Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2009 р. Справа № 56/287-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю
прокурора -Горгуль Н.В. посвідчення №33 від 06.03.2008 року
представників сторін:
позивача -не з'явився
1-ї третьої особи -не з'явився
2-ї третьої особи -не з'явився
3-ї третьої особи -не з'явився
4-ї третьої особи -не з'явився
відповідача - Крячко М.Ю. за дорученням № 36 від 10.09.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 (вхідний № 467Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року у справі
за позовом Прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків
3-і особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Управління земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків;
2.Фізична особа - підпиємець ОСОБА_1, м.Харків;
3. Харківське міське управління земельних ресурсів, м.Харків;
4.Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській
області, м.Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Харківський ремонтно-механічний завод", м.Харків
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
встановила:
Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовною заявою про зобов'язання ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,4 га по вул. Єнакіївській, 4 та повернути її Харківській міській раді з приведенням у придатний для подальшого використання стан.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 липня 2008 року провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2009 року ухвалу господарського суду Харківської області від 07 липня 2008 року скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року (суддя Бринцев О.В.) в позові відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих не містять відомостей щодо відведення відповідачу спірної земельної ділянки по вул.Єнакіївській,4 в м.Харкові, у зв'язку з чим зазначені рішення не є належною підставою володіння та користування спірною земельною ділянкою.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що він набув право користування земельною ділянкою в установленому законом порядку на підставі рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих, а межі земельної ділянки винесені в натурі та внесені до бази даних Державного земельного кадастру. Також зазначають, що на спірній земельній ділянці розміщені об'єкти, які належать відповідачу на праві власності. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Позивач у судове засідання не з'явився, 01.04.2009 року, подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить розглянути справу без участі його представника, рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи залишити без задоволення.
Представник 2-ї третьої особи у судове засідання не з'явився, направлена на його адресу ухвала суду повернута з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Представники 1-ї, 3-ї та 4-ї третьої осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду, у зв'язку з чим судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
З позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позову прокурор посилається на те, що відповідач самовільно, без набуття права власності чи права користування, в порушення ст. 125 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку загальною площею 44003 м2, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, кадастровий код №851205506. На цій підставі прокурор вважає, що відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, відповідач зобов'язаний звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Відповідно до ст.4-3 та ст. 33 ГПК України прокурором та позивачем має бути доведений факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства" зі змінами, внесеними Законом України N 271-VІ від 15.04.2008, який набрав чинності з 07.05.2008 року, самовільне зайняття земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 загальною площею 44003 м2 складається з ділянок, відведених Ремонтно-механічному заводу тресту №94 „Будіндустрія" рішеннями виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих №92-6 від 16.02.1960 року, №479-3 від 05.09.1961 року, №543-2 від 03.10.1961 року, №283-12 від 22.05.1962 року (т.І а.с.37-43).
В даний час спірна земельна ділянка використовується ВАТ „Харківський ремонтно-механічний завод", яке згідно Статуту та інших правовстановлюючих документів (т.І а.с. 44-53, т.2 а.с. 114-122) є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства „Харківський ремонтно-механічний завод". Земельна ділянка використовується для виробничих потреб, експлуатації та обслуговування розміщених на ній виробничих будівель та споруд.
З Листа № 13510 від 19.11.2007 року вбачається, що Харківське міське управлінням містобудування та архітектури надало копію плану земельної ділянки ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" станом на 1960-1962 роки та схеми розташування ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" в усталеній міській ситуації 2007 року. ( т.2 а.с.40-43).
За даними Державного земельного кадастру межі земельної ділянки винесені в натуру (на місцевість), внесені до бази даних Державного земельного кадастру та зареєстровані за ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" під кадастровим кодом № 851205506 та адресою місця розташування - вул. Єнакіївська, 4 в місті Харкові (т. 1 а.с. 54).
З технічного звіту по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" м. Харків, вул. Єнакіївській, 4 Фрунзенський район (т.І а.с. 87-107) вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташовані 18 об'єктів нерухомого майна, один з яких - столова загальною площею 592,9 кв.м. (літ. Е-2) належить ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №952 від 13.06.2003 року ( т.1 а.с. 73-75), а інші 17 (Літ. А-1 загальною площею 1668,7 кв.м.; Літ. А-1 прибудова до цеху металоконструкцій загальною площею 82,8 кв.м.; Літ. Б-1 корпус механічної ділянки загальною площею 6416,1 кв.м.; Літ. В-3 адміністративно-побутовий комплекс загальною площею 1707,4 кв.м.; Літ. Г-1 литейно-термічний цех загальною площею 270,1 кв.м.; Літ. Д-1 ділянка штамповки загальною площею 231,6 кв.м.; Літ. Ж-2 прохідна загальною площею 11 9,5 кв.м.; Літ, 3-1 гараж № 1 загальною площею 269,3 кв.м.; Літ, И-І гараж № 2 загальною площею 281,5 кв.м.; Літ. К-1 матеріальний склад загальною площею 773,8 кв.м.; Літ. Л-1 бібліотека загальною площею 103,3 кв.м.; Літ. М-1 склад лаку та фарб загальною площею 164,0 кв.м.; Літ. О-1 склад пально-змащувальних матеріалів загальною площею 51,0 кв.м.; Літ. П-1 газорозподільний пункт загальною площею 10,6 кв.м.; Літ. С-1 трансформаторна підстанція підвищуюча загальною площею 40,1 кв.м.; Літ. Т-1 трансформаторна підстанція знищуюча загальною площею 37,5 кв.м.; Літ. Х-1 ремонтний цех загальною площею 119,7 кв.м.) належать відповідачу.
Право власності ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" на вищевказані об'єкти нерухомого майна підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.10.1997 року реєстраційний №96 (т.І а.с. 108-109), Актом передачі майна у власність ВАТ „Харківський ремонтно-механічний завод" від 20.12.2000 року (т.І а.с. 110), переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод (т.І а.с. 111), Договором купівлі-продажу від 02.112004 року (т.ІІ а.с. 123-130), реєстаційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 20.03.2001 року (т.І а.с. 112) та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №5499673 від 18.11.2004 року (т.І а.с. 113).
Відповідно до ст. ст. 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з п. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає, що при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідачем на підтвердження правомірності використання спірної земельної ділянки надано докази відведення її рішеннями виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих та законного набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на цій ділянці.
З Рішення 16 сесії 5 скликання Харківської міської ради №249/07 від 21.11.2007року вбачається, що ВАТ „Харківський ремонтно-механічний завод" надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 4,2265 га по вул. Єнакіївській, 4 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (т.2 а.с. 38,39).
27.11.2008 року відповідачем на розгляд Харківської міської ради подано проект землеустрою спірної земельної ділянки. Проте до цього часу рішення стосовно затвердження проекту не прийнято, договір оренди землі між позивачем та відповідачем не укладено. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач вживав заходи, передбаченні чинним законодавством, спрямовані на оформлення земельної ділянки.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилався на ст. 212 Земельного кодексу України та просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Відповідно до п.5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прокурором в підтвердження позовних вимог не надано доказів в розумінні ст.1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства" в підтвердження самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Проте, представником відповідача надані суду документи на підтвердження набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка не може вважатися самовільно зайнятою в розумінні ст. 212 Земельного кодексу України.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги прокурора про повернення земельної ділянки позивачу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан включають в себе вимоги щодо знесення будівель та споруд, які знаходяться на цій ділянці і належать відповідачеві на праві власності. Проте, чинне законодавство України, зокрема ст. 346 ЦК України, не передбачає можливості позбавлення особи права власності на нерухоме майно з тих підстав, що вона не здійснила оформлення права користування земельною ділянкою на якій це майно знаходиться.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора про зобов'язання ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,4 га по вул. Єнакіївській, 4, та повернути її позивачу з приведенням у придатний для подальшого використання стан є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі заперечення, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають матеріалам справи, що не дає підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року.
У додатку до апеляційної скарги третьою особою була зазначена квитанція про сплату державного мита. Канцелярією господарського суду Харківської області 17.02.2009 року складено Акт про те, що при розкриванні поштового відправлення вказаної квитанції не виявилося. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03 березня 2009 року 2-га третя особа зобов'язувалася надати суду квитанцію про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі. Приймаючи до уваги неподання 2-ю третьою особою доказів сплати державного мита за подачу апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст.49 ГПК України стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 42 грн.50 коп. за подачу апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року у справі № 56/287-07 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61099, м. Харків, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управлінні державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито у розмірі 42 грн.50 коп. за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
суддя Камишева Л.М.
суддя Лакіза В.В.
Судове рішення № 4657219, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 06.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 56/287-07. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: