Ухвала суду № 46566366, 18.06.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -2587 /2013р. Головуючий у І інстанції Пономаренко Н.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Чайці І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства " Дочірній банк Сбербанк Росії" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Дочірний банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , процентів , нарахованих за користування кредитом та пені задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства " Дочірній банк Сбербанку Росії" заборгованість в сумі 406 284,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, врахувавши наведені у апеляційній скарзі суми.

ОСОБА_1 і ПАТ " Дочірний банк Сбербанк Росії" , належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися і представник Банку та ОСОБА_1 суду не повідомили суд про причини неявки, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Згідно 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено , що 19 жовтня 2007 року ЗАТ " Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ " Дочірній Банк Сбербанку Росії" , ( далі -Банк) уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 14-В/07/11/А ( далі - Договір) за умовами якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти у сумі 57 064,00 дол. США з виплатою процентів за користування кредитом 11,5 % річних на придбання автомобіля Mitsubishi модель Pajero WGN3.2, а Позичальник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом , використати його за цільовим призначенням , виконати інші умови цього Договору і своєчасно повернути кредит Банку( п.1.1.Договору).

Детальний розпис загальної вартості платежів по цьому Договору , що включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту , процентів , комісійних винагород, інших супутніх платежів та розрахунок сукупної вартості Кредиту і реальної процентної ставки , а також графік повернення Кредиту визначається у цьому Договорі та у Додатку №1 до цього Договору , що є невід'ємною частиною із здійсненням останнього платежі не пізніше 19 жовтня 2012 року( п.1.4 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору позичальник сплачує Банку наступну комісійну винагороду : доплату за управління Кредитом у розмірі 0,15 % Плата за управління Кредитом сплачується Позичальником щомісячно від суми виданого кредиту в національній валюті по курсу НБУ на дату платежу.

Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти у розмірі , що зазначений в пункті 1.2 цього Договору( п.6.1 Договору).

Відповідно до п.9.1Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором , Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку неустойку ( пеню) у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

З розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, який є додатком до Договору, вбачається , що ОСОБА_1 щомісячно зобов'язаний був сплачувати в рахунок погашення основної суми кредиту, проценти та обслуговування кредитної заборгованості .

19 жовтня 2007 року позивач видав відповідачу кредит в сумі 57 064,00 дол. США на придбання транспортного засобу (а.с.29, 30)

Проте судом встановлено , що відповідач не належним чином виконував умови Договору , у зв'язку з чим утворилася заборгованість , яка за розрахунками Банку на 16 лютого 2010 року складає 40 708,50 дол. США та 80 535,36 грн., а всього 406 284,77 грн. з яких:

загальна заборгованість за кредитом становить - 40 028,65 дол. США ; процентів за користування кредитом - 679,85 дол. США ; комісії за управління кредитом - 4 764,62 грн.; пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом - 74 952,37 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 74,22 грн.; пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 744,15 грн.( а.с.32-34).

19.06.2009 року Банк направив відповідачу повідомлення - вимогу про погашення заборгованості за Договором в строк не пізніше тридцяти календарних днів з дня отримання повідомлення(а.с.30). Проте ці вимоги Банку залишилися без задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те , що відповідач зобов'язання за Договором виконував не належним чином, Банк має право відповідно до ст. 1050 ЦК України та п.6.11 Договору ставити питання про дострокове повернення повної суми заборгованості за цим Договором, а відтак суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги про те , що позивач не врахував при розрахунку заборгованості сплачений 22.10 2009 року платіж в сумі , що еквівалентна 900 дол. США є безпідставними , оскільки з наданої 22.11.2012 року позивачем довідки випливає, що ця сума була зарахована в рахунок погашення заборгованості по відсоткам( а.с. 96)

Не можуть бути задоволені вимоги апеляційної скарги про зарахування сум , які були сплачені після ухвалення судового рішення , оскільки відповідно до п.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: