Вирок № 46577439, 23.06.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4153/15-к 1-кп/335/309/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., суддів Гашук К.В., Соболєвої І.П., при секретарі Марусій І.В., за участю прокурора: Дергунова В.А., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080000000229 від 31.10.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого Начальником управління з питань транспортного забезпечення і зв'язку Запорізької міської Ради, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого директором ТОВ „Альянс-Авто" та ТОВ „Мас-Транс", який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не засудженого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, володіючи повною інформацією про зміст та умови договорів, які укладаються між управлінням транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради та підприємцями, які надають відповідні послуги, вирішив використати свої повноваження для особистого збагачення за рахунок чужого майна шляхом обману, тобто створення вигляду можливості блокування роботи пасажирських автоперевізників, позбавлення ліцензії та розірвання договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.

Обмануті пасажирські автоперевізники будуть змушені сплачувати йому певну суму коштів за отримання дозволів працювати на маршрутах міста Запоріжжя.

В той же час особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, розумів, що самостійно не зможе втілити свій злочинний задум в дію, оскільки необхідно вчинити ряд певних послідовних дій зі створення уяви для потерпілих можливості блокування роботи пасажирських автоперевізників, щоб потім ставити свої умови та схиляти до сплати коштів, які обертати на свою користь, повідомляючи при цьому автоперевізників про наявність ніби то можливості обмежити їх права на здійснення підприємницької діяльності.

Для організації вказаних дій особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, вирішив створити злочинну групу з числа наближених до себе осіб, які в силу своїх посад та відповідних повноважень, зможуть створювати вигляд можливості впливати на діяльність підприємців - автоперевізників.

Так, приблизно у жовтні 2010 року особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, запропонував заступникові начальника управління транспорту та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6, який вподальшому був призначений на посаду начальника транспорту та зв'язку розпорядженням виконуючого обов'язки міського голови - секретарем міської ради №1317К від 03.12.2010 року, згідно соціального значення займаної посади, маючи певний службовий авторитет, наявність службових зв'язків та можливість здійснення впливу на діяльність як підприємців так і осіб, контролюючих діяльність перевізників на території м. Запоріжжя, в межах діючих нормативних актів та розпоряджень призначити перевірки діяльності підприємців - автоперевізників з метою створення уяви про можливість блокувати роботу автоперевізників і в такий спосіб неправомірно отримувати грошові кошти з ошуканих пасажирських автоперевізників у складі організованої групи.

Усвідомивши суть пропозиції та матеріальні вигоди від діяльності організованої групи, ОСОБА_6 погодився на пропозицію особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження,

Плануючи спільні злочинні дії, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 вирішили задіяти до злочинної групи засновника ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_7, який тривалий час займається пасажирськими перевезеннями на території Запорізької області та має досвід організації пасажирських перевезень.

Вподальшому особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, продовжуючи реалізувати спільний злочинний задум, зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення дій, направлених на обман перевізників з подальшим отриманням від них коштів, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.

Крім того, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, для того щоб ОСОБА_7 добросовісно виконував злочині накази та діяв у складі організованої групи, примусово ввів до складу засновників його підприємства ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_9, який отримав 60% статутного фонду та не мав ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, зорганізуватися для заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_7 вступив з ними у злочинну змову.

Після цього, ОСОБА_6, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_7, розробили схему вчинення злочинів, розподіливши ролі кожного із учасників змови.

Так, відповідно до попередньої змови, ОСОБА_6, використовуючи свої повноваження з нагляду за виконанням умов перевезень пасажирів та своє службове становище, повинен був викликати до себе засновників підприємств та приватних осіб, які займаються пасажирськими перевезеннями та повідомляти, що з цього часу починають діяти інші умови для зайняття пасажирськими перевезеннями, виконання яких є обов'язковими і при цьому наполягати на необхідності зустрітися зі ОСОБА_7 та особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, які їм пояснять суть нових умов, необхідних для отримання дозволів.

В свою чергу, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, виконуючи відведену йому, як організатору злочинної групи роль, представляючись депутатом міської ради, та ОСОБА_7, представляючись довіреною особою представників міської влади, повинні були обманюючи, переконати підприємця - автоперевізника у наявності в них можливостей вирішувати питання, пов'язані з отриманням дозволу для участі у конкурсі, отримання прибуткових маршрутів та продовження строку договорів на маршрути, на яких вже працювали перевізники, впливати на проведення перевірок пасажирських маршрутів та їх висновки, при цьому визначати суми коштів для кожного перевізника, наполягати на передачі грошей за надання особі можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

У результаті обмануті особи, які мали ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та бажали отримати прибуткові маршрути, повинні були повірити в можливості особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_7, які діяли за узгодженням із ОСОБА_6, та не бажаючи втратити можливість заробляти грошові кошти на прожиття та утримання сімей, добровільно погоджуватися передавати їм щомісячно грошові кошти в залежності від кількості автобусів та маршрутів.

У подальшому, маючи намір збільшити обсяги отримання шляхом обману коштів, а також придбати права на майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю підприємств і запобігти можливості їх засновникам виявивши обман не сплачувати кошти, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, висували додаткові умови, зокрема про укладення угоди, згідно якої управління транспорту може в односторонньому порядку розірвати договір на перевезення, переоформлення 50 % або 80% статутного фонду підприємства на ім'я визначеної ними особи, при цьому збільшуючи суму коштів до 120 000 гривень на місяць, попереджаючи у разі відмови розірванням договорів на перевезення пасажирів, позбавленням ліцензій на право зайняття цим видом діяльності не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Для цього, спільним рішенням особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до організованої групи залучено двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які усвідомивши суть злочинного задуму злочинної групи та розробленого плану, погодилися взяти участь у вказаному злочині та виконувати відведені їм ролі.

Отримавши такі неправдиві відомості про можливість втілення висловлених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, погроз, побоюючись втратити джерела прибутків, підприємці - автоперевізники давали згоду сплачувати щомісячно кошти.

Таким чином, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, створив організовану групу в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, та двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які зорганізувалися в стійке об'єднання із стабільними відносинами у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, а саме шахрайства, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та одночасно виконували відведену кожному роль.

Як керівник організованої групи, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, поклав на себе функції загального керівництва: визначення об'єктів для вчинення злочинів, розподіл ролей між членами групи, планування діяльності групи, підготовка до виконання злочинів, підшукання осіб, яких необхідно було задіяти для включення їх як засновників до статуту підприємства, розподіл коштів, здобутих злочинним шляхом, між членами організованої групи та у випадку розкриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на те, щоб уникнути кримінальної відповідальності всіх членів організованої групи.

Так, відповідно до злочинних ролей та функцій під час вчинення злочину, ОСОБА_6 згідно повноважень на займаній посаді, повинен був ініціювати призначення позапланових перевірок певних автоперевізників з боку управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, не повідомляючи при цьому виконавців перевірок про свої реальні цілі, створював уяву можливості висувати претензії про порушення умов укладених договорів, і в такий спосіб створювати уяву можливості штучного створення обстановки, внаслідок якої автоперевізники будуть змушені звернутися до нього за допомогою зупинити перевірки, або щоб мати можливість взяти участь у конкурсі для отримання маршрутів пасажирських перевезень в місті Запоріжжі.

У свою чергу особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи службове становище, виконуючи відведену йому роль, як організатора злочинної групи, представляючись депутатом міської ради, спільно зі ОСОБА_7, який називався довіреною особою представників міської влади, з метою незаконного отримання коштів від автоперевізників шляхом обману, переконував підприємців-автоперевізників у наявності в них можливостей вирішувати питання, які пов'язані з отриманням дозволу для участі у конкурсі, хоча участь у конкурсі може прийняти будь-яка особа, отримання прибуткових маршрутів та продовження строку договорів на маршрути.

Отримані від автоперевізників кошти, ОСОБА_7 повинен передавати особі, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження для подальшого розподілу між членами організованої групи.

У подальшому, після того як Виконавчим комітетом Запорізької міської ради з деякими перевізниками в односторонньому порядку були розірвані договори «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» та вони почали звертатись до судів різних інстанцій, які визнали дії виконавчого комітету Запорізької міської ради незаконними, маючи намір одержати повний контроль над діяльністю підприємств, тим самим придбати права на майно шляхом обману та збільшити обсяги отримання шляхом обману коштів і запобігти можливості їх засновникам виявивши обман не сплачувати кошти, та уникнути випадків винесення судами рішень на користь підприємців, члени організованої групи удосконалили схему отримання коштів.

Діючи у складі організованої групи, відповідно до розподілу ролей та функцій для досягнення злочинного плану, ОСОБА_6 виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, згідно займаної посади, 23.03.2012 року ініціював прийняття на сесії Запорізької міської ради рішення № 71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», яке зовнішньо виглядає як цілком законне, однак при цьому управління транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів щодо «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_10 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження на перевізників, які думаючи, що їх діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, від рішення яких залежить подальше їх існування, повинні були дати згоду виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Після чого, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, на «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» ОСОБА_6 вимусив підприємців підписати додаткові угоди.

Таким чином особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, створив організовану групу в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, та двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які заздалегідь зорганізувалися в стійке об'єднання зі стабільними відносинами у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, а саме шахрайства, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, які, одночасно виконуючи відведену кожному роль, за період злочинної діяльності, тобто аж до викриття її працівниками міліції, шляхом обману отримали від засновників ТОВ «Альфа Транс» (ЄДРПОУ 32963251), ТОВ «Запоріжавтомотор» (ЄДРПОУ 33272601), ТОВ «АВБ ПЛЮС»(ЄДРПОУ 32680512), ТОВ «Профтаксі-1» (ЄДРПОУ 3269222), ТОВ «Таксомоторна компанія» (ЄДРПОУ 32715983), ТОВ «Еталон» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Еталон-1» (ЄДРПОУ 31890345), ТОВ«Автотревел» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Шалпан» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Запоріжградтранс» (ЄДРПОУ 37359076), ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (ЄДРПОУ 33272573), ТОВ «Авто-Січ» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Автокомпанія «Шана» (ЄДРПОУ 31466509), ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кошти в особливо великому розмірі при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, виконуючи активні дії, спрямовані на створення уяви про можливість блокувати роботу авто перевізників, тобто штучне створення обстановки для перевізників, щоб викликати у тих пропонування звернутись до нього для вирішення питання про зупинення перевірок та отримати можливість взяти участь у конкурсі стосовно розподілу маршрутів, використовуючи свої повноваження з нагляду за виконанням умов перевезень пасажирів, після проведення перевірок, тобто у зв'язку з порушенням вимог безпеки під час перевезення пасажирів, 19 листопада 2010 року на сесії Запорізької міської ради, посилаючись на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про автомобільний транспорт», Постанову Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів», ініціював прийняття рішення № 546 про розірвання з 01.12.2010 року в односторонньому порядку договорів з «перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» у м. Запоріжжі з 13 автопідприємствами, у тому числі договір № 7 на обслуговування пасажирського маршруту № 62 з ТОВ «Альфа Транс», засновником якого є ОСОБА_11

Після того, як останньому було відмовлено у прийнятті документів для участі в конкурсі, розуміючи, що на його підприємство здійснюється тиск з боку управління забезпечення транспорту та зв'язку, ОСОБА_11, з метою з'ясування причин перевірок та відмови йому в участі у конкурсі з розподілу маршрутів, звернувся до ОСОБА_6, який на той час виконував обов'язки начальника транспортного управління.

ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, розташованого по вул. Героїв Сталінграду, буд. 2 у м. Запоріжжі, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи та діючи в її інтересах, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, повідомив ОСОБА_11, що якщо той бажає і надалі займатися пасажирськими перевезеннями, то йому необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності, для чого надав ОСОБА_11 контактний номер мобільного телефону ОСОБА_7

У разі відмови зустрітися з останнім, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11, що продовжуватиме проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів на «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» в односторонньому порядку щодо обслуговування інших маршрутів.

Розуміючи, що вимоги ОСОБА_6 є незаконні, ОСОБА_11 відмовився зустрічатися зі ОСОБА_7 та звернувся до Господарського суду Запорізької області, який 22.02.2011 року ухвалив рішення про задоволення позову ТОВ «Альфа Транс» та визнав недійсним підпункт 1.13 пункту 1 та підпункт 2.2 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 546 від 19.11.2010 року «Про розірвання договорів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Запоріжжя».

У свою чергу, Управління транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою щодо скасування рішення суду та прийняття нового про відмову в позові, однак 27.04.2011 року суд виніс постанову, в якій зазначено, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року залишено без змін. Аналогічне рішення 21.09.2011 року прийняв і Вищий Господарський суд України.

Однак, будучи обманутим, думаючи, що ОСОБА_6 тільки посилить тиск на його підприємство, наприкінці травня 2011 року в офісі ТОВ «Альянс авто» по вул. Оріхівське шосе, 7 у м. Запоріжжі, ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_7, який обманюючи його, повідомив, що саме вони вплинули на депутатів міської ради для прийняття рішення про розірвання договору та про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу в участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працював потерпілий, а також впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок та на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту.

Після чого ОСОБА_7 став переконувати ОСОБА_11 на щомісячну передачу грошей у сумі 80 000 гривень, за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста.

Крім того, маючи намір шляхом обману придбати право на майно, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Альфа Транс», щоб запобігти можливості ОСОБА_11 не сплачувати кошти, ОСОБА_7, діючи в інтересах злочинної групи, став наполягати переоформити 50% статутного фонду Товариства на ім'я іншого співучасника.

Будучи обманутим, ОСОБА_11 повірив в реальність членів групи впливати на прийняття рішення депутатами міської ради, та мусив погодитися сплачувати щомісячно 80 000 гривень, і починаючи з червня 2011 року по листопад 2013 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав 2 320 000 гривень, ОСОБА_7, який передав їх особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

У свою чергу, інший співучасник, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, направлені на придбання права на майно шляхом обману, 19.07.2011 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20, розташованого в будинку АДРЕСА_4 підписав статут підприємства, оформивши 50% статутного фонду, що складає 10 250 гривень, на своє ім'я.

В подальшому, оскільки 19.04.2012 року сплив термін дії договору на надання послуг з перевезення пасажирів на міському маршруті № 62 з ТОВ «Альфа Транс», під час зустрічі ОСОБА_11 зі ОСОБА_7, останній, обманюючи ОСОБА_11 повідомив, що для того, щоб ТОВ «Альфа Транс» знову перемогло в конкурсі на обслуговування цього маршруту він повинен сплатити 31 200 доларів США.

Крім того, маючи намір ще більше мати психологічний вплив на ОСОБА_11, щоб придушити його волю до будь-якого можливому опору, ОСОБА_10 став переконувати його переоформити 61% статутного фонду ТОВ «Альфа Транс» на ім'я іншого співучасника, попереджаючи та обманюючи, що в разі відмови вони будуть впливати на прийняття рішення про розірвання договорів на «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування», з його підприємством, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутим, ОСОБА_11 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, та на початку червня 2012 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав 31 200 доларів США, що в еквіваленті складало 249 366 гривень, ОСОБА_7 який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

Після цього інший співучасник, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, 19.07.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20 розташованого по АДРЕСА_4, підписав статут підприємства, оформивши 61% статутного фонду, що складає 12 505 гривень, на своє ім'я.

Таким чином, члени організованої групи шляхом обману придбали право на чуже майно, а саме отримали повний контроль над підприємством та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_11 за вказівкою організаторів групи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження та на яку оформлено 61% статутного фонду, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 61%, та ліквідувати підприємство і надалі через конкурсний комітет розподілити звільнені маршрути серед перевізників, які продовжували виплачувати незаконно кошти членам організованої групи, що значно посилювало психологічний вплив на ОСОБА_11, який будучи обманутим, протягом тривалого часу сплачував кошти шахраям.

У свою чергу ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, ініціював затвердження на сесії Запорізької міської ради рішення №71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод» між управлінням транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради та автомобільними перевізниками, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_11 02.04.2012 року підписати додаткову угоду, де управління транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів на «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7, та трьох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та будучи обманутим думаючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше її існування, повинен був виплачувати кошти шахраям.

В результаті ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману заволоділи чужим майном та придбали право на майно ОСОБА_11 на загальну суму 2 581 871 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди, тим самим спричинивши тяжкі наслідки.

В листопаді 2010 року після того, як за ініціативою ОСОБА_6 згідно рішення Запорізької міської ради, із засновником ТОВ «Еталон» ОСОБА_16 було розірвано договір № 27 від 04.11.2007 року на обслуговування маршруту №85А, ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті начальника управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, розташованого по вул. Героїв Сталінграду, буд. 2 в м. Запоріжжі, викликав до себе засновників підприємств, які займалися пасажирськими перевезеннями, у тому числі ОСОБА_16, та з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, повідомив, що в разі бажання і вподальшому займатися пасажирськими перевезеннями, йому необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності.

У разі відмови зустрітися з останнім, ОСОБА_6 попередив ОСОБА_16, що продовжуватиме проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування інших маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

Будучи обманутим, та не бажаючи втратити змогу займатися пасажирськими перевезеннями ОСОБА_16, погодився зустрітися із ОСОБА_7

На початку січня 2011 року, в офісі ТОВ «Альянс авто», ОСОБА_7, обманюючи ОСОБА_16 повідомив, що саме вони вплинули на депутатів міської ради для прийняття рішення про розірвання договору та представляючись довіреною особою представників міської влади і, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та організатором - особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повідомив про їх можливості надалі впливати на вирішення питання, пов'язаного з одержанням дозволу для участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працював потерпілий, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту та маючи намір придбати право на чуже майно, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Еталон», став переконувати ОСОБА_16 переоформити 50% статутного фонду підприємства на ім'я іншого співучасника, пояснивши, що пізніше повідомить про розмір щомісячної передачі грошей за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи, що в разі відмови прийняти таку пропозицію будуть сприяти розірванню договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

При цьому, щоб в останнього не виникало сумнівів щодо серйозності намірів членів групи у разі відмови виконати їх пропозиції, запропонував зустрітися з організатором - особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повідомивши номер його мобільного телефону.

У січні 2011 року ОСОБА_16 зустрівся з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, біля входу до будинку №27/29 по вул. Горького в м. Запоріжжя, де останній, як організатор злочинної групи, діючи з відома решти співучасників, обманюючи його, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з одержанням дозволу для участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працював потерпілий, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, наполягав на здійсненні останнім підприємницької діяльності у сфері пасажироперевезень на умовах, запропонованих ОСОБА_7

Будучи обманутим, ОСОБА_16 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись призначення позапланових перевірок та відмови в участі у конкурсі по розподілу прибуткових та тих маршрутів, на яких вже працював, ОСОБА_16 дав згоду щомісячно сплачувати грошові кошти та переоформити 50% статутного фонду ТОВ «Еталон» на ім'я іншого співучасника.

Після цього, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, у приватного нотаріуса ОСОБА_20, розташованого в будинку АДРЕСА_4, підписав статут підприємства, оформивши 50% статутного фонду, що складає 340 000 гривень, на своє ім'я.

Тим самим, члени організованої групи шляхом обману придбали права на майно, тобто отримали контроль над підприємством ТОВ «Еталон» та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_16 за вказівкою організаторів групи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на яку оформлено 50 % статутного фонду, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50%, та ліквідувати підприємство, що змушувало ОСОБА_16 дати згоду виплачувати кошти шахраям.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, після затвердження на сесії Запорізької міської ради рішення від 23.03.2012 року № 71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», яке виглядає як цілком законне, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, попереджаючи розірванням вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_16 02.04.2012 року підписати додаткову угоду, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7, та осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та будучи обманутим і думаючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше її існування, ОСОБА_16 повинен був дати згоду на виконання їх незаконних пропозицій.

В результаті ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, придбали право на майно ОСОБА_16 на загальну суму 340 000 тис. гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди, тим самим спричинивши тяжкі наслідки.

Продовжуючи діяти вже по відпрацьованій схемі, у листопаді 2010 року ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті начальника управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, викликав до себе засновника ТОВ «Авто Тревел» та ТОВ «Шалпан» ОСОБА_12 та повідомив, що в разі бажання і в подальшому займатися пасажирськими перевезеннями йому необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності.

У разі відмови зустрітися з останнім, ОСОБА_6 попередив ОСОБА_12, що призначить проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування інших маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

Не бажаючи втратити змогу займатися пасажирськими перевезеннями, ОСОБА_12 погодився зустрітися зі ОСОБА_7

У листопаді 2010 року в офісі ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_12 обманюючи його, представився довіреною особою представників міської влади і, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу для участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працював потерпілий, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, та став наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 35 000 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, сприянням розірванню договорів на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутим, ОСОБА_12 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись призначення позапланових перевірок та відмови в участі у конкурсі по розподілу прибуткових та тих маршрутів, на яких вже працював, ОСОБА_12 дав згоду сплачувати кошти, та починаючи з листопада 2010 року по січень 2011 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав 105 000 гривень, ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу між членами організованого злочинного угрупування.

Вподальшому, члени організованої злочинної групи, маючи на меті отримання більшої наживи, обманюючи ОСОБА_12 та попереджаючи про розірвання договорів та відібрання маршрутів у потерпілого, через ОСОБА_7 з лютого 2011 року висунули вимогу щомісячної виплати у розмірі 40 000 гривень, а починаючи з квітня 2011 року - 45 000 грн.

Будучи обманутим, ОСОБА_12 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, дав згоду сплачувати кошти, та з лютого 2011 року по березень 2011 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав 80 000 грн. та з квітня по грудень 2011 року - 405 000 грн., ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу між членами організованого злочинного угрупування.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, після затвердження на сесії Запорізької міської ради рішення «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», які виглядають як цілком законні, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_12 02.04.2012 року підписати додаткові угоди, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на ОСОБА_12, який розуміючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення якої залежить подальше існування, повинен був виконувати незаконні вимоги шахраїв.

В січні 2011 року особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, незважаючи на те, що ОСОБА_12 сумлінно виконував незаконні вимоги, вирішили розірвати з ним угоди, позбавивши його маршрутів, які передати іншим пасажироперевізникам та таким чином отримати більшу злочинну наживу, у зв'язку з чим згідно рішень міської ради в односторонньому порядку було розірвано договори від 24.06.2008 року №15, від 30.12.2010 року №26 та від 30.12.2010 року №27 на обслуговування маршрутів №10, №17 та №49-а.

На початку лютого 2012 року ОСОБА_12, з метою зберегти свій бізнес, зустрівся з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, у приміщенні офісу за адресою: м. Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 7-А, де розповів йому про адміністративний «пресинг» з боку управління транспорту міської ради в особі ОСОБА_6 та попросив його зменшити суму щомісячних виплат у зв'язку з розірванням договору на маршрут №49-а або вирішити питання про повернення цього маршруту.

Особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, діючи як організатор злочинного угрупування, виконуючи функції загального керівництва, повідомив ОСОБА_12, що він вирішить це питання та запропонував знову звернутися до ОСОБА_7

Однак в подальшому ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12, що на маршрутах ТОВ «Авто-Тревел» та ТОВ «Шалпан» будуть працювати інші перевізники. Таким чином, ОСОБА_12 припинив свою діяльність.

В результаті ОСОБА_7, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, ОСОБА_6 з відома двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, за узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, заволоділи коштами ОСОБА_12 на загальну суму 625 000 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди, тим самим спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого.

Крім того, на початку лютого 2011 року, після того, як рішенням Запорізької міської ради від 19.11.2010 року № 546, з ТОВ «Автокомпанія «Шана», засновниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було розірвано в односторонньому порядку договір №57 на обслуговування пасажирського маршруту № 45, ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, з метою заволодіння майном та придбання права на майно шляхом обману, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи та діючи в її інтересах, викликав їх до себе та повідомив, що в разі бажання і в подальшому займатися пасажирськими перевезеннями, їм необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності.

У разі відмови зустрітися з останнім ОСОБА_6 попередив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що продовжуватиме проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування інших маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

У той же день в офісі ТОВ «Альянс авто», ОСОБА_7, зустрівшись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обманюючи їх, повідомив, що саме вони вплинули на депутатів міської ради для прийняття рішення про розірвання договору та представляючись довіреною особою представників міської влади і, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та іншим співучасником, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу для участі у конкурсі та на отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працювали потерпілі, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту та став наполягати на щомісячній передачу грошей у сумі 33 000 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів, дали згоду сплачувати кошти, щомісячно 33 000 гривень, і з 28.02.2011 року по 27.01.2012 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передали 396 000 гривень ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

В результаті ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями з іншими членами організованої групи, виконуючи кожен свою роль, з використанням свого службового становища, шляхом обману, заволоділи майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 396 000 гривень, чим завдали шкоди у великих розмірах.

27.01.2012 року ОСОБА_21, знаходячись в офісі ТОВ «Альянс авто», після отримання чергових коштів від ОСОБА_1, висловив останньому вимогу збільшити суму та щомісячно надавати 120 000 гривень.

Крім того, маючи намір шляхом обману придбати права на майно, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Автокомпанія «Шана», щоб запобігти можливості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплачувати кошти, ОСОБА_7, діючи в інтересах злочинної групи, за вказівкою її організаторів став переконувати їх переоформити 50% статутного фонду ТОВ «Автокомпанія «Шана» на ім'я іншого співучасника, обманюючи їх, що в разі відмови виконати їх пропозиції, з ними розірвуть договори на перевезення.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розуміючи, що вони втрачають контроль над діяльністю підприємства, відмовились виконати вимоги шахраїв.

Однак, намагаючись вирішити питання та зменшити суму сплати, а також умовити не відбирати у ТОВ «Автокомпанія «Шана» 50% статутного фонду, ОСОБА_1, розуміючи, що діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 керує особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на початку лютого 2012 року зустрівся з останнім в офісі, розташованому по вул. Патріотичній, 7-А в м. Запоріжжя. В ході зустрічі особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи узгоджено із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у складі створеної ним організованій групи та в її інтересах, обманюючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомив, що може впливати на депутатів міської ради для прийняття рішення про розірвання договору, після чого висунув вимоги переоформити 50% статутного фонду ТОВ «Автокомпанія «Шана» на ім'я визначеної ним особи, а також необхідність щомісячно сплачувати 120 000 гривень.

Будучи обманутими, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів, дали згоду сплачувати кошти і з 29.02.2012 року до 31.08.2012 року в приміщені офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передали 840 000 гривень, ОСОБА_7, який передав їх особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

Після цього інша особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, з метою заволодіння чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману, 12.06.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_22, розташованого по АДРЕСА_6, підписав статут підприємства ТОВ «Автокомпанія «Шана», оформивши 50% статутного фонду, що складає 10 000 гривень, на своє ім'я.

Тим самим члени організованої групи придбали право на чуже майно шляхом обману, тобто отримали контроль над підприємством ТОВ «Автокомпанія «Шана» та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказівкою організаторів групи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на яку оформлено 50 % статутного фонду, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50%, та ліквідувати підприємство, що змусило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, після затвердження на сесії міської ради рішення від 23.03.2012 року №71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», які виглядають як цілком законні, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.04.2012 року підписати додаткові угоди до протоколу від 30.12.2010 року №28, додаткову угоду від 02.04.2012 року до протоколу від 30.12.2010 року №29, додаткову угоду від 02.04.2012 року до протоколу від 30.12.2010 року № 30, додаткову угоду від 02.04.2012 до протоколу від 30.12.2010 № 31, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та організатора - особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які думаючи, що їх діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше їх існування, повинні були тривалий час виплачувати кошти шахраям.

У результаті ОСОБА_7, ОСОБА_6, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження з відома іншої особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно, у складі організованої групи, заволоділи чужим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 1 246 000 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілим значної шкоди.

У лютому 2011 року після того, як рішенням Запорізької міської ради від 19.11.2010 року №546 з ТОВ «Профтаксі» та ТОВ «Таксомоторна компанія», засновником яких є ОСОБА_17, було розірвано в односторонньому порядку договір від 25.12.2006 року №32 на обслуговування пасажирського маршруту №75, ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті начальника управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, з метою заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману, викликав ОСОБА_17 до себе та повідомив, що в разі бажання і в подальшому займатися пасажирськими перевезеннями, йому необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності, при цьому він також повідомив, що всі питання та контроль над діяльністю пасажироперевезень вирішує інший співучасник - організатор групи.

У разі відмови зустрітися з останнім, ОСОБА_6 попередив ОСОБА_17, що продовжуватиме проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування інших маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

Після цього, в лютому 2011 року в офісі ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_7 при зустрічі зі ОСОБА_17, обманюючи його повідомив, що саме вони вплинули на рішення депутатів міської ради про розірвання договору та, представляючись довіреною особою представників міської влади і посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та іншим співучасником, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу в участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працював потерпілий; впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту та став наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 180 000 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи та обманюючи, що у разі відмови прийняти таку пропозицію, вони будуть впливати на прийняття рішення про розірвання договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_17 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, у період з лютого 2011 року до листопада 2013 року в приміщені офісу ТОВ «Альянс авто», передав ОСОБА_7 6 296 400 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди.

Крім того, маючи намір придбати право на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Таксомоторна компанія» та ТОВ «Профтаксі-1», та запобігти можливості ОСОБА_17 не сплачувати кошти, ОСОБА_7, висловив ще одну незаконну вимогу, а саме переоформити 50% статутного фонду підприємства ТОВ «Профтаксі» та 61% статутного фонду ТОВ «Таксомоторна компанія» на інших співучасників.

У свою чергу особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, а саме з метою придбати право на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю підприємства, 07.02.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_23, розташованого по АДРЕСА_5, підписав статут підприємства ТОВ «Профтаксі-1», оформивши 50% статутного фонду, що складає 9250 грн. на своє ім'я, а в подальшому 18.07.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20, розташованого по АДРЕСА_4, підписав статут підприємства, оформивши на своє ім'я 61% статутного фонду, що становить 11 285 гривень.

Інша особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль у злочинному угрупуванні, узгоджено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими особами, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з метою придбати право на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю підприємства, 13.12.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_23, розташованого по АДРЕСА_5 підписав статут підприємства ТОВ «Таксомоторна компанія», оформивши 50% статутного фонду на своє ім'я, та 25.07.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20 підписав статут підприємства, оформивши на своє ім'я 61% статутного фонду, що становить 11 285 гривень.

Таким чином, члени організованої групи, шляхом обману, придбали право на чуже майно, тобто отримали повний контроль над підприємствами ТОВ «Профтаксі-1» та ТОВ «Таксомоторна компанія», та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_17, за вказівкою організаторів групи, особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на яких оформлені частки в статутному капіталі, могли звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50% і 61%, та ліквідувати підприємство, що змусило ОСОБА_17 тривалий час виплачувати кошти шахраям.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, після затвердження на сесії міської ради рішення №71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», яке виглядає цілком законно, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_17 02.04.2012 року підписати нові договори та додаткові угоди, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7, та інших осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на ОСОБА_17, який будучи обманутим та думаючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та організатора - особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше її існування, повинен був тривалий час виплачувати кошти шахраям.

У подальшому, оскільки за різними маршрутами спливали терміни дій договорів на надання послуг з перевезення пасажирів, під час чергової зустрічі ОСОБА_17 зі ОСОБА_7 у лютому 2011 року, останній обманюючи його повідомив, що для того, щоб підприємства ТОВ «Таксомоторна Компанія» та ТОВ «Профтаксі-1» знову перемогли в конкурсі на тендер по необхідних маршрутах, він висловив останньому вимогу сплатити 163 000 доларів США, попереджаючи та обманюючи його, що в разі відмови виконати їх пропозиції позбавить підприємств ліцензії на право зайняття перевезенням пасажирів, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_17 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусив погодитися виконати пропозиції шахраїв та в період з лютого 2011 року по листопад 2013 року передав ОСОБА_7 163 000 доларів США, що в еквіваленті складає 1 302 859 гривень.

В результаті ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, за узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно, заволоділи майном та придбали права на майно ОСОБА_17 на загальну суму 7 263 394 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди, тим самим спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого.

У середині грудня 2011 року ОСОБА_7, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, викликав до себе в офіс ТОВ «Альянс авто» засновника ТОВ «Автосіч» та ТОВ «Еталон-1» ОСОБА_18

Під час зустрічі ОСОБА_7, обманюючи його, представився довіреною особою представників міської влади і, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та іншим співучасником - організатором групи, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу на участь у конкурсі і отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працювали потерпілі, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, діючи відповідно до розробленого плану, маючи намір шляхом обману придбати права на чуже майно, тобто одержати повний контроль над діяльністю підприємств, висловив незаконну вимогу, а саме переоформити 65% статутного фонду підприємства ТОВ «Автосіч» та ТОВ «Еталон-1» на ім'я іншого співучасника, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Крім того, ОСОБА_7 висловив ще одну незаконну вимогу, а саме щомісячно виплачувати кошти, про суму він повідомить пізніше.

Будучи обманутими, ОСОБА_18 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусив погодитися виконати пропозиції шахраїв, однак розуміючи, що втратить свої підприємства у разі переоформлення статутного фонду на іншого члена групи у розмірі 65%, попросив ОСОБА_7 зменшити розмір статутного фонду, переоформивши тільки 50%.

У свою чергу, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль у складі організованої групи, виконуючи вказівки її організаторів, 26.01.2012 року, в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20, розташованому за адресою: АДРЕСА_4, підписав статут підприємства ТОВ «Еталон-1», переоформивши 50% статутного фонду, що становить 7000 гривень, на своє ім'я, та 10.10.2012 підписав статут підприємства ТОВ «Автосіч», також переоформивши 50% статутного фонду, що становить 9250 гривень, на своє ім'я.

Таким чином, члени організованої групи шляхом обману придбали право на майно, тобто, отримали повний контроль над підприємствами та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_18, за вказівкою організаторів групи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на яку оформлено 50% часток статутного фонду Товариств, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50%, таким чином ліквідувати підприємство, що змусило ОСОБА_18 тривалий час виконувати незаконні вимоги членів організованої групи та виплачувати гроші.

Продовжуючи втілення злочинного задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном, в середині травня 2012 року, ОСОБА_7 знову викликав до себе в офіс ТОВ «Альянс авто», ОСОБА_18 та став наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 30 000 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи, у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_18 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів, ОСОБА_18 мусив погодитись сплачувати щомісячно 30 000 гривень, та починаючи з кінця травня 2012 року по жовтень 2012 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав 180 000 гривень ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

В подальшому, бажаючи ще більш збагатіти за рахунок скоєння шахрайства, ОСОБА_7, діючи за вказівкою організаторів групи, на початку жовтня 2012 року, знов викликав до себе ОСОБА_18 та збільшив суму виплат для групи, і став наполягати на щомісячній виплаті у сумі 75 000 гривень, та починаючи з листопада 2012 року по жовтень 2013 року, аж до викриття групи працівниками міліції, ОСОБА_18 добровільно передав 900 000 гривень ОСОБА_7 який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

У результаті ОСОБА_6, ОСОБА_7, та особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно заволоділи чужим майном та придбали право на майно ОСОБА_25 на загальну суму 1 096 250 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому значної шкоди, тим самим спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого.

У січні 2011 року ОСОБА_6, перебуваючи в кабінеті управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, з метою заволодіння майном та придбання права на майно шляхом обману, одночасно викликав до себе засновника ПП «АВБ ПЛЮС» ОСОБА_14 і засновника ТОВ «Запоріжавтомотор» ОСОБА_8 та повідомив, що в разі бажання і в подальшому займатися пасажирськими перевезеннями, їм необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові умови», необхідні для зайняття цим видом діяльності та обманюючи їх повідомив, що неофіційно головним над усіма пасажирськими перевізниками призначено іншого співучасника - організатора групи.

У разі відмови зустрітися з останнім, ОСОБА_6 попередив ОСОБА_14 і ОСОБА_8, що призначать проведення позапланових перевірок, що однозначно призведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування інших маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

Будучи обманутими, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів, мусили погодитись зустрітися зі ОСОБА_7

Надалі, у січні 2011 року в офісі ТОВ «Альянс авто», під час зустрічі ОСОБА_7, обманюючи ОСОБА_14 та ОСОБА_8, представився довіреною особою представників міської влади і посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу для участі у конкурсі та отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працювали потерпілі, впливати на рішення щодо призначення чи не призначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, та наполягав на щомісячній передачі грошей від ОСОБА_14 20 000 гривень та від ОСОБА_8 90 000 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, ОСОБА_14 мусив погодитись сплачувати щомісячно 20 000 тис. гривень, а ОСОБА_8 90 000 гривень, і з березня 2011 року по квітень 2012 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», ОСОБА_14, добровільно передав ОСОБА_7 280 000 гривень, а ОСОБА_8 - 1 260 000 гривень, а з травня 2012 по квітень 2013 року передали гроші на загальну суму 1 320 000 гривень. У свою чергу ОСОБА_7 передав їх особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

В цей же час в квітні 2012 року ОСОБА_7 в офісі ТОВ «Альянс авто», під час отримання чергової частини грошей від ОСОБА_14 та ОСОБА_8, діючи в інтересах всіх членів організованої групи став наполягати, на передачі йому ще 40 000 доларів США, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусили погодитись на пропозиції шахраїв та розпродавши частину автобусів та будинок в республіці Вірменія, в кінці квітня 2012 року біля офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передали гроші у сумі по 10 000 доларів США кожний, що в еквіваленті складає по 79 867 гривень, на загальну суму 159 734 гривень, та в жовтні 2012 року ще по 10 000 доларів США, що в еквіваленті складає по 79 930 гривень, на загальну суму 159860 гривень ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

Продовжуючи втілення злочинного задуму, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану, маючи намір придбати права на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю ПП «АВБ ПЛЮС» та ТОВ «Запоріжавтомотор», щоб запобігти можливості ОСОБА_8 та ОСОБА_14 не сплачувати кошти, наприкінці травня 2011 року, знаходячись в офісі ТОВ «Альянс авто», після отримання чергової частини коштів від ОСОБА_14 та ОСОБА_8, діючи за вказівкою організаторів групи, ОСОБА_7 висловив ще одну незаконну вимогу, а саме переоформити 50% статутного фонду підприємства ПП «АВБ ПЛЮС» та 61% статутного фонду ТОВ «Запоріжавтомотор» на ім'я інших співучасників, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, впливом на прийняття рішення депутатами про розірвання договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутими, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 повірили в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусили погодитись на пропозиції шахраїв.

Особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, виконуючи вказівки організаторів групи, 18.07.2012 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_20, розташованого в будинку АДРЕСА_4, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, підписав статут підприємства ПП «АБВ ПЛЮС», оформивши на своє ім'я 50% статутного фонду, що складає 50 гривень.

У свою чергу, інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль у складі організованої групи, виконуючи вказівки її організаторів, в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_23, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, підписав статут підприємства ТОВ «Запорожавтомотор», оформивши на своє ім'я 50% статутного фонду, що становить 11 850 гривень.

Таким чином, члени організованої групи шляхом обману придбали право на майно, тобто отримали повний контроль над підприємствами та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_14 за вказівкою організаторів групи особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на ім'я яких оформлено 50 % часток у статутних фондах товариств, могли звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50%, таким чином ліквідувати підприємство, що змусило ОСОБА_8 та ОСОБА_14 тривалий час виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, після затвердження на сесії Запорізької міської ради рішення №71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», яке виглядає як цілком законне, з метою уникнути можливості оскаржити розірвання договору в суді, погрожуючи розірванням вже існуючих договорів, вимусив ОСОБА_8 та ОСОБА_14 02.04.2012 року підписати додаткові угоди, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7, та осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, на ОСОБА_8 та ОСОБА_14, які розуміючи, що їх діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше її існування, повинні були тривалий час виконувати їх незаконні вимоги.

У результаті ОСОБА_6, ОСОБА_7, та інші співучасники - особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно заволоділи чужим майном та придбали право на майно ОСОБА_14 на загальну суму 679 858 гривень та ОСОБА_8 на загальну суму 2 511 647 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, спричинивши тяжкі наслідки для потерпілих.

В кінці серпня 2012 року ОСОБА_7, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, розширюючи її сферу впливу, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, викликав до себе в офіс ТОВ «Альянс авто» директора ТОВ «Запоріжградтранс» ОСОБА_26, який фактично являвся засновником вказаного підприємства.

Під час зустрічі ОСОБА_7, обманюючи його, представився довіреною особою представників міської влади і посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_6 та іншим співучасником - особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, повідомив про їх можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням дозволу на участь у конкурсі і отримання при проведенні конкурсу прибуткових маршрутів та тих маршрутів, на яких вже працювали потерпілі, впливати на рішення щодо призначення чи непризначення позапланових перевірок, а також на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, діючи відповідно до розробленого плану, маючи намір одержати повний контроль над діяльністю підприємства, наполягав переоформити 65% статутного фонду підприємства ТОВ «Запоріжградтранс» на ім'я іншого члена організованої групи, обманюючи його та попереджаючи, у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутим, ОСОБА_26 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусив погодитись на пропозиції шахраїв.

У свою чергу, інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль у складі організованої групи, виконуючи вказівки її організаторів, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, 04.09.2012 року, в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_27, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 підписав статут підприємства ТОВ «Запоріжградтранс», оформивши 65% статутного фонду, що становить 650 грн., на своє ім'я,

Таким чином, члени організованої групи, шляхом обману, придбали право на майно, тобто отримали повний контроль над підприємством та в разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_28 за вказівкою організаторів групи, інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менша за 50%, таким чином ліквідувати підприємство, що змусило ОСОБА_26 тривалий час виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Продовжуючи втілення злочинного задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном, на початку вересня 2012 року ОСОБА_7 знову викликав до себе в офіс ТОВ «Альянс авто», ОСОБА_26 та став наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 120 000 гривень. за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, обманюючи його та попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Будучи обманутим, ОСОБА_26 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втратити бізнес через розірвання договорів, мусив погодитись сплачувати щомісячно 120 000 гривень, і з жовтня 2012 року по лютий 2013 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», розташованого по вул.Оріхівське шосе, буд.7 у м. Запоріжжя, передав 600 000 гривень, ОСОБА_7, який передав їх організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження для подальшого розподілу.

В подальшому, бажаючи ще більш збагатіти шляхом шахрайства, ОСОБА_7, діючи за вказівкою організаторів групи, в кінці лютого 2013 року під час отримання коштів від ОСОБА_26 збільшив суму незаконних виплат для нього та став вимагати від нього, починаючи з березня 2013 року, щомісячну виплату 225 000 гривень, а починаючи з червня 2013 року - 235 000 гривень.

Думаючи, що в разі відмови з його боку виконати незаконні вимоги членів групи, до нього можуть втілити раніше висловлені попередження, ОСОБА_26 мусив погодитись сплачувати кошти та починаючи з березня по травень 2013 року в приміщенні офісу ТОВ «Альянс авто», добровільно передав ОСОБА_7 675 000 гривень, а з червня по жовтень 2013 року, аж до викриття групи працівниками міліції, добровільно передав йому 1 750 000 гривень. У свою чергу ОСОБА_7 передав грошові кошти організатору - особі, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, для подальшого розподілу.

У результаті ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші співучасники - особи, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, повторно заволоділи майном ОСОБА_26 на загальну суму 2 400 650 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого.

В кінці червня 2013 року ОСОБА_15, який тривалий час займався пасажироперевезеннями, дізнавшись про те, що з ТОВ «Вега-Авто» розірвані договори на перевезення пасажирів за маршрутами №№ 4,12,23,35 і 37, та думаючи, що всі питання з розподілу маршрутів вирішує ОСОБА_7, ОСОБА_6, та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, вирішив звернутися до ОСОБА_6, для того, щоб отримати вказані маршрути та оформити їх на придбане ним ТОВ «Запорізький автомобільні мережі», де вже раніше, а саме з 07.02.2012 року членами злочинної групи через колишніх власників був введений до складу засновників їх співучасник з часткою в статутному фонді підприємства в розмірі 50%.

В той ж самий час ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_6 в приміщенні його службового кабінету управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської Ради, де розповів про бажання здійснювати підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів на вищевказаних маршрутах.

ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, діючи у складі організованої злочинної групи, узгоджено з іншими співучасниками, висунув вимогу, яка полягала у тому, якщо той бажає займатися пасажирськими перевезеннями, то йому необхідно звернутися до ОСОБА_7, який пояснить «нові» умови, необхідні для зайняття цим видом діяльності.

Надалі, в червні 2013 року, в офісі ТОВ «Альянс Авто» ОСОБА_7 та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, при зустрічі з ОСОБА_15, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської Ради ОСОБА_6, обманюючи його, повідомили про їх можливості впливати на вирішення питань, пов'язаних з отриманням дозволу в участі у конкурсах та отримання, при проведені конкурсів, прибуткових маршрутів, впливати на рішення, призначити чи не призначати позапланові перевірки, впливати на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, стали наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 92250 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на необхідних потерпілому маршрутах міста, а саме №№ 4,12,23,35 і 37, та виплати 32800 доларів США за призначення тимчасовим перевізником та подальшої перемоги у конкурсі, попереджаючи у разі відмови, прийняти таку пропозицію, яка в подальшому не дасть йому змоги перемогти у конкурсах та укладання договорів на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Крім того, маючи намір придбати права на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Запорізький автомобільний мережі» та запобігти можливості ОСОБА_15 не сплачувати кошти, ОСОБА_7 та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, висловили ще одну незаконну вимогу, а саме переоформити 60% статутного фонду підприємства на ім'я іншого співучасника.

Будучи обманутими, ОСОБА_15 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів мусив погодитись щомісячно сплачувати грошові кошти та переоформити 60% статутного фонду ТОВ «Запорізький автомобільний мережі» на іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

Після чого, інший співучасник, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, узгоджено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими двома співучасниками, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи вказівки організаторів групи, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, 08.07.2013 року у нотаріуса ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_5 підписав статут підприємства ТОВ «Запорізькі автомобільні мережі», оформивши на своє ім'я збільшену частку, а саме 80% статутного фонду, що становить 18960 гривень, тим самим члени організованої групи отримали повний контроль над підприємством. У разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_15 за вказівкою організаторів групи, інший співучасник, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на якого оформлено 80% статутного фонду Товариства, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менш, ніж 80% та таким чином ліквідувати підприємство.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, вимусив ОСОБА_15 23.07.2013 року підписати угоди №№8,9,10,11 на обслуговування маршрутів №№4,12,23,35 і 37, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_6, ОСОБА_7, іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження на ОСОБА_15, який думаючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_6 та іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше його існування, змушений був виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Таким чином, ОСОБА_6, після підписання договорів, мав можливість в будь-який час ініціювати проведення позапланових перевірок, що однозначно приведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

За період з липня по жовтень 2013 року потерпілим щомісячно виплачувалось шахраям 92250 гривень, а всього 369000 гривень, та 30.09.2013 року, після перемоги у конкурсі ОСОБА_15 було добровільно передано ОСОБА_7 32800 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на той день становило 262170,40 гривен.

В результаті злочину ОСОБА_7, ОСОБА_6 та інші співучасники, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження за узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_15 на загальну суму 650130,40 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого.

Таким чином, за період злочинної діяльності, починаючи з листопада 2010 року по жовтень 2013 року члени організованої групи, з використанням службового становища, шляхом обману, отримали грошові кошти від засновників ТОВ «Альфа Транс» (ЄДРПОУ 32963251), ТОВ «Запоріжавтомотор» (ЄДРПОУ 33272601), ТОВ «АВБ ПЛЮС»(ЄДРПОУ 32680512), ТОВ «Профтаксі-1» (ЄДРПОУ 3269222), ТОВ «Таксомоторна компанія» (ЄДРПОУ 32715983), ТОВ «Еталон» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Еталон-1» (ЄДРПОУ 31890345), ТОВ«Автотревел» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Шалпан» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Запоріжградтранс» (ЄДРПОУ 37359076), ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (ЄДРПОУ 33272573), ТОВ «Авто-Січ» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Автокомпанія «Шана» (ЄДРПОУ 31466509), ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 19 397 679 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у інкримінованих йому злочинах, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення кримінальних правопорушень при викладених вище обставинах. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_26 визнав у повному обсязі, в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить відмовити у зв'язку з повним відшкодуванням завданої шкоди. Пояснив суду, що з кінця 2011 року, його було призначено начальником Управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради. Внаслідок відсутності органу, який займається організацією конкурсу по розподілу маршрутів між підприємствами - пасажироперевізниками, дану функцію було покладено на його Управління. Замовником проведення конкурсу є виконком Запорізької міської ради. Його Управління готує проект рішення виконкому про організацію конкурсу, подає у газету оголошення про проведення конкурсу на обслуговування маршруту загального користування. Інші функції по проведенню конкурсу покладаються на конкурсний комітет. Порядок проведення конкурсу передбачений постановою КМУ № 1081. Приблизно в жовтні 2010 року, коли він був ще заступником начальника Управління, ОСОБА_29, як член конкурсного комітету і депутат Запорізької міської ради VI скликання від Запорізької міської організації Партії Регіонів, звернувся до нього з проханням направляти всіх директорів підприємств - пасажироперевізників для вирішення їх поточних і майбутніх проблем до ОСОБА_7 Знаючи про вплив ОСОБА_29 в різних структурах влади, він розумів, що від лояльності до нього, буде залежати його подальша кар'єра. Він погодився та повідомляв директорам підприємств перевізників про необхідність зустрічі зі ОСОБА_7 для подальшої нормальної роботи та вирішення проблем їхнього бізнесу. Через деякий час, він став розуміти, що представники підприємств передавали різні суми грошових коштів ОСОБА_29 через ОСОБА_7 за можливість подальшої роботи на маршрутах м. Запоріжжя. Дотримуючись принципу лояльності до ОСОБА_29, він продовжував виконувати його прохання. Зі ОСОБА_7 він знайомий близько 8 років, з ним склалися, лише виробничі відносини, оскільки він довгий час обіймає керівні посади деяких підприємств - пасажироперевізників у м. Запоріжжі. Про направлення до нього директорів підприємств, на прохання ОСОБА_29, він нічого не розповідав і ні про що у нього не цікавився.

Також додав, що питання видачі та позбавлення ліцензій на пасажирські перевезення вирішується в Міністерстві транспорту України. Право розривати договори з підприємствами-пасажироперевізниками має місце бути тільки за ініціативою Запорізької міської ради, тобто колегіального органу. Ініціювати перевірки діяльності підприємств, результати яких могли вплинути на подальші дії договірних відносин по маршрутах у м. Запоріжжі, ОСОБА_29 не міг. Він обманював представників підприємств-пасажироперевізників про наявність таких повноважень та таким чином отримував від них грошові кошти. При цьому ОСОБА_29 використовував, в тому числі і його допомогу, про яку він говорив раніше.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним у інкримінованих йому злочинах, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення кримінальних правопорушень при викладених вище обставинах. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_26 визнав у повному обсязі, в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить відмовити у зв'язку з повним відшкодуванням завданої шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_7 по суті обвинувачення пояснив суду, що коли, ОСОБА_29 у 2010 році став депутатом ЗМР та почав входити до конкурсної комісії, він йому подзвонив приблизно в грудні 2010 року та вони домовилися про зустріч. ОСОБА_29 йому пояснив, що він має можливість контролювати пасажироперевізників у м. Запоріжжі та повідомив, що з цього моменту для тих, хто надалі хоче займатися цим видом діяльності, будуть пропонуватися нові умови роботи. А саме, пасажироперевізники, які бажають надалі займатися пасажирськими перевезеннями, повинні будуть, залежно від прибутковості маршруту, платити ОСОБА_29 гроші з кожного працюючого автобусу, в тому числі ці умови стосувалися і його. Гроші він буде передавати далі, але кому він не пояснив. Він запитав, що буде якщо перевізники відмовляться виконувати нові умови, ОСОБА_29 повідомив, що тоді він в силу своїх повноважень буде блокувати роботу підприємств; впливати на отримання ліцензій, а також на позбавлення ліцензії на пасажирські перевезення; під час перевірки виявляти формальні порушення і на підставі них розривати договори на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах; вирішувати питання з приводу отримання перевізниками дозволу брати участь у конкурсі. Він повірив йому і побоявся таких наслідків для себе і свого підприємства і погодився на запропоновані ОСОБА_29 умови, щоб зберегти свій бізнес і маршрути. Вважає, що ОСОБА_29 звернувся до нього тому, що він є одним з найбільших пасажирських перевізників у місті, давно працює в цьому бізнесі і знає багато нюансів цієї роботи. Крім того, вони були давно знайомі з ОСОБА_29 та серед перевізників він знав його краще за всіх. Через деякий час, ОСОБА_29, погрожуючи йому розірванням договору на маршрути, змусив його ввести до складу засновників ТОВ «Альянс авто» його людину - ОСОБА_9 і переоформити на нього 50% статутного фонду ТОВ «Альянс авто». Він кілька місяців ухилявся від введення засновника, крім того його дружина заперечувала проти цього, але ОСОБА_29 наполіг, дав телефон свого юриста ОСОБА_34 та сказав коли до неї під'їхати. Він подзвонив їй, під'їхав до неї в офіс, розташований по вул. Анголенко у м. Запоріжжя і передав оригінали статутних документів ТОВ «Альянс авто». Після цього, ОСОБА_34 йому подзвонила і сказала щоб він заїхав з дружиною до нотаріуса в той же самий будинок де і її офіс на другий поверх і підписав документи. Він приїхав до нотаріуса з дружиною, нотаріус повідомив, що його документи готові, вони ознайомилися зі статутом і виявили, що в статуті засновником вказано ОСОБА_9 з пайовою участю 60%. Вони були цим здивовані і обурені, оскільки з ОСОБА_29 розмова йшла про 50% на 50%. Але іншого виходу у нього не було і вони з дружиною підписали документи. При цьому підпису ОСОБА_9 в документах його самого у нотаріуса не було, також він пояснив, що ОСОБА_9 ніколи в житті не бачив. Пізніше, вже оформлені оригінали установчих документів у новій редакції йому повернула ОСОБА_34.

Пізніше він зрозумів, що ОСОБА_29 наполягав на введення свого засновника у його підприємство для того, щоб коли він зрозумів, що реальних можливостей і повноважень у ОСОБА_29 не було, він не відмовився від роботи за його умовами. Потім він зрозумів, що у ОСОБА_29 не було можливості впливати на нього та інших перевізників; блокувати роботу підприємств в силу своїх повноважень; можливості впливати на отримання ліцензій, а також на позбавлення ліцензії на пасажирські перевезення; під час перевірки виявляти формальні порушення і на підставі їх розривати договори на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах; вирішувати питання з приводу отримання перевізниками дозволу брати участь у конкурсі. Питання видачі та позбавлення ліцензій на пасажирські перевезення вирішується в Києві Міністерством транспорту України. Право розривати договори з перевізниками має тільки Запорізька міська рада, а такого поняття як дозвіл на участь у конкурсі взагалі не існує - в конкурсі має право взяти участь будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, що закріплено чинними нормативними актами. Можливі перевірки або виявлені порушення ніхто з перевізників не оскаржував, ОСОБА_29 обманював про наявність таких повноважень, але він це зрозумів вже після того як переоформив 60% статутного капіталу свого підприємства і вже після цього зробити нічого не міг, бо втратив би підприємство, яке ОСОБА_29 після переоформлення повністю контролював. Крім того, ОСОБА_29 йому повідомив, що до нього будуть звертатися інші перевізники, яким він повинен буде розповісти деталі організації подальшої роботи, а також виконання ними нових умов. Якби хтось із перевізників відмовлявся від виконання своїх зобов'язань, він повинен був їм повідомляти, щоб вони самі зв'язувалися з ОСОБА_29 і вирішували свої питання індивідуально. Будь-хто з перевізників спочатку міг відмовитися від таких умов роботи і нічого б йому ніхто не зробив. Після цієї розмови до нього почали телефонувати перевізники і повідомляти, що їм сказали звернутися до нього. При зустрічі він розповідав їм деталі організації подальшої роботи, а також виконання ними умов запропонованих ОСОБА_29 і вони на них погоджувалися. При цьому погроз фізичного насильства він нікому не висловлював. Через деякий час у нього офісі під час зустрічі ОСОБА_29 пояснив, що суми від пасажироперевізників будуть збільшуватися, причину не пояснив, але крім цього додав, що при зустрічі з перевізниками він повинен буде їм підтверджувати, що для подальшої роботи вони повинні будуть, взяти на себе зобов'язання ввести до складу засновників людей ОСОБА_29 з пайовою участю від 50 і більше відсотків, це мало бути гарантією виконання перевізниками своїх зобов'язань в тому випадку, якщо вони зрозуміють, що у ОСОБА_29 немає повноважень впливати на них.

У процесі роботи, коли наприкінці кожного місяця перевізники приносили загорнуті та упаковані згортки і коробки з грошима, за ними приїжджав ОСОБА_29 і він йому повідомляв від кого який згорток і додавав до цих згортки свої гроші, які також як і всі виплачував ОСОБА_29, грошей за його участь від ОСОБА_29 він не отримував.

Деякі перевізники не бажали вводити до складу сторонніх людей і тоді вони безпосередньо зверталися до ОСОБА_29, але після зустрічі з ним знову приходили до нього і казали, що згодні на його умови. У випадках, коли ОСОБА_29 був в офісі у ОСОБА_7, і коли приходили перевізники, він сам з ними спілкувався, які були домовленості між ОСОБА_29 та ОСОБА_6 йому не відомо. Крім того, обвинувачений пояснив, що після передачі ним потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, умов, які висував ОСОБА_29, вони змушені були подати заяви про розірвання договорів № № 28, 29, 30, 31 від 30.12.2010 року про надання послуг з перевезень пасажирів.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням даних про їх особи.

За таких обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння майном, придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою, чим завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, умисне з корисливих мотивів, з використанням службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або інтересам юридичних осіб, та спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння майном, придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою, чим завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, умисне з корисливих мотивів, з використанням службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або інтересам юридичних осіб, та спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України та роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", відповідно до яких призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.

Крім цього, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, яка передбачає окрім кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які статтею 12 КК України віднесено до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6, який раніше не засуджений, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, неодноразово заохочувався грамотами, на обліку в ЗМПНД та ЗОНД не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також матір пенсіонерку, яка хворіє на серцеву хворобу та стан здоров'я самого обвинуваченого, який має гіпертонічне захворювання; відсутність матеріальних претензій потерпілих до обвинуваченого та їх думку щодо призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також думку прокурора щодо можливості застосування статті 69 КК України при призначенні покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6, не встановлено.

Суд, крім іншого, враховує принцип індивідуалізації покарання та особу обвинуваченого ОСОБА_6, який своєю поведінкою активно сприяв правосуддю, повному і всебічному з'ясуванню обставин вчинення злочину, його поведінку після скоєного злочину та у процесі розгляду кримінального провадження, а також конкретні обставини вчиненого ним злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Враховуючи, що призначене судом покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати мету загальної та спеціальної превенції, повинно відповідати скоєному, тобто бути необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364 КК України з призначенням додаткового покарання за ч.2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності зі сплатою штрафу.

Враховуючи, що під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено майна та коштів, належних на праві власності ОСОБА_6, які б підлягали спеціальній конфіскації, додаткове покарання у вигляді спеціальної конфіскації, передбачене ч.2 ст. 364 КК України, судом не застосовується. Враховуючи, що ОСОБА_6 було скоєно злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК України, підлягає застосуванню ч. 1 ст. 70 КК України та з урахуванням особи обвинуваченого, остаточне покарання за сукупністю злочинів суд вважає за можливе призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, працевлаштований, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив. ОСОБА_6 є суспільно корисним, прагне усунути наслідки скоєного, щиро кається і довів своєю поведінкою, що став на шлях виправлення. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливо без реального відбування ним покарання - без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами кримінально-виконавчої інспекції протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства.

У відповідності до ст. 77 КК України, додаткове покарання за ч.4 ст. 190 КК України у вигляді конфіскації майна обвинуваченому ОСОБА_6 не призначається.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд також враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, має вищу освіту, працевлаштований, одружений, характеризується позитивно, неодноразово нагороджувався грамотами, вину у скоєнні злочинів визнав повністю, на обліку в ЗМПНД та ЗОНД не перебуває; відсутність матеріальних претензій потерпілих до обвинуваченого та їх думку щодо призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також думку прокурора щодо можливості застосування статті 69 КК України при призначенні покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7, не встановлено.

З урахуванням пом'якшуючих покарання обставин, за відсутності обставин, обтяжуючих покарання, з урахуванням даних про особу винного, а так само враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і бути необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7, покарання в мінімальному розмірі, передбаченому ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364 КК України з призначенням додаткового покарання за ч.2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності зі сплатою штрафу.

Враховуючи, що під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено майна та коштів, належних на праві власності ОСОБА_7, які б підлягали спеціальній конфіскації відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, додаткове покарання у вигляді спеціальної конфіскації, передбачене ч.2 ст. 364 КК України, судом не застосовується.

Враховуючи, що ОСОБА_7 було скоєно злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК України, підлягає застосуванню ч. 1 ст. 70 КК України та з урахуванням особи обвинуваченого, остаточне покарання за сукупністю злочинів суд вважає за можливе призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, працевлаштований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив. Враховуючи вищезазначене суд вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередити скоєння інших злочинів можливо без реального відбування ним покарання - без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд вважає доцільним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

При цьому суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.

У відповідності ст. 77 КК України, додаткове покарання за ч.4 ст. 190 КК України у вигляді конфіскації майна обвинуваченому ОСОБА_7 не призначається.

До початку судового розгляду потерпілими ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, ОСОБА_26 подано цивільні позови про визнання недійсними змін до установчих документів та поновлення державної реєстрації установчих документів юридичних осіб станом до протиправного введення засновників (учасників).

Цивільні позови потерпілих мотивовані тим, що за вказівкою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вони повинні були ввести до складу засновників підприємств: ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄГРПОУ 32692224), ТОВ «Таксомоторна компанія» (код ЄДРПОУ 32715983), ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251), ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), ТОВ «Еталон -1» (код ЄДРПОУ 31890345), ТОВ «Авто - Січ» (код ЄДРПОУ 32726766), ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076) ОСОБА_30 або ОСОБА_31 із частками у статутних капіталах (фондах) кожного із вказаних підприємств не менше ніж 50 %. Зустріч потерпілих з ОСОБА_30 та ОСОБА_31 відбулась під час підписання у нотаріуса нових редакцій статутів підприємств ТОВ «Профтаксі 1», ТОВ «Таксомоторна компанія», ТОВ «Альфа Транс», ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», ТОВ «Еталон -1», ТОВ «Авто - Січ», ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076).

Як зазначено в цивільних позовах, грошових коштів до статутних капіталів (фондів) або іншого майна ОСОБА_30 та ОСОБА_31 не вносили, участі у поточній діяльності підприємств не приймали, були потрібні обвинуваченим як засновники підприємств - перевізників для того, щоб у випадку невиконання їх вимог потерпілими, в будь-який момент звільнити директорів, призначити нових, та мати контроль над підприємствами.

Для відновлення своїх прав від протиправної діяльності обвинувачених, потерпілі (цивільні позивачі) просять визнати недійсними та скасувати ті редакції статутів підприємств ТОВ «Профтаксі 1», ТОВ «Таксомоторна компанія», ТОВ «Альфа Транс», ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», ТОВ «Еталон -1», ТОВ «Авто-Січ», ТОВ «Запорожградтранс», де засновниками вказані ОСОБА_30 та ОСОБА_31

Дослідивши цивільні позови потерпілих та додані до них документи, суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 97 ЦК України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 98 ЦК України, рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Згідно ст.60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно діючих станом на день подачі позовів редакцій статутів підприємств-перевізників ОСОБА_30 та (або) ОСОБА_31 володіють наступними частками у статутних капіталах (фондах): ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_30 володіє 80 %; ТОВ «Профтаксі 1» ОСОБА_30 володіє 61 %; ТОВ «Альфа Транс» ОСОБА_31 володіє 61 %; ТОВ «Таксомоторна компанія» ОСОБА_31 володіє 50 %; ТОВ «Еталон 1» ОСОБА_30 володіє 50 %; ТОВ Автопідприємство «Авто-Січ» ОСОБА_30 володіє 50 %; ТОВ «Запорожградтранс» ОСОБА_30 володіє 65 %.

Отже, більшість голосів для прийняття рішень, у т.ч. щодо звільнення директорів, належить ОСОБА_30 або ОСОБА_31, але як було встановлено в ході судового розгляду, ці особи призначені обвинуваченими для контролю і впливу на діяльність підприємств-перевізників з боку обвинувачених, грошових коштів або іншого майна до статутних капіталів ОСОБА_30 або ОСОБА_31 не вносили, участі у поточній діяльності не приймали, волевиявлення інших учасників (засновників) на прийняття до складу засновників ОСОБА_30 та (або) ОСОБА_31 було продиктовано обманом з боку обвинувачених, який полягав у переконанні щодо наявності можливості розірвати договори на право обслуговування маршрутів і не допустити їх підприємства до участі у подальших конкурсах на право обслуговування маршрутів.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Пунктом 9 частини першої статті 7 КПК України одним із загальних засад кримінального провадження визначено принцип недоторканність права власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 КПК України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

На підставі вищевикладеного, цивільний позови, заявлені на досудовому розслідуванні ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_15, які в ході розгляду кримінального провадження було уточнено, про зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню, як визнані обвинуваченими та підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Цивільний позов, заявлений на досудовому розслідуванні потерпілим ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 623 000,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гривень, який в ході розгляду кримінального провадження було уточнено, у зв'язку з добровільним відшкодуванням та заявою потерпілого, підлягає залишенню без задоволення.

Цивільний позов, заявлений на досудовому розслідуванні потерпілим ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 623 000,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гривень, який в ході розгляду кримінального провадження було уточнено, у зв'язку з добровільним відшкодуванням та заявою потерпілого, підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи, що судом не застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна та не стягуються з обвинувачених грошові кошти за цивільними позовами, арешт, накладений на майно ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 30.09.2014 року, слід скасувати.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

В обвинувальному акті зазначено, що розмір витрат на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування складає: за висновок експертизи звуко- та відеозапису № 70/32-804 від 25.12.2014 року - 1774, 08 гривень; висновок експертизи звуко- та відео запису № 70\32-803 від 22.12.2014 року - 1775, 76 гривень.

Разом з тим, ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено стягнення з обвинуваченого, в разі ухвалення обвинувального вироку, на користь держави лише документально підтверджених витрат на залучення експертів, а не вартості проведення експертиз, яку ст. 118 КПК України не віднесено до процесуальних витрат.

Оскільки дані про розмір витрат на залучення експертів, та виконану роботу експертів, що не є їх службовим обов'язком, відсутні, за змістом Закону України "Про судову експертизу" проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України, ці витрати з обвинувачених не стягуються.

Враховуючи призначений судом обвинуваченим вид покарання, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Крім того, суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від займаної посади обвинуваченого ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 364, 373, 374 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. без спеціальної конфіскації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 не призначається.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від займаної посади обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Суму застави в розмірі 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн., сплачену ОСОБА_33 за квитанцією від 02 грудня 2014 року на спеціальний рахунок №37311050000607 відкритий в ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу: сплата застави за ОСОБА_6, повернути заставодавцю ОСОБА_33.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 термін перебування під вартою з 30.09.2014 року по 12.05.2015 року.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., без спеціальної конфіскації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 не призначається.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 термін перебування під вартою з 18.09.2014 року по 16.11.2014 року.

Цивільний позов ОСОБА_17 - задовольнити.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 13 лютого 2012 року, номер запису 11031050018002419.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - п'ята редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 25 липня 2012 року, номер запису 11031050019002419.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224), яка була проведена 11.03.2005 року, номер запису 11031050003002419.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Таксомоторна компанія» (код ЄДРПОУ 32715983) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 20 червня 2011 року, номер запису 11031050014009687.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Таксомоторна компанія» (код ЄДРПОУ 32715983), яка була проведена 20.10.2010 року, номер запису 11031050012009687.

Цивільний позов ОСОБА_26 - задовольнити.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - друга редакція Статуту ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 05 вересня 2012 року, номер запису 11031050004028042.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076), яка була проведена 18.10.2010 року, номер запису 11031020000028042.

Цивільний позов ОСОБА_11 - задовольнити.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 21 червня 2011 року, номер запису 11031050010008841.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 19 липня 2012 року, номер запису 11031050013008841.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251), яка була проведена 25.10.2005 року, номер запису 11031050001008841.

Цивільний позов ОСОБА_18 - задовольнити.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Еталон - 1» (код ЄДРПОУ 31890345) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 02 лютого 2012 року, номер запису 11031050010000607.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Еталон 1» (код ЄДРПОУ 31890345), яка була проведена 26.01.2011 року, номер запису 11031050008000607.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - (нова редакція) Статуту ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 27 січня 2012 року, номер запису 11031050012006305.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 16 жовтня 2012 року, номер запису 11031050014006305.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766), яка була проведена 03.06.2011 року, номер запису 11031050008006305.

Цивільний позов ОСОБА_15 - задовольнити.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 13 лютого 2012 року, номер запису 11031050014002070.

Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - п'ята редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 09 липня 2013 року, номер запису 11031050018002070.

Поновити державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), яка була проведена 30.03.2009 року, номер запису 11031050007002070.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - залишити без задоволення.

Скасувати арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною прощею 44,2 кв.м; автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter 313CD", номер двигуна НОМЕР_1, шасі НОМЕР_4, 2006 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; причеп до легкового автомобіля марки "ОДИСЕЙ 5.1", шасі НОМЕР_5, 2011 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, накладений ухвалою слідчого судді від 30.09.2014 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.В. Калюжна

Судді К.В. Гашук

І.П. Соболєва