Рішення № 46568767, 30.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015Справа №910/14246/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська

страхова група";

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової

компанії "Оранта";

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 38 720,32 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Шаталова Т. В., представник, довіреність № 0114-48 від 11.03.2015 р.;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 38 720,32 грн. завданої шкоди, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/14246/15, розгляд справи призначено на 30.06.2015 р.

У судовому засіданні 30.06.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача 19.06.2015 р.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ТОВ «НВП «Вілан» (страхувальник) 01.11.2012 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортих засобів № 28-2802-12-00537, відповідно до якого позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортного засобу марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер АА 5795 ІН.

У м. Києві, 13.08.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер АА 5795 ІН, під керуванням Глухова Євгена Олександровича, та транспортного засобу "ЗИЛ", державний реєстраційний номер АІ 4175 АВ, під керуванням Дибаня Олександра Петровича.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер АА 5795 ІН, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ № 9247208.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.08.2013 року у справі № 760/17709/13-п винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки "ЗИЛ", державний реєстраційний номер АІ 4175 АВ, Дибаня Олександра Петрович, якого притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 30034 від 19.08.2013 р., вартість ремонту автомобіля марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер АА 5795 ІН, завданого внаслідок вищезазначеної ДТП, склала 40 592,57 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, на підставі страхового акту № ДККА-30034 від 19.08.2013 р., рахунку № 2310120984-1 від 14.08.2013 року та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 39 230,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14778 від 22.08.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ЗИЛ", державний реєстраційний номер АІ 4175 АВ, на момент скоєння ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4197762, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АВ/4197762) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер АА 5795 ІН, становить 39 230,32 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АВ/4197762 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 38 720,32 грн.

В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 38 720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 32 коп. завданої шкоди та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 03.07.2015 р.