлягає задоволенню повністю з таких міркувань.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких з однієї сторони є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року у справі № 1-6/2010 положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень. З наведеного вбачається, що даний спір слід розглядати згідно кодексу адміністративного судочинства.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі № 1373/14/876 вирішено стягнути із Стебницької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у розмірі 45918,89 грн. та 755,20 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постанова або ухвалу суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організ посадових осіб та підлягає виконанню на всій території України.

Підставою даного позову є затримка виконання відповідачем рішення суду, призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно положень статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Дана норма узгоджується з постановою Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Відповідно до пункту 20 вказаної постанови пленуму, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми по день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позов підставний та підлягає задоволенню, оскільки кошти позивачу так і не було перераховано, що встановлено в судовому засіданні і не заперечується відповідачем. Середньоденна зарплата позивача до звільнення становила 193,00 грн., відповідно середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, становить (144 робочі дні Х 193грн./день) 27792,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому з відповідача слід стягнути в користь держави судові витрати, в розмірі 73 грн. 08 коп.

Виходячи з наведеного та керуючись ст..ст. 11, 71-72, 94, 158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути з Виконавчого комітету Стебницької міської ради (ідентифікаційний код 04372431) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в розмірі 27792,00 гривень.

Стягнути з Виконавчого комітету Стебницької міської ради в користь держави судові витрати в розмірі 73,08 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя Крамар О.В.