Ухвала суду № 46550535, 09.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

09 липня 2015 р. Справа № 820/7752/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на винну посадову особу та встановлення нового строку подання звіту по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області ОСОБА_2, Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із клопотанням про накладенням штрафу на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови та встановлення нового строку для подання звіту у відповідності до приписів ст. 267 КАС України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання, позивач зазначив, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року, яке набрало законної сили 09.02.2015 року, в частині ненадання протягом чотирьох місяців з моменту набрання законної сили вказаним рішенням, звіту про виконання даного судового рішення.

У судове засідання 09.07.2015 року позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі 1,2,3, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибули.

Враховуючи вищезазначені обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 267 КАС України, суд дійшов висновку, що неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання позивача в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

Також, у відповідності до ч.2 ст. 267 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Таким чином, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Вказана правова позиція також узгоджується з позицією Конституційного суду України, яка викладена в рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011.

Згідно з ч. 12 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, законодавець у контексті КАС України передбачив загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

За приписами ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. І лише у разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2015 року, заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання постанови Вищого адміністративного суду України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Завідувача сектору централізованого оформлення документів № 3 Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області ОСОБА_2, Дзержинського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасуване рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене листом №16503 від 05.09.2014р. щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області відновити провадження за заявою ОСОБА_1 про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон без сплати додаткових сум за послуги та за бланк на підставі прийнятих документів. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати протягом 4-х місяців з моменту набрання цим рішенням законної сили подати звіт про виконання даного судового рішення. В іншій частині вимог відмовлено.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року по справі № 820/7752/13-а, якою було покладено обовязок на Головне управління ДМС України в Харківській області протягом 4-х місяців надати звіт про виконання даного судового рішення, набрала законної сили 09.02.2015 року.

Отде, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із даною зявою став факт не подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання вищезазначеного рішення суду від 25.12.2014 року, з огляду на встановлені чітки рамки для подання такого звіту.

Поряд з цим суд зазначає, що матеріали справи не містять, а субєктом владних повноважень не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що станом на 09.07.2015 року Головним управлінням ДМС України в Харківській області було надано звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року у 4-місячний строк з моменту набрання вказаним рішенням суду законної сили, тобто з 09.02.2015 року.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що законодавчо визначених підстав для ненадання у передбачений 4-х місячний строк звіту про виконання рішення суду 25.12.2014 року по справі № 820/7752/13-а та/чи інших доказів відсутності такого обов'язку, відповідачем 2 не вказано, а відтак вказані обставини є протиправною поведінкою вказаного субєкта владних повноважень, яка пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу несе негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів заявника.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління ДМС України в Харківській області, будучи субєктом владних повноважень не виконав покладений на нього обовязок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів не надання звіту про виконання судового рішення у передбачений термін.

Водночас, суд відмічає, що при обранні розміру відшкодування штрафу необхідним є вираховування також ступеня тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, а також наявність попередньої систематичності в невиконанні покладених на порушника зобовязань.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на момент розгляду даної зяви ОСОБА_1, законодавцем у відповідності до приписів ч.2 ст. 267 КАС України встановлено граничні розміри штрафу, який підлягає стягненню з винної посадової особи у разі неподання останньою звіту про виконання судового рішення, а саме від 10 до 30 мінімальних заробітних плат, що, в свою чергу суперечить заявленому ОСОБА_1 мансимального розміру штрафу в обсязі 300 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що субєктом владних повноважень не виконано рішення суду лише в перший раз та зважаючи на необхідність дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, суд приходить до висновку, що достатнім для забезпечення поновлення порушених прав та законних інтересів позивача буде накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови суду штраф у мінімальному розмірі, а саме в обсязі десяти мінімальних заробітних плат.

В задоволенні решти вимог заявника суд вважає за доцільне відмовити.

Водночас, суд звертає увагу субєкта владних повноважень, що приписами ч.2 ст. 267 КАС України встановлений максимальний розмір штрафу, який може бути накладений на винну посадову особу, а саме до тридцяти мінімальних заробітних плат, застосування якого може мати місце при повторному не виконанні такою винною посадовою особою вимог рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на винну посадову особу та встановлення нового строку подання звіту - задовольнити частково.

Накласти на винну посадову особу, відповідальну з виконання постанови суду, штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Установити новий строк подання звіту Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області строком один місяць

В решті задоволення вимог заявника відмовити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Горшкова О.О.