Ухвала суду № 46568931, 10.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"10" липня 2015 р. Справа № 914/1674/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк», м. Київ

до: 1) Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл», Київська обл., м. Вишневе

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Київська обл., м. Вишневе

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача -Гаврилюк О. О., довіреність №254 від 26.03.2015,

Відповідача - 1 - Мишакова Ю. А., довіреність №687 від 17.04.2015,

Відповідача - 2 - не з'явився.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2015 порушено провадження у справі №914/1674/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» (далі - Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Відповідач-2) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та призначено розгляд справи на 30.06.2015 о 12:00 год.

В судове засідання 30.06.2015 представник Відповідача-2 не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.06.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, як це передбачено п.1 ч.1 ст.77 ГПК України. Враховуючи зазначене, розгляд справи відкладався до 10.07.2015 об 11:00 год.

В судове засідання 10.07.2015 представник Відповідача-2 повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.06.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши в судовому засіданні 10.07.2015 подану Позивачем під час розгляду справи (вх. суду №67/15 від 30.06.2015) заяву про забезпечення позову №31/1-17099 від 26.06.2015 шляхом передачі предмета іпотеки в управління Позивачу з метою одержання коштів зі здійснення господарської діяльності Відповідача-1 з забезпеченням Позивачу правомочностей власника, проти якої Відповідач-1 заперечував, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору.

Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Як вбачається з поданої заяви, Позивачем обрано способи забезпечення позову у справі не передбачені ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, обрані заходи передбачають зміну правовідносин сторін та набуття Позивачем нових прав на предмет іпотеки, що суперечить суті заходу забезпечення позову. Крім того, заявлені Позивачем способи забезпечення позову не співвідносні із заявленими позивачем вимогами та не обґрунтовані обставинами, настання яких мають попередити обрані заходи забезпечення позову для виконання рішення господарського суду саме з заявленого у справі спору - звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням зазначеного, заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову №31/1-17099 від 26.06.2015 залишається судом без задоволення.

В судовому засіданні 10.07.2015 суд розглянув подане Відповідачем-1 клопотання від 26.06.2015 (вх. суду №15195/15 від 26.06.2015) про зупинення провадження у справі № 914/1674/15 до вирішення спору в пов'язаних справах №№ 911/724/15, 911/726/15 та 911/729/15, в яких розглядається питання про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, за якими у справі № 914/1674/15 ставиться вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, Відповідач-1, заперечуючи оціночну вартість предмета іпотеки, заявив про призначення у справі №914/1674/15 судової будівельно-технічної експертизи (заява від 09.07.2015, вх. суду №16183/15 від 09.07.2015).

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки - майно (нежитлова будівля та земельна ділянка), яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, 7, за Договором іпотеки від 23.09.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрованим за № 3624, в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитними договорами №113 від 23.06.2006, №131 від 28.07.2006 та №140 від 16.08.2006, укладеними між Позивачем та Відповідачем-2, шляхом визнання права власності.

В обґрунтування необхідності призначення у справі судової експертизи для визначення вартості майна, на яке Позивач просить звернути стягнення, Відповідач-1 зазначив, що не погоджується з Висновком про ринкову вартість майна станом на 05.05.2015, виконаним на замовлення Позивача суб'єктом оціночної діяльності - Закритим акціонерним товариством «Консалтингюгсервіс». Відповідно до вказаного Висновку ринкова вартість нежитлової будівлі та земельної ділянки (без урахування ПДВ) станом на 05.05.2015 становить 11123200,00 грн, в т.ч. вартість нежитлової будівлі - 9866780,00 грн, вартість земельної ділянки - 1256420,00 грн.

В той же час, за замовленою Відповідачем-1 оцінкою тих же об'єктів, за висновком, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ОЦІНКА», ринкова вартість нежитлової будівлі та земельної ділянки (без урахування ПДВ) станом на 09.10.2014 становила 25270000,00 грн, в т.ч. вартість нежитлової будівлі - 22107000,00 грн, вартість земельної ділянки - 3163000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки від 23.09.2013 за реєстровим № 3624, станом на 17.07.2013 згідно даних незалежної експертної оцінки, що здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.С.Т.Е.» та Приватним підприємством «Експертиза-Центр», вартість нежитлової будівлі складала 16901700 грн, а вартість земельної ділянки - 3160600,00 грн (звіт про незалежну експертну оцінку земельної ділянки було рецензовано ПП Консалтингове об'єднання «СоВа»).

Таким чином Відповідач-1 стверджує про необґрунтованість визначеної Позивачем вартості предмета іпотеки.

Позивач заперечував проти зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Київської області справ №№911/724/15, 911/726/15 та 911/729/15, зазначивши, що чинним законодавством допускається одночасне звернення з вимогами про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення відповідної заборгованості.

Також, Позивач заперечував проти призначення у справі судової експертизи, посилаючись на відсутність необхідності у визначенні вартості заставленого майна.

Судом враховано позицію Вищого господарського суду України, який в п. 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 за №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначив, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Згідно розділу VII Листа Верховного Суду від 01.02.2015 «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» визначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам як ст. 39 Закону N 898-IV, так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону N 898-IV у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У судовій практиці немає єдності щодо вирішення питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну.

Разом із тим, вирішуючи зазначені питання, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідна позиція Верховного Суду свідчить про те, що наведена в іпотечному договорі ціна предмету іпотеки не має значення при заявленні позову про визнання права власності і необхідно визначати вартість предмета іпотеки на момент такого набуття (прийняття судового рішення) на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що в ході розгляду справи можливе шляхом призначення судової експертизи. В будь-якому випадку вартість предмету іпотеки має зазначатись в резолютивній частині рішення і має значення при визначенні обсягу фактично погашеного зобов'язання боржника за рахунок заставленого майна.

Враховуючи, що Відповідач-1 заперечує прийняття судом за основу наведеної Позивачем вартості предмета іпотеки, суд дійшов висновку про обґрунтованість необхідності призначення у справі судової експертизи для визначення фактичної вартості предмета іпотеки на момент набуття іпотекодержателем права власності на нього.

За наслідками розгляду клопотань Відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Київської області справ №№911/724/15, 911/726/15 та 911/729/15, та про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд дійшов висновку про доцільність призначення в першу чергу судової експертизи для визначення вартості предмета іпотеки, як того вимагає чинне законодавство. Питання ж визначення розміру заборгованості в пов'язаних справах №№911/724/15, 911/726/15 та 911/729/15 може бути вирішено за час перебування матеріалів справи в експертній установі, тому задоволення такого клопотання є недоцільним на даній стадії судового розгляду, а відтак, відповідне клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають про вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 за №1950/5 до повноважень будівельно-технічної експертизи належить визначення вартості (дійсна, ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) будівель, споруд, їх частин (приміщення, квартири) та іншого нерухомого майна; оцінка земельних ділянок належить до компетенції земельно-технічної експертизи.

За таких обставин, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суду слід встановити дійсну вартість предмету іпотеки, звернення стягнення на який заявлено в позові.

Враховуючи аргументовані, в тому числі документально, сумніви Відповідача-1 в достовірності та адекватності визначеної Позивачем вартості предмету іпотеки, суд, враховуючи вищевикладене, вважає за необхідне клопотання Відповідача-2 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи задовольнити, також для визначення вартості земельної ділянки необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Витрати на проведення експертизи суд покладає на особу, яка заявила відповідне клопотання - на Відповідача-1 - Приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл».

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи зазначене, провадження у справі №914/1674/15 на час проведення судової експертизи підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст., 33, 41, 43, 66, 67, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» №31/1-17099 від 26.06.2015 (вх. суду №67/15 від 30.06.2015) про забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» від 26.06.2015 (вх. суду №15195/15 від 26.06.2015) про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

3. Призначити у справі №914/1674/15 судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предмету іпотеки за Договором іпотеки від 23.09.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрованого за №3624, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

4. На вирішення будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

4.1. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість будівель та споруд: нежитлової будівлі 2А, загальною площею 3160,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, буд. 7 ?

5. На вирішення земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

5.1. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 0,5482 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, земельна ділянка 7, кадастровий номер 4610600000:01:035:0020?

6. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на Приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 33870708).

7. Матеріали справи №914/1674/15, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6. В разі необхідності в додаткових матеріалах для проведення експертизи, вони будуть надані сторонами за відповідною вимогою експерта.

8. Попередити сторін про майнову відповідальність в порядку ст. 83 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

9. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

10. По закінченню судової експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи №914/1674/15, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, подати Господарському суду Київської області.

11. Зупинити провадження у справі №914/1674/15 до закінчення експертних досліджень і отримання Господарським судом Київської області висновків експертів.

12. Матеріали справи №914/1674/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Суддя О.О. Третьякова