Ухвала суду № 46569040, 26.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"26" жовтня 2010 р. Справа № 40/426-06

вх. № 14340/4-40

Суддя господарського суду Харківської області Хотенець П.В.

без участі представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ "РЕСТРІЕЛТ" про роз’яснення рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ "РЕСТРІЕЛТ", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Еліт-продакшн", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року позовні вимоги було задоволено; визнано право власності на житловий будинок колективного проживання загальною площею 3 538,5 кв.м., який є частиною об*єкта "Реабілітаційний центр у складі житлового будинку колективного проживання та об*єктів реабілітації", за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 4 (Літера "Е-8") за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ "РЕСТРІЕЛТ" та стягнуто з Закритого акціонерного товариства „ЕЛІТ-ПРОДАКШН” 5 316,78 грн. державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26 грудня 2006 року по справі № 40/426-06 було видано відповідний наказ.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04 лютого 2008 року касаційнк подання заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року у справі № 40/426-06 та додані до нього документи були повернуті.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2008 року заяву заступника прокурора Харківської області від 01 квітня 2008 року №05/1-157вих08 про відкоикання касаційного подання на рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року у справі № 40/426-06 було задоволено; касаційне подання заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року у справі № 40/426-06 було повернуто.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про роз’яснення рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року по справі №40/426-06 в частині того, чи слід вважати відповідні об?єкти нерухомого майна, право власності позивача на які визнано відповідним судовим рішенням, такими, що вважаються прийнятими до експлуатації.

Вивчивши матеріали справи, рішення по справі та заяву позивача, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. При цьому за змістом цієї норми процесуального права у роз’ясненні рішення не може бути відмовлено в будь-якому випадку, про що зазначає й Вищий господарський суд України (пункт 2 інформаційного листа від 11 грудня 2000 року № 01-8/739 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження"").

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Вимога про прийняття новоствореного об?єкта нерухомого майна до експлуатації приймальними комісіями на дату постановлення судового рішення у справі встановлювалася статтею 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій" (у редакції Закону України від 12 грудня 2006 року № 434-V).

Разом з тим, введення новоствореного об*єкта нерухомого майна в експлуатацію за правилами, встановленими статтею 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій" (у редакції Закону України від 12 грудня 2006 року №434-V) не є єдиною підставою для визнання права власності на новостворене нерухоме майно та допущення його до експлуатації. Так, відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. За змістом вказаної норми подальше введення об’єкта в експлуатацію за таких умов не є необхідним. Аналогічно вирішується питання у разі визнання права власності сторони договору будівельного підряду на об?єкт будівництва відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. При цьому судове рішення про визнання права власності на нерухоме майно є самодостатнім правовстановлюючим документом для реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно, адже ані статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ані пунктом 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5) не вказують на необхідність видачі наказу та/або здійснення саме державною виконавчою службою будь-яких дій з виконання рішення суду про визнання права власності. Так само зазначені приписи чинного законодавства щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не передбачають необхідності наявності акту введення нерухомого майна в експлуатацію у випадку державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно (в тому числі і новостворене) на підставі рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ "РЕСТРІЕЛТ" про роз’яснення рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року задовольнити.

Роз’яснити в межах поданої заяви, що постановивши рішення від 07 грудня 2006 року по справі № 40/426-06, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ "РЕСТРІЕЛТ" (код ЄДРПОУ 24137933) право власності на нерухоме майно, господарський суд Харківської області тим самим одночасно визнав, що:

- житловий будинок колективного проживання загальною площею 3 538,5 квадратних метри, який є частиною об’єкта „Реабілітаційний центр у складі житлового будинку колективного проживання та об’єктів реабілітації”, за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 4 (Літер „Е-8”) (як в цілому, так і стосовно кожного жилого чи нежилого приміщення, з яких він складається) слід вважати введеним в експлуатацію, подальша експлуатація та/або будь-яке інше використання зазначеного будинку (як в цілому, так і стосовно кожного жилого чи нежилого приміщення, з яких він складається) не вимагає оформлення акту прийняття цього будинку до експлуатації чи сертифікату відповідності цього будинку вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, зазначений будинок (як в цілому, так і стосовно кожного жилого чи нежилого приміщення, з яких він складається) підлягає безперешкодному підключенню до мереж електропостачання, водопостачання, газопостачання, теплопостачання, каналізації та усіх інших необхідних мереж, через які здійснюється постачання будь-якими ресурсами та/або надання будь-яких послуг.

Суддя Хотенець П.В.