Постанова № 46551263, 22.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/1418/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участі:сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати вимогу про сплату боргу № 293 від 04.02.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", втратила чинність частина 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про штрафні санкції за несплату пенсійних внесків і не подачу звітності. Позивач вважає, що не заплативши пенсійні внески до 01.01.2011 вона звільнена від їх сплати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ОСОБА_3 заперечила, зазначивши, що спірна вимога була сформована та виставлена позивачу відповідно до чинного законодавства. Просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені в запереченні на позов обставини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, згідно з довідкою ЄДРПОУ та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Красилівському районі, як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.

Згідно Розділу VIII. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено роботодавців: фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, наведено такий же перелік платників страхових внесків.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунками як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.

Факт наявності заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 878 грн. 34 коп. позивачем не спростований. Таким чином, вона зобов'язана сплатити зазначену суму нарахованої недоїмки.

За змістом ч.2. ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Частиною 3 статті 106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.

Зважаючи на вищевикладене, управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі при формуванні вимоги про сплату боргу діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України на час виникнення даних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись 70, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2012 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1