Рішення № 46566500, 17.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -16191 /2013р. Головуючий у І інстанції Скрипник О.Г.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М.,Слюсар Т.А.

При секретарі Круглик В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи " до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні ТОВ " Кредитні ініціативи" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому позивач посилався на те , що 28 листопада 2012 року між ПАТ " Сведбанк" (далі-Банк), який є правонаступником АКБ " ТАС - Комерцбанк" та ТОВ " Факторинговою компанією " Вектор Плюс"(далі - ТОВ "ФК " Вектор Плюс " було укладено договір факторингу згідно якого Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії , надані боржниками щодо заборгованостей , стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісії , штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

28 листопада 2012 року між ТОВ " ФК "Вектор Плюс " та ТОВ Кредитні ініціативи" було укладено договір факторингу відповідно до якого ТОВ " ФК " Вектор Плюс" відступає Фактору ТОВ "Кредитні ініціативи " свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам , укладеним з Боржниками , право вимоги якої належить Клієнту. Таким чином позивач набув статусу кредитора відповідача. У зв'язку з тим , що відповідач неналежно виконував зобов'язання , які випливають з кредитного договору утворилася заборгованість, яка на 25.01.2013 року складає : за кредитом - 73 297,80 дол., що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 585 869,32 грн., по відсотках - 22 369,40 дол. США , що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 178 798,61 грн.

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати кредиту була нарахована неустойка (пеня) в сумі 17 282, 25 дол. США , що за курсом НБУ с становить 138 153, 01 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 2631/1207/45-011-Z-1 згідно якого відповідач передав Банку в іпотеку, належну йому на праві власності квартиру номер 47, що складається з 1 житлової кімнати , загальною площею 28,50 кв.м , житлова площа -12,70 кв.м , яка знаходиться за адресою : м. Київ , будинок АДРЕСА_1, яку сторони оцінили в 424 300 грн. 00 коп.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив задовольнити його вимоги .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року позов ТОВ " Кредитні ініціативи " до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки , а саме: квартиру під №47 , що складається з 1 житлової кімнати , загальною площею 28,50 кв.м , житловою площею 12,70 кв.м , яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2631/1207/45-011 від 25.12.2007 року , яка станом на 25.01.2013 року складає 902 820,94 грн., а саме: за кредитом 585869,32 грн., по відсотках -178798,61 грн. пеня - 138153,01 грн. шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України " Про виконавче провадження ", встановивши початкову ціну об'єкта іпотеки , відповідно до договору іпотеки нерухомого майна 424 300,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Кредитні ініціативи " ЄДРПОУ 35326253 , р/р 26507010332001) судові витрати в розмірі 3 441,00 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволені позову і стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати , оскільки судом неповно з'ясовані обставини справи , висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, а тому судом ухвалено помилкове рішення.

ОСОБА_1 та його представники і представник ТОВ " Кредитні ініціативи" належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися, а тому колегія вважала можливим слухати справу у їх відсутності.

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 поступило клопотання про відкладення розгляду справи , у зв'язку з тим , що він бере участь у слідчих діях , а інший представник ОСОБА_6 зайнята в інших судових процесах, обговоривши заявлене клопотання , колегія суддів дійшла висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів в підтвердження поважності відсутності відповідача та його представників суду не надано.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , ознайомившись з письмовими пояснення представника позивача ОСОБА_7 та дослідивши у судовому засіданні додану до письмових пояснень представника позивача виписку №1 з протоколу №19 Спостережної Ради АТ " Сведбанк" ( публічне)( у формі заочного голосування) колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 7 Закону України " Про іпотеку " за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року ЗАТ " Сведбанк"(дал - Банк) уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 2631/1207/45-011( кредитний договір на купівлю житлової нерухомості)( далі - Кредитний договір) за умовами якого Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 74 000 дол. США на строк до 25 грудня 2037 року включно на умовах , передбачених у цьому Договорі , а позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни , передбачені цим Договором.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні цього Договору встановили, що розмір виплаченої у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину до цього Договору , у випадку і у порядку , встановленому п.6.1, п.8.4 цього Договору.

Кредитні кошти призначені для здійснення Позичальником розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 28,5 кв.м (п.1.4 Кредитного договору)

На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по погашенню заборгованості за кредитом , сплаті процентів за користування кредитом , оплаті комісії, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом , відшкодування збитків, у зв'язку з порушенням умов даного Договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека Об'єкту нерухомості , що придбавається Позичальником за договором купівлі-продажу, зазначеним в п. 1.4 цього Договору (п.2.1 Кредитного договору.)

13 квітня 2011 року та 11 червня 2012 року були укладені Додаткові угоди №1, №2 до основного договору, якими були внесені зміни до п. 1.3 Кредитного договору( а.с.10,11).

На забезпечення виконання умов Кредитного договору 25 грудня 2007 року був укладений договір іпотеки, згідно якого забезпечувалося належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя , що випливають ( та/або випливатимуть ) з кредитного договору №2631/1207/45-011 від 25 грудня 2007 року , укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього , в тому числі щодо суми зобов'язань , строків їх виконання , розміру процентів та інших умов, в тому числі щодо :

повернення Іпотекодавцем Іпотекодержателю кредиту у сумі 74 000 дол. США;

сплати Іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки , визначені кредитним договором;

виконання Іпотекодавцем інших зобов'язань , передбачених кредитним договором в повному обсязі , на умовах і в строки визначені в Кредитному договорі( у тому числі при зміні строків виконання зобов'язань); а також іпотекою забезпечується відшкодування Іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків Іпотекодержателя , пов'язаних з неналежним виконанням Іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або цього Договору ( у тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків) , а також витрат Іпотекодержателя , пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим Договором , у тому числі витрат на утримання і збереження такого предмета іпотеки(п.1 Договору іпотеки).

Відповідно п.2 Договору іпотеки на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майна, а саме: - квартира №47 , що складається з 1 житлової кімнати, загальною площею 28,5 кв.м , житлова площа 12,7 кв.м , яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю на праві власності (а.с.15-18).

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" уклав з ТОВ " Факторингова компанія " Вектор Плюс" договір факторингу №15 відповідно до якого Банк відступає свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам , укладеним з боржниками , зазначеними у реєстрі заборгованості боржників, право вимоги якої належить Банку на підставі документації , а Фактор шляхом надання фінансової послуги Банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає Банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі , що становить ціну продажу та в порядку передбаченому даним договором ( а.с.25-31).

В цей же день, ТОВ "ФК " Вектор Плюс" уклало з ТОВ " Кредитні ініціативи" договір факторингу за яким ТОВ " Вектор Плюс" відступив Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам , укладеним з Боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості Боржників та у Переліку кредитних договорів та Договорів забезпечення , право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від Боржників та передає Клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі , що становить ціну продажу та в порядку передбаченому даним Договором. При цьому сторони погодити, що права вимоги заборгованості по кредитним договорам , та права вимог по договорам забезпечення , укладених з боржниками відступають / передаються Клієнтом Фактору за цим Договором на основі "як є " без надання будь-яких запевнень та гарантій , окрім тих, що вказані у цьому Договорі . Після переходу прав вимоги заборгованості до Фактору , останній має право нараховувати , в якості нового кредитора , проценти, комісії, штрафні санкції та інших обов'язкові платежі по відношенню до Боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього Договору , але настане у майбутньому ( п.2.1 Договору факторингу).(а.с.32_36).

На підтвердження правомірності укладення ТОВ " ФК " Вектор Плюс" з ТОВ " Кредитні ініціативи " договору факторингу представник позивача ОСОБА_7 додала до письмових пояснень на апеляційну скаргу виписку №1 з протоколу №19 Спостережної ради АТ (публічне ) ( у формі заочного голосування) згідно якої Спостережна Ради АТ " Сведбанк" надала згоду на відступлення компанії , що входить до складу групи компаній " Укрборг" ( Товариству з обмеженою відповідальністю " Факторингова компанія " Укрборг" , або Товариству з обмеженою відповідальністю " Глобал Інфініті Україна " або Товариству з обмеженою відповідальністю " Факторингова компанія " Вектор Плюс ") права вимоги ( в тому числі права вимоги за договорами забезпечення ) за наступними забезпеченими кредитними договорами фізичних осіб ( станом на 29.10.2012 ) в кількості 2 644 кредитні справи.

Надано дозвіл компанії групи " Укрборг" , що придбаває права вимоги згідно даного рішення , на наступний продаж ( відступлення ) прав вимоги заборгованості до боржників ( як в цілому , так і будь-якої її частини ) Товариству з обмеженою відповідальністю " Кредитні ініціативи.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про незаконність укладеного договору факторингу, з посиланням на відсутність дозволу Спостережної Ради Банку на наступне відступлення права грошової вимоги ТОВ " Кредитні ініціативи".

Згідно витягу з Договору факторингу від 28 листопада 2012 року у Переліку кредитних договорів, які передані ТОВ " Кредитні ініціативи " міститься і кредитний договір № 2631/1207/45-011 від 25.12.2007 року на ім'я ОСОБА_1(а.с.37).

28 листопада 2012 року ТОВ " ФК " Вектор Плюс" уклало з ТОВ " Кредитні ініціативи " уклало договір про передачу прав за іпотечним договором за умовами якого сторони домовилися , що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитним договорах від Боржників , що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року , укладеного між сторонами , одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами , які визначеними цим договором( 1.1 Договору про передачу прав за іпотечним договором)

Іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами , перелік яких наведено у Додатку №1 до цього Договору ( п.1.2 Договору про передачу прав за іпотечним договором).

З витягу з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року випливає , що у зазначеному Переліку кредитних договорів єіпотечний договір № 2631/1207/45-011- Z-1 від 25.12.2007 року (а.с.39).

14 грудня 2012 року АТ " Сведбанк( публічне) і ТОВ "ФК " Вектор плюс", ТОВ " ФК " Вектор Плюс" і ТОВ " Кредитні Ініціативи " повідомили ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги та вказали грошову суму , яка підлягає виконанню. ( а.с. 58-61).

Із витягу з реєстру заборгованості боржників до Договору Факторингу від 28 листопада 2012 року , укладеного між ТОВ " ФК " Вектор Плюс" та ТОВ " Кредитні ініціативи" заборгованість за Кредитним договором на 28.11. 2012 року складала : по основній сумі кредиту 73 297,80 дол. США ; заборгованість по процентам -20 988,35 дол. США , пені - 14 947,80 дол. США, а всього 109 233, 95 дол. США ( а.с. 95)

В силу ч.1 ,2 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно довідки ТОВ " Кредитні ініціативи " заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором на 25.01.2013 року складає 112 951,45 дол. США , що за курсом НБУ долара до гривні становить 902820,94 грн. із яких : за кредитом - 73 297,80 дол. США, що за курсом НБУ становить 585869,32 грн. ; по відсотках - 22 369,40 дол. США , що становить 178798,61 грн.; пені - 17284,25 дол. США , що становить 138153,01 грн. ( а.с.21, 96)

Відповідно ст. 33 Закону України " Про іпотеку " у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

04.03.2013 року ТОВ " Кредитні ініціативи" направило відповідачу письмове повідомлення рекомендованою кореспонденцією про усунення порушень та вимогу про добровільне виселення, яке залишилося без задоволення відповідачем.( а.с. 23,24 ).

Задовольняючи вимоги позивача суд дійшов обґрунтованого висновку , що оскільки відповідач порушив взяті на себе за кредитним договором зобов'язання і допустив заборгованість за кредитним договором , яка на 25.01.2013 року складала 112 951,45 дол. США , що за курсом НБУ долара до гривні становить 902820,94 грн., про задоволення вимоги позивача і правильно звернув стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ст. 39 Закону України " Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Зазначаючи початкову ціну об'єкту іпотеки , суд виходив з умов договору іпотеки нерухомого майна, яка зазначена у договорі іпотеки за згодою сторін в сумі 424 300 грн.

Частиною 2 статті 43 Закону України " Про іпотеку " передбачено , що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи у п. 42 постанови №5 від 30 березня 2012 року " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних договорів" резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

В той же час , встановлюючи початкову ціну предмету іпотеки , суд не звернув увагу на те, що у позовній заяві позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно закону " Про виконавче провадження ", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна , на підставі оцінки , проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.

З огляду на зазначене та враховуючи , що право обирати спосіб захисту належить позивачу і представник відповідача в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням суду і в цій частині, тобто заперечував проти встановленої судом вартості предмету іпотеки , колегія суддів вважає можливим змінити рішення суду , вказавши , що звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , за початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Посилання в апеляційній скарзі , що позивач придбав право вимоги до відповідача лише на 5 % від суми вимоги , а вимагає стягнути з відповідача грошові кошти у два рази більшому розмірі , ніж право грошової вимоги , є необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами , зокрема повідомленням про відступлення права грошової вимоги та витягом з реєстру заборгованостей боржників до Договору факторингу від 28 листопада 2012 року укладеного між ТОВ " ФК " Вектор Плюс" та ТОВ " Кредитні ініціативи"( а.с. 95).

Керуючись ст.. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року змінити в частині початкової ціни об'єкту іпотеки, виклавши його в наступній редакції.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки , а саме: квартиру №47 , що складається з 1 житлової кімнати , загальною площею 28,50 кв.м , житловою площею 12,70 кв.м , яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2631/1207/45-011 від 25.12.2007 року , яка станом на 25.01.2013 року складає 902820,94 грн., а саме: за кредитом - 585869,32 грн., по відсотках -178798,61 грн. пеня - 138153,01 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , за початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: