Вирок № 46571529, 01.07.2015, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження 225/3654/15-к

1-кп /225/286/15

ВИРОК

Іменем України

01 липня 2015 рік Дзержинський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді - Нємиш Н.В.,

при секретарі Андрієвій Т.О.,

з участю прокурора Мрочко Р.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дзержинську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Світловодськ Кіровоградської області, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовець, командир роти матеріально - технічного забезпечення 17 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади, старший лейтенант,

обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший лейтенант ОСОБА_2, будучи призваним по мобілізації на особливий період, уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та наказом Командувача військ оперативного командування «Південь» №4 від 17.04.2015 призначений на посаду командира роти матеріально - технічного забезпечення 17 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади.

В грудні 2014 року особовий склад 17 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади направлено для подальшого виконання завдань за призначенням з місцем дислокації базового табору у м. Дзержинськ Донецької області на території безпосереднього проведення антитерористичної операції, при чому 0-й та 1-й блокпости розташовувались в районі м. Майорська, 2-й блок-пост в районі с. Шуми, 3-й в районі шахти ім. Артема, 5-й та 7-й в районі с. Новогородське неподалік м. Дзержинська.

Проходячи військову службу в 17 окрему мотопіхотному батальйоні 57 окремої мотопіхотної бригади та на вказаних вище блокпостах, відповідно до вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» старший лейтенант ОСОБА_2 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, стримувати військовослужбовців від вчинення протиправних дій, дорожити честю і гідністю військовослужбовця та поважати честь і гідність кожної людини.

Достовірно знаючи свої обов'язки, ОСОБА_2 у травні 2015 року умисно порушив їх за наступних обставин.

Так, один із днів на початку травня 2015 року до ОСОБА_2 звернулись невстановлена слідством особа з пропозицією посприяти в проїзді через територію, яка контролюється силами добровольчого батальйону спеціального призначення «Миротворець», на що ОСОБА_2 погодився, при цьому останній достовірно знав, що відповідно до ст.ст. 1, 7 Закону України «Про міліцію», наказу МВС України від 09.05.2014, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» (далі - батальйон «Миротворець») є підрозділом у структурі Головного управління МВС України в Київській області на який, зокрема, покладено функції та завдання визначені Законом України «Про боротьбу з тероризмом» і несення служби з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю в районах проведення антитерористичної операції.

Відповідно до наказу Начальника Головного Управління МВС України в Київській області №2726 дск від 18.12.2014, працівників батальйону «Миротворець» відряджено до Донецької та Луганської областей з 22.12.2014 до особливого розпорядження з місцем дислокації його базового табору у м. Дзержинськ Донецької області.

З квітня 2015 року тимчасове виконання обов'язків командира батальйону «Миротворець» покладено на майора міліції ОСОБА_3, а з 18 травня 2015 року останній займає посаду заступника командира вказаного батальйону, тобто являється службовою особою.

Окрім того, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що маршрут транспортних засобів із вантажем буде пролягати через територію, на якій здійснюються патрулювання працівники батальйону патрульної служби міліції особливо призначення «Миротворець» та вимоги пунктів 1.12., 1.13. Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей затверджений наказом Першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 22.01.2015 №27 відповідно до яких, в'їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб здійснюється через блок-пости; переміщення до тимчасово неконтрольованих територій та з них товарів (вантажів) юридичними та фізичними особами здійснюється через контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення перевізником або його власником (уповноваженою особою) такого вантажу спеціального дозволу, введеного органами Державної фіскальної служби України, вирішив надати неправомірну вигоду тимчасово виконуючому обов'язки командира батальйону особливого призначення «Миротворець» майору ОСОБА_3 за сприяння останнього у безперешкодному переміщенні транспортних засобів з вантажем на неконтрольовану українською владою територію.

Так, 08 квітня 2015 року близько 15.00 години військовослужбовець ОСОБА_2, діючи умисно, з метою особистого збагачення та в інтересах невстановлених слідством осіб, перебуваючи в розташуванні батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» у м. Дзержинськ Донецької області звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки командира батальйону майора міліції ОСОБА_3 з пропозицією надати неправомірну вигоду - грошові кошти за сприяння останнього у переміщенні вантажних автомобілів з товарами на неконтрольовану українською владою територію поза спеціально визначеними контрольними пунктами в'їзду - виїзду та блокпостами, які контролюються силами антитерористичної операції. При чому розмір неправомірної вигоди зі слів ОСОБА_2 залежав від габариту, вантажопідйомності автомобіля та виду вантажу, а саме він запропонував ОСОБА_3 3000 грн. неправомірної вигоди за автомобіль габаритів «Газель», 5000 грн. неправомірної вигоди за автомобіль вантажопідйомністю 5 тон та 10000 грн. неправомірної вигоди за автомобіль вантажопідйомністю 10 тон.

Поряд із цим, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_3, що для сприяння у здійсненні даної незаконної діяльності, останній, будучи службовою особою - тимчасово виконуючим обов'язки командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», а з 18 травня 2015 року заступника командира вказаного батальйону на який покладаються функції з несення служби з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю в районах проведення антитерористичної операції та підсилення блокпостів Збройних Сил України має дати вказівку підлеглим йому працівникам не зупиняти та не перевіряти завчасно повідомлені ним, ОСОБА_2, автомобілі, у яких, в свою чергу, відсутні правовстановлюючі, супровідні та дозвільні документи з Державної фіскальної служби України для перевезення товарів на територію тимчасово непідконтрольну українській владі.

В свою чергу, ОСОБА_3 дізнавшись про злочинні наміри ОСОБА_2, звернувся з цим фактом до правоохоронних органів.

У подальшому, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про згоду у сприянні переміщенні вантажних автомобілів з товарами на неконтрольовану українською владою територію поза спеціально визначеними контрольними пунктами в'їзду - виїзду та блокпостами, які контролюються силами антитерористичної операції.

Після чого, 8 травня 2015 року ОСОБА_2 передав майору міліції ОСОБА_3 список автомобілів з державними реєстраційними знаками НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, які необхідно було працівникам батальйону спеціального призначення «Миротворець» пропустити на маршруті їх патрулювання в напрямку м. Дзержинськ - с. Новогородське та обумовив з останнім розмір неправомірної вигоди за вчинення ним вказаних дій у загальній сумі 14000 гривень.

Надалі, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 13 травня 2015 року близько 16.00 години, зустрівшись із майором міліції ОСОБА_3 в м. Дзержинську по проспекту Піонерів, 13, передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 11000 гривень за сприяння у переміщенні вказаних вище вантажних автомобілів з продуктами харчування на тимчасово непідконтрольну українській владі територію.

У подальшому, 21 травня 2015 року близько 21.30 години старший лейтенант ОСОБА_2, діючи з єдиними злочинним умислом, перебуваючи в м. Дзержинську по проспекту Піонерів, 13 передав ОСОБА_3 решту з обумовленої неправомірної вигоди - грошових коштів у сумі 3000 гривень за його сприяння у переміщенні наведених вантажних автомобілів з продуктами харчування на тимчасово непідконтрольну українській владі територію.

23 травня 2015 року ОСОБА_2 затриманий правоохоронними органами та його злочинна діяльність припинена.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором Мрочко Р.М. та обвинуваченим ОСОБА_2, досягнуто та підписано угоду від 25 червня 2015 року про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного злочину, та наведені обставини вчинення цього злочину, сприяти виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень, сторони дійшли згоди щодо обрання покарання за вчинені його злочину за ч.1 ст.369 КК України у вигляді штрафу 12750,00грн зі спеціальною конфіскацією в дохід держави грошових коштів у розмірі 14000,00гривень, які були предметом злочину.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.369 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді штрафу, яка передбачена санкцією цієї статті. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім цього, обвинуваченому роз'яснено ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ім усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечувал проти затвердження угоди. Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу в розмірі 12 750,00грн зі спеціальною конфіскацією в дохід держави грошових коштів у розмірі 14000,00гривень, які були предметом злочину.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 липня 2015 року та визначено розмір застави в сумі 304 500 гривень, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_4 в повному обсязі за платіжним дорученням від 29.05.2015р. квитанція №11296515-1.

Враховуючи вимоги ст.182 КПК України, суд вважає за можливе повернути заставодавцю ОСОБА_4 залогові кошти в розмірі 304 500 гривень, внесені на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, код ЄДРПОУ 26268059, код банку 820019, рахунок 37315901012089, відкритий в ГУДКСУ в місті Києві, згідно квитанції №11206515-1 від 29.05.2015р. за ОСОБА_2 по ухвалі Краматорського міського суду Донецької області від 25.05.2015 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 25 червня 2015 року, укладену між прокурором Мрочко Р.М. та підозрюваним ОСОБА_2, про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.369 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 12750,00грн зі спеціальною конфіскацією в дохід держави грошових коштів у розмірі 14000,00 гривень, які були предметом злочину.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2015 року - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_4 залогові кошти в розмірі 304 500 гривень, внесені на депозитний рахунок Територільного управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, код ЄДРПОУ 26268059, код банку 820019, рахунок 37315901012089, відкритий в ГУДКСУ в місті Києві, згідно квитанції №11206515-1 від 29.05.2015р. за ОСОБА_2 по ухвалі Краматорського міського суду Донецької області від 25.05.2015 року.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дзержинський міський суд Донецької області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: