Ухвала суду № 46563856, 02.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/800/55570/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Зайця В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року

у справі № 813/9030/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія-Проект»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області,

третя особа: Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інтергал»

про скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Левадія-Проект» (далі - ТОВ «Левадія-Проект») звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 781/05-08/6 від 14 листопада 2013 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що перевіркою встановлено факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що полягає у розробці позивачем проектної документації, яка не відповідає вимогам вихідних даних, будівельних норм, державних стандартів і правил. Спростування в подальшому позивачем фактів, встановлених перевіркою, свідчить про те, що позивачем дороблялась проектна документація в частині усунення виявлених під час перевірки порушень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що між ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» та ТОВ «Левадія-Проект» укладено договір на виконання проектних робіт № 12-01 від 29 листопада 2012 року, відповідно до якого замовник (ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал») доручає, а виконавець (ТОВ «Левадія-Проект») зобов'язується на власний ризик виконати роботи по розробці та виготовленню повного комплекту проектної та робочої документації для будівництва об'єкту - «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а».

Відповідно до умов вказаного договору на виконання проектних робіт ТОВ «Левадія-Проект» передало виготовлену проектну документацію для будівництва об'єкту - «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а (в районі теплопункту) у складі 17 (сімнадцяти розділів), відповідно до акту передачі розділів робочого проекту багатоквартирного житлового будинку на вул. Мельника (в районі теплопункту) № 01-27/03 від 27 березня 2013 року.

В результаті проведення відповідачем перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудування.

На підставі матеріалів перевірки першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Вижевським О.В. прийнята постанова № 781/05-08/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 листопада 2013 року.

Вказаною постановою ТОВ «Левадія-Проект» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва. За вчинення вказаного правопорушення на ТОВ «Левадія-Проект» накладено штраф у розмірі 90 мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 103230,00 грн.

В оскаржувані постанові зазначено наступні порушення:

- в складі робочого проекту «Багатоквартирний житловий будинок на вул. Мельника (в районі теплопункту) у м. Рівне» відсутній розділ «Енергоефективність» з розрахунками тепловтрат будинку на опалення, показниками енергетичної ефективності інженерних систем та обладнання будинку, енергетичним паспортом будинку, аналізом енергоефективності використання інсоляції;

- в складі робочого проекту «Багатоквартирний житловий будинок на вул. Мельника (в районі теплопункту) у м. Рівне» не передбачене зовнішнє пожежогасіння будівлі не менше ніж від 2-х пожежних гідрантів з розрахунку не менше 20 л/с;

- про недотримання в робочому проекті «Багатоквартирний житловий будинок на вулю Мельника (в районі теплопункту) у м. Рівне» п'ятнадцятиметрової відстані від запроектованої відкритої автомобільної стоянки з кількістю місць для легкових автомобілів більше десяти до запроектованого житлового будинку;

- не запроектовано встановлення вхідних в квартири дверей з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 та обладнання вхідних в квартири дверей пристроями самозачинення та ущільнення в притворах, що є порушенням ДСТУ, ДБН.

Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся до суду за даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем спростовано факти вчинення ним порушення норм ДСТУ, ДБН при розробці проекту для будівництва об'єкту - «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а» .

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Судами встановлено, що проектна документація «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а» розроблялась позивачем - ТОВ «Левадія-Проект».

За змістом ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність, зокрема, проектної організації за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

У разі вчинення суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», перш за все, підлягає з'ясуванню питання чи відповідає розроблена проектна документація вимогам законодавства, містобудівній документації, вихідним даним для проектування об'єктів містобудування, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, в залежності від того, які саме норми порушено проектною організацією.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про відсутність в діях позивача порушень при розробці проектної документації «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а».

Проте, суд касаційної інстанції вважає, що висновки стосовно питання відповідності проектної документації законодавству, містобудівній документації, вихідним даним для проектування об'єктів містобудування, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, потребує спеціальних знань у галузі будівництва, проектування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ч.ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи та обов'язок запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що для вирішення цього спору необхідно повно та всебічно встановити усі обставини справи, які потребують спеціальних знань у галузі будівництва, проектування та можуть бути встановлені, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідність чи невідповідність проектної документації «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Рівне вул. Мельника, 18а» законодавству, містобудівній документації, вихідним даним для проектування об'єктів містобудування, будівельним нормам, державним стандартам і правилам слід встановити саме на момент виявлення порушень, тобто складення відповідачем відповідного акту перевірки.

Крім того, в порушення принципу офіційного з'ясування обставин у справі, судом першої інстанції не встановлено обставин проведення перевірки, за наслідками якої прийнято спірну постанову та не з'ясовано на підставі яких документів вона прийнята відповідачем. На вказане порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції увагу не звернув.

Без з'ясування вказаних обставин неможливо перевірити законність спірної постанови відповідача. Таким чином, судами неповно встановлені обставини у справі, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: