Ухвала суду № 46564004, 02.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ К/800/15089/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2015 року

у справі № 810/4890/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Київської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 25.02.2014 №125120105/2014/000033/1, від 04.03.2014 № 125120105/2014/000034/1, від 12.03.2014 № 125120105/2014/000035/1, від 25.03.2014 № 125120105/2014/010038/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська митниця Державної фіскальної служби оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Фоззі-Фуд» просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 15.08.2012 між ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) і ТОВ «Кас Хаус» (Продавець) укладено контракт № 420 (далі - контракт), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує, продукцію (живі раки, що живуть у прісній воді) (далі - товар) в асортименті, кількості, за цінами, відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту. Ціни на товар встановлюються у інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термо упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні Продавця, витрати на доставку товару і страхування вантажу. Продавець може переглядати ціни в залежності від сезону (п. п. 2.1 контракту).

Згідно з додатковою угодою від 07.11.2013 № 4 до контракту, ціна товару може змінюватися у зв'язку із сезонністю поставок, за взаємним узгодженням сторін, що може підтверджуватися будь-яким із перерахованих документів, в яких зазначена ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом Продавця, додатковою угодою.

Валютою контракту є долар США, а загальна вартість контракту складає 800 000,00 доларів США (п. п. 2.2, п. п. 2.3 контракту).

На підставі зазначеного вище контракту, позивач імпортував товар з розмірним рядом 30г - 50г - 700кг і 800кг та 70г - 90г - 100кг і 150кг, країна виробництва - Вірменія, а виробник - ТОВ «Кас Хаус».

25.02.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення ТОВ «Фоззі-Фуд» до митного органу подало митну декларацію (далі - МД) № 125120105/2014/304001, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) за загальною митною вартістю для обох розмірних рядів 6,9098 дол. США / кг.

04.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення позивач до митного органу подав МД № 125120105/2014/304690, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 6887,50 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 9,9924) становить 68 949,66 грн.

12.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення відповідачу було подано МД № 125120105/2014/35187, в якій задекларовано товар (раки живі прісноводні) та заявлено його вартість у загальній сумі 5600,00 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 9,2975) становить 52 204,90 грн.

25.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення ТОВ «Фоззі-Фуд» до митного органу подало МД № 125120105/2014/306316, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 6245,00 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 10,3762) становить 64965,61 грн.

На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «Фоззі-Фуд» разом з МД від 25.02.2014 № 125120105/2014/304001 надало наступні документи, які відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України підтверджують заявлену митну вартість:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу - від 25.02.2014 № 125120105/2014/304001;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - контракт від 15.08.2012 № 420 між ТОВ «Кас Хаус» і ТОВ «Фоззі-Фуд» та додаткова угода до нього № 4 (код 4103);

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) - рахунок-фактура від 20.02.2014 № 53 (код 3105);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - рахунок не було сплачено на момент митного оформлення, оскільки відповідно до п. 8.1 контракту від 15.08.2012 № 420 передбачена післяоплата через 45 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - відсутні у зв'язку з передбаченою п. 8.1 контракту N 420 від 15.08.2012 післяплатою за товар;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - постачання здійснювалось за умовами поставки CIP UA Бориспіль, які відповідно до Правил Інкотермс зобов'язують Продавця нести витрати по транспортуванню. Отже, витрати на транспортування були включені у вартість товару;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню - імпорт не підлягав ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - страховий поліс від 21.02.2014 № 635 (код 3008).

Відповідач шляхом вчинення напису на зворотному боці декларації митної вартості від 25.02.2014 № 125120105/2014/304001 було повідомлено ТОВ «Фоззі-Фуд» про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

1) копії митної декларації країни відправлення;

2) прайс-листа виробника товару;

3) виписки з бухгалтерської документації;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

25.02.2014 декларантом ТОВ «Фоззі-Фуд» шляхом вчинення напису на декларації митної вартості від 25.02.2014 № 125120105/2014/304001 було письмово повідомлено відповідача про надання копії митної декларації країни відправлення від 23.02.2014 № С 2240, видаткової накладної від 26.04.2013 № 0075953328, податкової накладної від 04.04.2013 № 7000174; прайс-лист виробника від 09.02.2014 б/н, платіжного доручення від 21.05.2013 № 239 за попередні поставки, а також письмово повідомлено митницю про неможливість надання на даний час висновків експертних організацій.

Подібні додаткові документи були подані декларантом ТОВ «Фоззі-Фуд» і в межах інших поставок, які здійснювались на підставі МД від 04.03.2014 № 125120105/2014/304690, МД від 12.03.2014 № 125120105/2014/35187, МД від 25.03.2014 № 125120105/2014/306316.

За результатами розгляду додаткових документів відповідачем прийнято оспорювані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 25.02.2014 № 125120105/2014/000033/1 (Поставка 420-53); від 04.03.2014 № 125120105/2014/000034/1 (Поставка 420-54); від 12.03.2014 № 125120105/2014/000035/1 (Поставка 420-55); від 25.03.2014 № 125120105/2014/010038/2 (Поставка 420-56).

Відповідно до вказаних рішень, митна вартість товару була визначена митницею за методом 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

У кожному з оспорюваних рішень відповідача зазначено про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки у наданих декларантом додаткових документах містяться розбіжності та декларант відмовився від надання додаткових документів.

Відповідно до змісту листа митного органу від 26.05.2014 № 06.1-47/1/16.5-3824 розбіжності у наданих позивачем документах полягали у тому, що на умовах поставки товару СІР-Бориспіль у інвойсі на поставку зазначено, що товар не був застрахований, що суперечить положенням, визначеним Міжнародною торговою палатою щодо правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010».

Також судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач під час митного оформлення товару страхові документи від позивача не витребовував. Водночас, у інвойсах, які подавалися до митного оформлення, постачальник товарів ТОВ «Кас Хаус» зазначив, що страхування товару ним не здійснювалося. Оскільки постачальник не здійснив страхування вантажу, не дивлячись на погодження умов поставки СІР (страхувальники у Вірменії відмовились страхувати живий вантаж у зв'язку з високою смертністю), то позивач самостійно здійснив страхування вантажу по всіх поставках у цій справі та надав разом з митними деклараціями страхові поліси (в графі 44 МД код 3008), які містять вартість такого страхування, а тому, вартість зазначеного страхування товариство включило до митної вартості товару.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ненадання позивачем всіх запитуваних митницею документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для коригування відповідачем митної вартості товару. Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що надані на підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Фоззі-Фуд» документи, передбачені статтею 53 МК України, не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 МК України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для витребовування додаткових документів була наявність, на думку митного органу, у наданих позивачем товаросупровідних документах розбіжностей, що не давало можливості визначити вартість ввезеного товару за основним методом.

Водночас, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до умов контракту вартість товару включає в себе серед іншого і витрати на страхування. Це також було обумовлено умовами поставки СІР-Бориспіль. Не дивлячись на відсутність здійснення страхування з боку Продавця товару, позивач самостійно його застрахував, а витрати на страхування, як установлено судами попередніх інстанцій, включив до складу митної вартості товару. Також позивачем під час митного оформлення товару надавались відповідачу страхові поліси. Вказане свідчить про добросовісність дій ТОВ «Фоззі-Фуд» та надання до митного оформлення всіх необхідних для визначення за першим методом вартості товару, які передбачено другою частиною статті 53 МК України.

Також суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару через неподання декларантом позивача додатково витребуваних висновків експертних організацій, оскільки у відповідача не виникало питань щодо якісних та вартісних характеристик товарів, а самі висновки експертизи є лише додатковим джерелом інформації, які позивач не отримував та незобов'язаний був отримувати.

Частинами першою і четвертою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Жодних обставин, які б свідчили про наявність застережень щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України, судами попередніх інстанцій не установлено.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій установлено відсутність у наданих позивачем документах розбіжностей, які б перешкоджали застосуванню основного методу визначення митної вартості товарів, а позивачем надано всі передбачені статтею 53 МК України обов'язкові документи, які не містять ознак їх підробки і в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень у цій справі.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2015 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.