Постанова № 46551323, 10.07.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/1986/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитняк Л.О.

за участі секретаряСугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2015 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС в Чернігівській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1М.) про стягнення податкового боргу в сумі 3 410,40 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду та повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 23.06.2015, 06.07.2015, а.с. 19,24). При цьому, представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (вх. від 08.07.2015 № 11821/15, а.с. 26).

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: вул. Гагаріна, 158, с. Старий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15504, вказаною в матеріалах справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (вручено 20.06.2015, 04.07.2015, а.с. 18,25).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 10.04.2006 як фізичну особу-підприємця Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5) і взято на облік до Чернігівської ОДПІ як платника податків.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобовязання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 3 410,40 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, що відповідає даним картки обліку платника податку за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року та за січень 2015 року (а.с. 6-8) та підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2014 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 974,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (вручено 04.12.2014, а.с. 12).

Заперечень на податкове повідомлення-рішення прийняте позивачем на підставі встановлених порушень податкового законодавства, відповідно до Акту камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 24.11.2014 № 8/4/17-121 (а.с. 11) відповідачем надано не було.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 термінів сплати авансових внесків зі сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем (2 група платників) протягом строків, визначених п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 № НОМЕР_2, яке було вручено відповідачу 04.12.2014, в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суд враховує той факт, що відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємницька діяльність фізичної особи підприємця припинена 11.12.2014, що свідчить про необґрунтованість включення суми податкового боргу по податку з фізичних осіб в розмірі 243,60 грн за січень 2015 року до загального розміру податкового боргу, стосовно якого подано позов.

Отже, заявлена сума податкового боргу, з урахуванням вищезазначеного, повинна бути зменшена на 243,60 грн і складає 3 166,80 грн.

Посилання позивача на те, що відповідач перебуває на податковому обліку по теперішній час, суд не може прийняти до уваги у звязку з тим, що дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців превалюють над веденням податкового обліку, відповідно дії державного реєстратора позивач повинен врегульовувати в процесі інших адміністративних дій.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до другої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до другої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах одночасно не перевищує 10 осіб здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

В силу п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Також, суд враховує пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобовязання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 27.01.2015 № 64-25 в сумі 3410,40 грн. (а.с. 13). Вказана вимога не була отримана відповідачем лист повернуто поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації (а.с. 13).

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання, підтвердженого належними та допустимими доказами в сумі 3 166,80 грн.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення із ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 3 166,80 грн.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, адреса 15504, Чернігівська область, Чернігівський район, с.Старий Білоус, вул. Гагаріна, 158) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3 166,80 грн (три тисячі сто шістдесят шість гривень. 80 коп.) та перерахувати на р/р 31411699700562, одержувач - УК у Чернігівському районі /с. Ст.Білоус / 18050400, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк