Справа № 444/804/14-к Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.
Провадження № 11-кп/783/362/15 Доповідач: Гуцал І. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуцала І.П.,
суддів Белени А.В., Головатого В.Я.,
при секретарі Сенькові А.Р., Мазур-Іванько Ж.В.,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рава-Руська, Жовківського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого 29.01.2013 року Жовківським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
за ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_3,
за ч.1 ст. 396 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_4, раніше судимого 29.01.2013 року Жовківським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
за ч.1 ст. 396 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_5, раніше судимого 29.01.2013 року Жовківським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
за ч.3 ст. 185 КК України,
з участю прокурора Горин У.І.,
обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
та їх захисників адвокатів Каспріва Р.І., Семочка О.А., Малерик Т.І.,
Бенцарука Р.А.,
за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Жовківського району Львівської області Колягіна В.О. на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2015 року,
в с т а н о в и л а :
вироком Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2015 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2013 року та за сукупністю вироків ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід домашній арешт ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Термін відбування покарання засудженому ОСОБА_2 вирішено рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст. 396 КК України та засуджено на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід домашній арешт ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 396 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2013 року та за сукупністю вироків ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід домашній арешт ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного вироком Жовківського районного суду Львівської області від 04.02.2015 року покарання відповідно до п. "в" ч.1 ст. 1 Закону України № 1185-VII від 8.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».
ОСОБА_4 визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2013 року строком на 3 роки позбавлення волі і за сукупністю вироків ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід домашній арешт ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Термін відбування покарання засудженому ОСОБА_4 вирішено рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
Вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винним у тому, що ОСОБА_1 10 липня 2013 року, близько 03 год., знаходячись в с. Боброїди, Жовківського району, Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб в складі ОСОБА_10, матеріали кримінального провадження відносно якого виділено в окреме провадження, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 умисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна підійшов до приміщення продуктового магазину, який розташований по АДРЕСА_6 та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11, де за допомогою металевого зубила зламав врізний замок на вхідних дверях, проник в середину приміщення магазину, звідки таємно викрав: продовольчі товари на загальну суму 4 542 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 2323 класік» вартістю 420 грн., гроші в сумі 4 980 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки на загальну суму 9 942 грн.
Крім цього, ОСОБА_2 10 липня 2014 року, близько 05 год., прокинувшись в автомобілі, на якому ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_3 повертались з крадіжки, біля багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дізнавшись про вчинення ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 крадіжки з проникненням до продуктового магазину, умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, викрадене майно разом з ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 переніс з автомобіля до квартири, в якій він проживає, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де в подальшому переховував зазначене викрадене майно.
Прокурор прокуратури Жовківського району Львівської області Колягін В.О. просить вирок Жовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2015 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає вирок суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Вказує, що з обвинувачення вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_10 взагалі виділені в окреме провадження. Проте судом при постановленні вироку покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України не призначалося. Також в порушення п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку відсутнє формулювання вчиненого ОСОБА_3 діяння, не зазначено обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення. Зазначене вище істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу прокурора частково та просить вирок суду першої інстанції змінити, виключити з мотивувальної частини вироку покликання на вчинення крадіжки разом з ОСОБА_10, оскільки матеріали відносно нього виділені в окреме провадження, та виключити з мотивувальної частини вчинення крадіжи в складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пояснення обвинувачених та їх захисників, які покладаються на розсуд суду, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про порушення судом загальних засад кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, особу, за попередньою змовою з якою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили 10 липня 2014 року о 03 год. таємне викрадення майна ОСОБА_11 (ОСОБА_10) на час ухвалення вироку до кримінальної відповідальності не притягнуто, а матеріали відносно нього виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком.
Таким чином, у судовому рішенні констатується факт вчинення злочину ОСОБА_10, хоча він при розгляді провадження присутнім не був, що обмежило його права, передбачені ст. 42 КПК України, якими ОСОБА_10 не мав змоги скористатись, а тому судом порушено право на захист, передбачене ст. 20 КПК України.
Крім того, винесення вироку із зазначенням у фабулі обвинувачення стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинення злочину ОСОБА_10 суперечить вимогам ч.1 ст. 17 КПК України, згідно якої особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України і встановлено вироком суду, що набрав законної сили. А тому, оскільки обвинувачення стосовно ОСОБА_10 не розглядалось, обвинувальний вирок відносно нього не ухвалювався, його не можна вважати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КПК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Однак, при складанні вироку судом першої інстанції ці вимоги кримінального процесуального закону виконані не були.
Так, як вбачається з обвинувачення органом досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Однак суд першої інстанції при формулюванні обвинувачення у мотивувальній частині вироку зазначив про вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб в складі ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 таємного викрадення майна ОСОБА_11 Проте при визначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України не призначалося.
Також колегія погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відсутність у мотивувальній частині вироку формулювання вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 діяння, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України.
Як вбачається з фактичного змісту мотивувальної частини вироку суд не вказав , з посиланням на певні фактичні обставини, формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_3, яке визнано судом доведеним, оскільки обмежився посиланням на фабулу з обвинувального акту, тобто на обставини, які встановлені під час досудового розслідування . Натомість вимоги п.2 ч.3 ст. 374 КПК України, поміж іншого, передбачають, що у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі та визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
На вказані недоліки судового рішення слушно посилається прокурор у своїх апеляційних доводах, як на істотні порушення норм ст. 370 та п.2 ч.3 ст. 374 КПК України. Колегія суддів погоджується з такими доводами прокурора, оскільки вони є обґрунтованими, а оскаржуване судове рішення, за таких обставин, не можна вважати обґрунтованим та вмотивованим, що свідчить про необхідність скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа -призначенню до нового судового розгляду, оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними й перешкоджають перевірці апеляційних доводів, вирок відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження - призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду необхідно усунути допущені порушення, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, дати належну оцінку зібраним доказам, в залежності від чого ухвалити законне і обґрунтоване рішення з викладенням у ньому аналізу доказів і докладних мотивів його прийняття.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу прокурора прокуратури Жовківського району Львівської області Колягіна В.О. задоволити
ВирокЖовківського районного суду Львівської області від 4 лютого 2015 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий : Гуцал І.П.
Судді: Белена А.В.
Головатий В.Я.
Судове рішення № 46579935, Апеляційний суд Львівської області було прийнято 12.06.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 444/804/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: