Ухвала суду № 46564295, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2015 року м. Київ К/800/30860/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Спільного австрійсько-українського підприємства «Інтермедіо» - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и л а :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення з Спільного австрійсько-українського підприємства «Інтермедіо» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2014 році в сумі 11952 грн. 63 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у сумі 155 грн. 35 коп.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Спільного австрійсько-українського підприємства «Інтермедіо» - Товариства з обмеженою відповідальністю здійснило всі залежні від нього заходи з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а обов’язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року (справа № 21-60а11), від 2 квітня 2013 року (справа № 21-95а13), від 9 липня 2013 року (справа № 21-200а13), від 19 листопада 2013 року (справа №21-397а13).

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Тракало