Ухвала суду № 46596312, 08.02.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/371/15-к

08.02.2015 Провадження № 1-кс/311/60/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2015 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Кочева І.В., за участю секретаря Гончарової К.Ю., прокурора О.В. Сваткова, ст.слідчого СВ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області О.О. Русакова, захисника - адвоката Котюкова С.П., розглянувши клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області Сватковим О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Білозерка, Василівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого утому ж населеному пункті по АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 19 вересня 2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ст.198 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 2) 21 червня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 19.09.2011, остаточно призначено 1 рік 1 день позбавлення волі. Звільнений 21 червня 2013 року за відбуттям строку покарання, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,-

В С Т А Н О В И Л А :

08 лютого 2015 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання ст.слідчого СВ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області О.О. Русакова, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області Сватковим О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4

У клопотанні слідчий зазначає, що у невстановлений в ході досудового розслідування рік, день та час ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного придбання, зберігання, перевезення та подальшого збуту наркотичних засобів, в порушення вимог Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів"; Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995 року ; Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, придбав для подальшого збуту у невстановленої особи наркотичний засіб ацетильований опій, загальна маса якого складає не менше 0,02 гр. Після цього ОСОБА_4 вищевказану речовину переніс для зберігання з метою подальшого збуту до місця свого мешкання в будинок АДРЕСА_2, де зберігав до моменту збуту 29 січня 2015 року.

Після чого, 29 січня 2015 року в період часу з 12 год. 03 хв. по 12 год. 50 хв. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за вказаними вище мотивами, з метою зберігання та наступного збуту, незаконно зберігаючи при собі раніше придбаний наркотичний засіб ацетильований опій, знаходячись в житловому будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 150 грн. 1 мл рідини коричневого кольору, поміщеної в полімерний медичний шприц одноразового застосування з градуюванням 2,5 мл, яка згідно до висновку експерта №176 від 29 січня 2015 року, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильований опієм, маса якого складає 0,02 гр.

Крім того, у невстановлений в ході досудового слідства рік, день та час ОСОБА_4, знаходячись у невстановленому в ході досудового слідства місці, в порушення вимог Закону України «Про лікарські засоби» від 04 квітня 1996 року та наказу Міністерства охорони здоров'я від 17 серпня 2007 року №490 «Про затвердження отруйних та сильно діючих лікарських засобів», не маючи відповідного дозволу територіального підрозділу Міністерства охорони здоров'я України, на придбання, зберігання, транспортування, використання, реалізацію сильнодіючих лікарських засобів, незаконно придбав, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, з метою подальшого особистого вживання, сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, який знаходився в пігулці, перевіз до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав з метою подальшого особистого вживання.

Після цього, ОСОБА_4 29 січня 2015 року в період часу з 12 год. 03 хв. по 12 год. 50 хв., маючи умисел спрямований на незаконне зберігання сильнодіючих лікарських засобів з метою збуту, який виник одразу після розмови по мобільному телефону з ОСОБА_7, під час якої ОСОБА_4 домовився про те, що останній придбає у нього половину пігулки «димедролу» за грошові кошти у сумі 10 грн., та розуміючи протиправність своїх дій і можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, зберігав вищевказану половину пігулки, без спеціального на те дозволу, з метою збуту за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 до моменту збуту.

Після чого, в той же день і час ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за вказаними вище мотивами, з метою зберігання та наступного збуту, незаконно зберігаючи при собі раніше придбаний сильнодіючий лікарський засіб димедрол в житловому будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 10 грн. половину пігулки білого кольору з рискою, яка згідно до висновку експерта №175 від 29 січня 2015 року, містить у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, загальна маса якого складає 0,024 грама.

Скоєння підозрюваним вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду від 29 січня 2015 року; висновками експерта №176, 175 від 29 січня 2015; постановами про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 29 січня 2015 року та передачі їх на зберігання від 30 січня 2015 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29 січня 2015 року, який пояснював, що під час проведення оперативної закупки купив у ОСОБА_4 наркотичний засіб та димедрол; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 29 січня 2015 року, які приймали участь в якості понятих при проведені оперативної закупки.

Слідчий посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність цих ризиків обґрунтував тим, що підозра, оголошена ОСОБА_4. у вчиненні злочинів, передбачених ст..321 ч.1, 307 ч.2 КК є обґрунтованою; підозрюваний, який раніше був судимий, вчинив тяжкий злочин. Передбачений ч.2 ст.307 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, не працює, не має джерела прибутку, має низькі соціальні зв'язки, не має сім`ї та дітей на утриманні, що дає підстави вважати, що підозрюваний схильний переховуватися від органів досудового слідства та суду та підтверджу наявність ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного. До обставин, вказаних у клопотанні пояснив, що випадків неявки підозрюваного за викликом до слідчого не було, а можливість впливу на свідків, підтверджена показами свідка ОСОБА_7

Прокурор також підтримав клопотання та просить його задовольнити з підтсав, вказаних у поданні. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 вживає наркотичні засоби, що вказує на те, що він, не маючи постійного джерела доходу може продовжувати вчиняти злочини.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, пояснив суду, що він не вчиняв злочинів, які йому інкримінуються, наркотичних засобів та димедролу вдома не зберігав, ОСОБА_7 не продавав. 29 січня 2015 року перебував вдома - по АДРЕСА_2, де проживає з батьками та братом - ОСОБА_10. Випадків його неявки до слідчого не було, бо його не викликали, він був затриманий слідчим о 17 год. 06 лютого 2015 року, наступного дня йому було оголошено про підозру. Під час проведеного працівниками за місцем його фактичного проживання обшуку працівники міліції знайшли бульбулятор - засіб для вживання наркотиків та наркотичний засіб. Кому належать ці речі він не знає. Його батьки наркотичних засобів не вживають. Чи вживає їх брат - він не знає, бо з братом спілкується мало. Наркотичні засоби він вживає, але рідко та вживав їх давно. На запитання щодо наявного медичного висновку у справі про те, що він 06 лютого 2015 року перебував у стані наркотичного (опійного) сп'яніння, пояснив, що вживав опій місяць тому.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого у зв'язку з недоведеністю наявності ризиків, передбачених ст..177 КПК України та просив суд обрати відносно підозрюваного інший - більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під квартою.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши їх, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст.178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 частина 2).

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, що є ймовірним з огляду на його репутацію, а саме на те, що він був неодноразово судимим, остання за часом судимість не знята та не погашена, раніше в період іспитового строку вчиняв злочини, враховуючи його поведінку після звільнення з місць позбавлення волі, яка виразилася в тому, що він на шлях виправлення не став, вживає наркотичні засоби, не працевлаштований, на теперішній час йому висунуто підозру у вчиненні злочинів середнього степеня тяжкості та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строку від 6 до 10 років.

Достовірних та належних відомостей щодо можливості ухиляння підозрюваного від органів досудового слідства та суду, його впливу на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надано.

Суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчиненню ним інших злочинів та сприятиме виконанню процесуальних рішень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину.

Враховуючи тяжкість скоєних злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання слідчого Василівського РВ ГУ МВС України Запорізької області Русакова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів з 17 год. 06 лютого 2015 року до 17 год. 07 квітня 2015 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 (двадцять п'ять) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз'яснити підозрюваному , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого Василівського районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Василівського району Запорізької області

Строк дії ухвали - шістдесят днів - до 17 год. 07 квітня 2015 року. Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Василівського районного

суду Запорізької області Кочева І.В.