Ухвала суду № 46592310, 10.07.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/517/15 Справа № 711/775/14-к Категорія: ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199 КК України Головуючий у І інстанції Кучеренко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Охріменко Н. І. Гончарука І. М., Неділька М. І. Єгоровій С. А.з участю прокурораТрегубова Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника потерпілого

ОСОБА_11 адвоката Чубина О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_13 та прокурора у кримінальному провадженні Тараненка В.О. на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, не працюючий, не судимий,

визнаний винним т а засуджений: за ч. 1 ст. 190 КК України на три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України на три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 199 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_7 до відбування покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено ОСОБА_7 попередній - особисте зобов'язання.

Прийнято рішення про стягнення з засудженого ОСОБА_7 на користь:

- потерпілої ОСОБА_15 10400 грн. матеріальної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_13 35 972 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_16 17940 грн. матеріальної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_17 48654,54 грн. матеріальної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_9 30000 грн. матеріальної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_11 219441,40 грн. матеріальної шкоди.

Вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3350 грн. на користь Державного бюджету України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він на початку грудня 2011 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 заволодів майном ОСОБА_11, при наступних обставинах. Так він, у жовтні 2011 року знаходячись у офісі групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 252, де тимчасово працював надаючи юридичну допомогу громадянам, познайомився з ОСОБА_11, яка зверталась до адвокатів по питанням отримання юридичної допомоги. Після чого ОСОБА_7 попрохав ОСОБА_11 передати йому у користування належний останній автомобіль «ВАЗ-21013», д.н.з. НОМЕР_1, з умовою купівлі вказаного транспортного засобу і подальшої виплати коштів власниці, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. На вказану пропозицію ОСОБА_11 погодилась і на початку грудня 2011 року у денний час зустрілась у дворі будинку АДРЕСА_2 з ОСОБА_7, якому передала документи на транспортний засіб і автомобіль «ВАЗ-21013», д.н.з. НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи №8/4 від 23.01.2014, становить 9381,73 грн., та останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_11 і в подальшому автомобіль продав сторонній особі, а отримані кошти використав на особисті потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Він же, 09.12.2011 у денний час повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11 з проханням надати у борг гроші у сумі 20000 грн., мотивуючи складними сімейними обставинами, завідомо не маючи наміру повертати кошти власниці. Та остання погодилась йому допомогти і того ж дня з особистої ячейки у Ощадному банку України взяла грошові кошти та відразу у приміщенні вказаної банківської установи, що за адресою: м.Черкаси, вул.Смілянська, 2 ОСОБА_11 передала ОСОБА_7 гроші у сумі 20000 грн., якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того, 16.12.2011 близько 11.00 год. ОСОБА_7 знаходячись у офісі групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 252, де тимчасово працював надаючи юридичну допомогу громадянам, зустрівся з ОСОБА_10, з яким познайомився і повторно, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, пообіцяв останньому за грошову винагороду допомогу у оформленні спадщини, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. І того ж дня ОСОБА_7 відразу отримав від ОСОБА_10 кошти в сумі 500 гривень, якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів та повідомив потерпілому, що потрібні будуть додаткові кошти за надання ним юридичної допомоги. Після чого 20.12.2011 близько 12.00 год. у тому ж вказаному офісі адвокатів ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_10 від якого отримав 2000 гривень, а 25.12.2011 у денний час у вказаному місці знов) зустрівся з останнім від якого отримав ще 2500 грн. нібито за юридичну допомогу, однак ніяких дій у оформленні спадщини не здійснив, а всього реалізуючи єдиний злочинний намір умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_10 на суму 5000 гривень, вказані кошти привласнив і використав на особисті погреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Він же, у січні 2012 року у денний час повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11, якій повідомив інформацію, що нібито його сестра потрапила у дорожньо-транспортну пригоду і для врегулювання конфліктної ситуації потрібні кошти та попрохав надати у борг гроші у сумі 11000 доларів США, завідомо не маючи наміру повертати кошти власниці та остання погодилась йому допомогти і 15.01.2012 року близько 14.00 год. у приміщенні квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_11 зустрілась з ОСОБА_7, якому передала гроші у сумі 11000 доларів США, що згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України становить 87887,8 грн., якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав значної матеріальної шкоди потерпілій.

Він же, 26.01.2012 близько 12.00 год. повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов до квартири АДРЕСА_2, де звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11, з проханням надати у борг гроші у сумі 2000 доларів США, мотивуючи складними сімейними обставинами, завідомо не маючи наміру повергати кошти власниці. Та остання погодилась йому допомогти і відразу у приміщенні своєї квартири ОСОБА_11 передала ОСОБА_7, гроші у сумі 2000 доларів США, що згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України становить 15979.6 гривень, якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того, у середині лютого 2012 року у денний час ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов до квартири АДРЕСА_2, де звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11, з проханням надати у борг гроші, мотивуючи складними сімейними обставинами, завідомо не маючи наміру повертати кошти власниці. Та остання погодилась йому допомогти, але у зв'язку з відсутністю готівкових коштів відразу у приміщенні своєї квартири ОСОБА_11 передала ОСОБА_7, свої золоті прикраси на загальну суму близько 10900 гривень, для їх застави у ломбарді, якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того, 22.02.2012 у денний час ОСОБА_7, неподалік кафе «Вестерн», що розташоване за адресою: м.Черкаси, бул.Шевченка, 264, зустрівся з ОСОБА_9, з якою раніше познайомився та надавав допомогу у отриманні виплати зі страхової компанії і, повторно, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, пообіцяв останній за винагороду у розмірі 6000 гривень допомогу у отриманні відшкодування від підприємства автоперевізника, під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля якого загинув батько останньої, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. І того ж дня ОСОБА_7 відразу знаходячись у вказаному місці отримав від ОСОБА_9 кошти в сумі 6000 гривень, якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і попрохав потерпілому про зустріч наступного дня, для нібито підписання деяких документів. Та 23.02.2012 близько 10.00 год. ОСОБА_7 знаходячись у офісі групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна. 252, де тимчасово працював надаючи юридичну допомогу громадянам, зустрівся з ОСОБА_9 і, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, попрохав останню падати у борг на декілька днів гроші у сумі 25000 гривень, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Та після тривалих умовлянь з його сторони потерпіла погодилась надати кошти у борг і того ж дня близько 12.00 год. під час повторної зустрічі у вказаному офісі адвокатів ОСОБА_9 передала ОСОБА_7 гроші в сумі 25 000 гривень, та останній отримавши кошти використав їх на особисті потреби, умови домовленостей і допомоги у отриманні відшкодувань від підприємства автоперевізника не надав, а в подальшому після неодноразових вимог потерпілої частині коштів повернув, а залишок у сумі 20000 гривень умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою привласнив, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того. 03.03.2012 близько 16.00 год. ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов до квартири АДРЕСА_2, де звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11, з проханням надати у борг гроші у сумі 2400 доларів США. мотивуючи складними сімейними обставинами, завідомо не маючи наміру повертати кошти власниці. Та остання погодилась йому допомогти і відразу у приміщенні своєї квартири ОСОБА_11 передала ОСОБА_7, гроші у сумі 2400 доларів США, що згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України становить 19171, 2 гривень, якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того. 26.04.2012 близько 18.00 год. ОСОБА_7 повторно, маючи умисел па заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов до квартири АДРЕСА_2, де звернувся до своєї знайомої ОСОБА_11, з проханням в останнє надати у борг гроші у сумі 1000 доларів СІ H.A. мотивуючи складними сімейними обставинами, завідомо не маючи наміру повертати кошти власниці. Та остання погодилась йому допомогти і відразу у приміщенні своєї квартири ОСОБА_11 передала ОСОБА_7, гроші у сумі 1000 доларів СПІД, що згідно курсу гривні до долара США. встановленого Національним банком України становить 7987.7 гривень, якими він умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів, використав на особисті потреби і в подальшому власниці не повернув, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того, в кінці квітня 2012 року ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою., зателефонував до ОСОБА_17 з якою був знайомий і повідомив їй неправдиву інформацію, що нібито він діє від імені адвоката ОСОБА_21, у офісі якого він тимчасово працював і послугами якого користувалась остання по захисту прав батька - ОСОБА_22. та повідомив, що для вирішення питання про його звільнення з слідчого ізолятора і від кримінальної відповідальності потрібні кошти у сумі 6000 доларів США, які потрібно привезти впродовж трьох днів. Після чого 26.04.2012 близько 00.15 год. ОСОБА_17. приїхала до офісу групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 252, де будучи введеною у оману передала ОСОБА_7, гроші у сумі: 1200 євро, що згідно курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України становить 12666.84 гривень: 1000 доларів США, що згідно курсу гривні до долара CUJA. встановленого Національним банком України становить 7987,7 гривень і 28000 гривень, а всього кошти у сумі 48654.54 гривень, якими останній умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, не маючи наміру і можливості виконати умови домовленості про звільнення ОСОБА_22, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Крім того, на початку травня 2012 року ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, знаходячись за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 252 заволодів майном ОСОБА_16 при наступних обставинах. Так, у вказаний час ОСОБА_7 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою пообіцяв своїй знайомій ОСОБА_17 допомогти продати автомобіль «ВАЗ 2121 «Нива», д.н.з. НОМЕР_2. що належить матері останньої - ОСОБА_16, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого, 02.05.2012 близько 10.00 год. ОСОБА_7 біля офісу групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна. 252 отримав належний ОСОБА_16 автомобіль - «ВАЗ 2121 «Нива», д.н.з. НОМЕР_2, вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи №8/113 від 16.12.2013 становить 17940, 75 гривень, яким умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів і в подальшому продав сторонній особі, а отримані кошти використав на особисті потреби, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 06.09.2012 у денний час ОСОБА_7 знаходячись у офісі групи адвокатів за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 252, де тимчасово працював надаючи юридичну допомогу громадянам, зустрівся з ОСОБА_15 з якою познайомився і повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, пообіцяв останній за грошову винагороду допомогу у оформленні спадщини, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_15 продовжити розмову у приміщенні магазину «Гранд - маркет», що по вул. Ільїна в м. Черкаси, де відразу отримав від ОСОБА_15 кошти в сумі 1000 гривень, якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, приблизно 15.09.2012 близько 07.00 год. ОСОБА_7 повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, зателефонував до ОСОБА_15. і повідомив, що для вирішення питання по оформленню спадщини останньої потрібні гроші у сумі 2000 гривень, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого того ж дня близько 07.30 год. ОСОБА_7 приїхав до під'їзд) будинку АДРЕСА_3, де отримав від ОСОБА_15 гроші у сумі 2000 грн., якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 06.10.2012 у денний час ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, зателефонував до ОСОБА_15 і повідомив, що для вирішення питання по оформленню спадщини останньої потрібні додаткові гроші у сумі 7000 гривень, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого. 08.10.2012 близько 11.00 год. ОСОБА_7 поряд з відділенням ПАТ «Приватбанк, що по вул.Паризької Комуни в м.Черкаси зустрівся з ОСОБА_15 від якої отримав гроші у сумі 7000 гри., якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 15.10.2012 ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, зателефонував до ОСОБА_15 і повідомив, що для вирішення питання по оформленню спадщини останньої потрібні додаткові гроші у сумі 200 гривень, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого, того ж дня у денний час ОСОБА_7 неподалік палацу відпочинку «Дружба народів», що по бул.Шевченка в м.Черкаси зустрівся з ОСОБА_15, від якої отримав гроші у сумі 200 грн. якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, приблизно 17.10.2012 ОСОБА_7, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, зателефонував до ОСОБА_15 і повідомив, що для остаточного вирішення питання по оформленню спадщини останньої потрібні додаткові гроші у сумі 200 гривень, завідомо не маючи наміру виконувати умови домовленості. Після чого, того ж дня у денний час ОСОБА_7 неподалік кафе «Ярославна». що по Б.Вишневецького. 22 в м. Черкаси зустрівся з ОСОБА_15, від якої отримав гроші у сумі 200 грн., якими умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів і використав на особисті потреби, та будь яких дій по наданню допомоги у оформленні спадщині не здійснив, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 28.11.2012 в денний час ОСОБА_7, повторно, маючи умисел па заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 заволодів майном ОСОБА_13 при наступних обставинах. Так, у вказаний час ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном попрохав у свого знайомого ОСОБА_13 надати у тимчасове користування, під приводом необхідності поїздки до міста Києва, належний останньому автомобіль марки «ЗАЗ -Daewoo ТІ3110». реєстраційний номер НОМЕР_3, , завідомо не маючи наміру повертати вказане майно. І того ж дня у денний час ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 отримав від ОСОБА_13 вказаний автомобіль, марки «ЗАЗ Daewoo Т13110», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3. вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 8/112 від 16.12.2013 становить 33589.78 гривень, яким умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів і в подальшому продав невстановленій особі, а отримані кошти використав на особисті потреби, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, у невстановлений у ході досудового розслідування час і місці ОСОБА_7 придбав і зберігав з метою збуту підроблену іноземну валюту. А 05.09.2012 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_27 та ОСОБА_28. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в офісному приміщенні №1, що по вул.Ільїна, 252 в м.Черкаси, спільно домовилися про збут підроблених купюр доларів США, котрі були виготовлені не підприємством, що здійснює випуск таких купюр для Федерального резервного банку США. Після чого ОСОБА_7 передав для збуту ОСОБА_28 одну банкноту.

08.11.2012 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_27 та ОСОБА_7 продовжуючи свій злочинний намір та дії. для подальшого збуту даних підроблених купюр доларів США з м.Черкаси на невстановленому слідством автомобілі «Ауді». Прибули в місто Смілу, де в цей же день близько 15 год. 00 хв. в центрі міста зустрілися з ОСОБА_28 та виїхали до приміщення ресторану «Гуляй Поле». Що розташований по вул.Леніна в с.Костянтинівка, Смілянського району, де стали вживати спиртні напої. І близько 17 год. 30 хв. в приміщенні даного ресторану. ОСОБА_7 передав ОСОБА_28 для подальшого збуту одну підроблену банкноту, яку ОСОБА_28 в цей же день, близько 18 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля приміщення будинку №14 по пров.Павлова в м.Сміла, збув ОСОБА_29 на суму 815 гри., котра згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 1/1180 від 06.12.2012. виготовлена не підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Федерального резервного банку США, дана купюра виготовлена комбінованим способом, чим спричинили потерпілій ОСОБА_29 матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свій злочинний намір та дії ОСОБА_27 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_28 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на невстановленому слідством автомобілі, в цей же день. 08.11.2012 близько год. 00 хв. переїхали до приміщення бару «Корона», що розташований по вул.Леніна в м.Сміла, де ОСОБА_27 отримані для збуту від ОСОБА_7 15 шт. аналогічних банкнот доларів США передав ОСОБА_28. який в подальшому близько 20 год. 30 хв. знаходячись по бул. Леніна в м. Сміла збув ОСОБА_19 дві банкноти номіналом по 100 доларів США кожна з розрахунку 8 гри., за один долар, а всього на суму 1600 гри. та збув ОСОБА_31 п'ять банкнот номіналом по 100 доларів США кожна з розрахунку 8 грн. за один долар, а всього на суму 4000 грн.. котрі згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 1/1181 від 07.12.2012, виготовлені не підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Федерального резервного банку США, дані купюри виготовлені комбінованими способами, чим спричинили потерпілому ОСОБА_32 та ОСОБА_31 матеріальну шкоду на загальну суму 5600 грн., а решту банкнот в кількості 8 шт., ОСОБА_28 для подальшого збуту, на невстановленому слідством автомобілі. 09.11.2012 близько 07 год. 00 хв. перевіз до свого місця проживання, в квартиру АДРЕСА_5, де і залишив зберігати. 09.11.2012 близько 14 год. 10 хв. працівниками міліції при огляді домоволодіння ОСОБА_28 і було виявлено та вилучено решту 8 шт., підроблених купюр доларів США, котрі згідно висновку судово-криміналістичної експертизи виготовлені не підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Федерального резервного банку США, дані купюри виготовлені комбінованими способами.

В поданих апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку районного суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту досудового розслідування і судового розгляду, неправильне застосування кримінального та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а матеріали кримінального провадження просить повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Як на підстави скасування судового рішення вказує на те, що в основу вироку суд поклав докази досудового розслідування, які складені на основі припущень, містять істотні суперечності та не дав оцінку доказам, здобутим в ході судового розгляду, тобто побудував своє рішення на суперечливих, достатньо не перевірених доказах;

- потерпілий ОСОБА_13 порушує питання про скасування вироку місцевого суду через невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та його особі внаслідок м'якості. Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Також, зазначає про невідповідність суми стягнення, зазначеного в судовому рішенні, збиткам завданим незаконними діями обвинуваченого та ігнорування судом поданої ним заяви про збільшення розміру позовних вимог. Стверджує, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував, що обвинувачений не визнав вини у вчиненому, не розкаявся та не вчинив заходів по відшкодуванню завданої злочином шкоди;

- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, порушує питання про скасування вироку через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України - 2 роки 6 місяців обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 199 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а за сукупністю злочинів, остаточно призначити до відбування - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Посилається на те, що судом, при призначенні ОСОБА_7 покарання, не в повній мірі виконано вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення постанови ПВС України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і не враховано, що останній вчинив 16 епізодів злочинів, які, за ступенем суспільної небезпечності, відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, вину у скоєному не визнав, не вчиняє дій по відшкодуванню завданої потерпілим шкоди, що свідчить про стійке неприйняття ним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів.

В змінах до апеляційної скарги, внесених в порядку ч. 3 ст. 403 КПК України, прокурор просить скасувати рішення районного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Апелянт зазначає, що суд, в порушення ч. 1 ст. 337 КПК України, провів судовий розгляд та постановив обвинувальний вирок відносно ОСОБА_7, якому не висунуто обвинувачення.

В запереченнях потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 просять залишити без задоволення апеляційні вимоги обвинуваченого як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримку поданої ним апеляційної скарги та безпідставність апеляційних вимог прокурора, думку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката Чубини О.М., які просили залишити вирок районного суду без змін, міркування прокурора про задоволення в повному обсязі зміненої апеляційної скарги прокурора в кримінальному провадженні та часткове задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілого в частині скасування судового рішення, останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора в зміненій редакції підлягає до задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_13- до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тому формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов'язковим.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен місити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 вказаним вимогам не відповідає, оскільки він не містить належним чином сформульованого обвинувачення, а містить лише виклад фактичних обставин, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, вказівку на підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199 КК України та правову кваліфікацію його дій.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого обвинувачення щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок, чим порушив вимоги положень ст.370 КПК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Розглядаючи справу по суті, районний суд не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_7 та перешкоджають суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення і постановив обвинувальний вирок, який підлягає безумовному скасуванню і призначенню нового розгляду в суді першої інстанції в іншому його складі зі стадії підготовчого провадження.

Суду першої інстанції слід врахувати вказівки апеляційного суду, викладені в мотивувальній частині ухвали та, відповідно ч.3 п.3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого провадження повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 405, п. 6 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора в зміненій редакції задовольнити, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_13 - задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2015 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в Придніпровському районному суді м. Черкаси зі стадії підготовчого провадження.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід залишити попередній - особисте зобов'язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :