Постанова № 46598770, 08.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/2135/15-п Суддя в 1 інстанції Маринін О.В.

№ провадження 33/778/183/15 Суддя в 2 інстанції Татарінова А.І.

Категорія ч.1 ст. 130

ч.2 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Татарінова А.І., у відкритому судовому засіданні, розглянувши у присутності ОСОБА_1., адвокатаОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, який мешкає за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 58, готель «Бердянськ», ІНН НОМЕР_1, визнаний винним в скоєнні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130КУпАП тач.2 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначено остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Верховський Д.Я. визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 130 КУпАП.

Як визнав суд, ОСОБА_1 28 лютого 2015 року о 02-12 год. по вул.Горького біля буд. 10 в м. Бердянськ керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння білків очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду в медичному закладі та продуття алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Крім того, 28 лютого 2015 року о 10-25 год. біля буд.3 по вул.Шевченко в м. Бердянськ ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння білків очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду в медичному закладі та продуття алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на односторонність, необєктивність судового розгляду вважає, що постанову судді не можна вважати законною. Посилається на порушення вимог ст. 266 КУпАП, які мали місце при складанні протоколів про адміністративні правопорушення. На підтвердження чого посилається на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , проведеного о 12год. 20 хв. 28.02.2015р., згідно якого він не перебував у стані спяніння, посилається на упередженість співробітників міліції, на підтвердження цього факту посилається на те, що відносно нього було складено 2 адміністративних протоколи з різницею 8 годин вважає,що докази, на які послався у постанові суд, є недостовірними. Просить постанову від 17.03.2015 року скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника в підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Апеляційна скарга, у відповідності до ч.7 ст. 294 КУпАП, розглянута в межах її доводів і на підставі даних, які містяться в справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 до суду були направлені два протоколи про адміністративні правопорушення № 8006731 від 28.02.2015 року за ч.1 ст. 130 КУпАП та № 793375 від 28.02.2015 року за ч.2 ст. 130 КУпАП, які були розглянуті судом першої інстанції.

При апеляційному перегляді встановлено, що суд обґрунтовано дійшов до висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, під час розгляду справи та дослідження доказів було зясовано, що ОСОБА_1 28.02.2015 року о 02 годині 12 хв., рухаючись по вул. Горького в м. Бердянську, керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння білків очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів та від огляду в закладі охорони здоровя у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС і МОЗ N 400/666 від 09.09.2009р.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.1.2 Інструкції - огляд водіїв на стан сп'яніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Відповідно до п.1.4. Інструкції - ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 2.12. Інструкції - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. за N 1103 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

В суді першої інстанції не встановлено порушень цих вимог.

Обставини скоєного ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами по справі:

протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №806731 від 28.02.2015р. (а.с.3), відповідно до даних якого у працівника ДАЇ ОСОБА_3 були достатні підстави вважати, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, перебував у стані алкогольного чи іншого спяніння та він підлягав оглядові, відповідно до встановленого порядку, від якого у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він відмовився;

- поясненнями працівника ДАІ ОСОБА_3 у суді першої інстанції та в апеляційній інстанції, з яких вбачається, що останній підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення № 806731 від 28.02.2015 року та пояснив, що на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду, у встановленому порядку він відмовився у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП;

- доданими до протоколу поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 28.02.2015 року з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки на стан спяніння уповноваженою особою Державтоінспекції МВС за допомогою спеціальних технічних засобів, та від огляду в закладі охорони здоровя (а.с.4,5);

- поясненнями у суді свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які узгоджуються з даними письмових пояснень, та які пояснили суду першої інстанції, що працівниками ДАЇ ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи іншого спяніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та у медичному закладі, на що він відмовився. Свідок ОСОБА_8 у суді підтвердив, що від ОСОБА_1 був запах алкоголю.

Наведені пояснення свідків узгоджуються з їх письмовими поясненнями, наявними у матеріалах справи (а.с. 4, 5).

Таким чином, фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, викладені у протоколі № 806731 щодо ОСОБА_1 засвідчені поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5 та письмовими доказами, які узгоджуються між собою.

Зазначені докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, є належними та допустимими.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги і сам ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився 28.02. 2015 року о 02.12 годині пройти медичне обстеження шляхом продуття алкотестера «Драгер» з причин того, що він не був впевнений у достовірності результатів такого обстеження.

У судовому засіданні суду першої інстанції 12.03.2015 року ОСОБА_1 пояснив, що 28.02.2015 року о 02-12 годині, він був зупинений працівниками ДАІ, інспектор ДАІ ОСОБА_3 вказав на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропонував продути алкотестер, з чим не погодився ОСОБА_1, оскільки алкоголь не вживав, а також не довіряє достовірності результатів продуття алкотестеру «Драгер» та працівникам ДАІ, також відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, посилаючись на те, що у салоні його машини були пасажири і висаджувати їх вночі та їхати до медичного закладу вважав недоцільним.

Отже, факт керування ОСОБА_1 автомобілем 28.02.2015 року о 02-12 хв. з ознаками алкогольного спяніння та відмова останнього від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого спяніння, є доведеними.

Суд правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП., як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що 28 лютого 2015 року о 02-12 год. він відмовився від огляду на стан спяніння на місці шляхом продуття алкотестера, однак не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі спростовуються показаннями інспектора ДАІ ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також власноручними поясненнями ОСОБА_1, з яких не вбачається, що він згоден був пройти огляд на стан алкогольного спяніння в закладі охорони здоровя.

Між тим, достовірні та допустимі докази, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, по справі відсутні.

Судом першої інстанції було встановлено, що відносно ОСОБА_1 28.02.2015 року було складено 2 протоколи за ч.1 та ч.2 ст. 130 КУпАП з різницею у 8 годин 13 хв. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором ДАІ ОСОБА_9, 28 лютого 2015 року о 10-25 год. біля буд.3 по вул.Шевченко в м. Бердянськ ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння білків очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду в медичному закладі та продуття алкотестеру «Драгер» відмовився в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( а.с. 8).

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння підлягають особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати , що вони перебувають у стані алкогольного наркотичного чи іншого спяніння.

ОСОБА_1 заперечував, як у суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, що 28.02.2015р. о 10 годині 25 хв., коли він знову був зупинений інспекторами Держававтоінспекції, були відсутні підстави для його огляду, що підтверджується висновком медичного закладу від 28.02.2015 року, який долучений до справи ( а.с.16). Складання другого протоколу інспектором Чехлатим І.Г. відбувалось у присутності інспектора ДАЇ ОСОБА_3 та, на його погляд, було обумовлено вже упередженим ставленням до нього інспекторів міліції.

Згідно до наявного в матеріалах справи висновку № 43 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.02. 2015 року, складеному о 12 годині 20 хв. лікарем КУ «Токмакська центральна районна лікарня» Гришаковою ознак спяніння не виявлено (а.с. 16).

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, не підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознак спяніння. Посилання на ці обставини відсутні і у письмових поясненнях цих свідків, які долучені до матеріалів адміністративної справи, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_11 він був залучений у якості свідка інспектором ДАЇ 28.02.2015 року о 10.25 хв., а ОСОБА_10 28.02.2015 року о 10 годині 40 хв. та засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан спяніння. ( а.с 10, 11).

В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 не заперечував, що був присутнім при складання другого адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1

Таким чином, наведені вище обставини, зокрема той факт, що ОСОБА_1 в межах двох годин самостійно після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення № 793375 пройшов огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, за наслідками якого ознак спяніння у нього не встановлено, інкримінована останньому повторна відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого спяніння, за умови відсутності достатніх підстав вважати, що на час 10 годин 25 хв., особа перебуває у стані алкогольного чи іншого спяніння, висновок суду першої інстанції, що вимоги ст. 266 КУпАП при складанні цього протоколу виконані, є сумнівним.

За таких обстави, апеляційна інстанція приходить до висновку, що достовірні, допустимі докази, які беззаперечно б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає зміні, а провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення може бути накладене на особу в строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до постанови суду першої інстанції на ОСОБА_1, у порядку ч.2 ст. 36 КУпАП, було накладено стягнення и за ч.1 ст. 130 КУпАП, в межах санкції цієї статті та в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП у вигляді двох років позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на два роки , без оплатного вилучення транспортного засобу.

Приймаючи до уваги закриття провадження за ч.2 ст. 130 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, якій раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, його майновий стан, наявність двох дітей 13.12.2012 та 29.05.2009 років народження, суд апеляційної інстанції вважає за можливим змінити стягнення на штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для досягнення, визначеною ст.23 КУпАП, меті адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2015 року стосовно ОСОБА_1 змінити, провадження у справі за ч.2 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити у звязку з відсутністю в діях останнього складу вказаного правопорушення. За ч.1 ст. 130 КУПАП адміністративне стягнення змінити на штраф у розмірі 3400 гривень.

У разі несплати штрафу у 15 денний строк, у порядку примусового виконання постанови, з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень (ст.ст. 307 ч.1, 308 КУпАП).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_12