Постанова № 46550483, 02.07.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1418/15

02 липня 2015 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю представників позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС Кераміка» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС Кераміка» (надалі позивач, TзOB «ТГ «АРС- Кераміка») звернулось до суду із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. № НОМЕР_1, яким застосовано штрафну санкцію до позивача у розмірі 14999,98 грн. Вказане рішення прийняте на підставі висновків Акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, в якому встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 149999,84 грн., зокрема з граничним терміном сплати 11.03.2015 р. сплачено 12.03.2015 (із затримкою до 30 календарних днів).

На думку позивача, вказане рішення Тернопільської ОДПІ винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки позивач здійснив сплату суми податкового зобов'язання визначеного ним в податкових розрахунках з податку на прибуток за 2014 рік у строк та у спосіб, які визначені чинним законодавством, шляхом подання 11.03.2015 р. платіжного доручення на суму 150000,0 грн. протягом операційного часу банку, з граничним строком сплати податкового зобов'язання 11.03.2015 р.

Проте, дані грошові кошти не були вчасно перераховані банківською установою до Державного бюджету України.

З огляду на те, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів, позивач просить скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що TOB «ТГ «АРС- Кераміка» 27.02.2015 р. було подано до Тернопільської ОДШ податкову декларацію з податку на прибуток, згідно з якою сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, становить 149999,84 грн. Згідно з даними облікової картки платника з податку на прибуток на 2015 рік сума податку у розмірі 149999,84 грн. відображена в картці платника по терміну сплати 11.03.2015 р. Сплата податку на прибуток у розмірі 150000,00 грн. здійснена TOB «ТГ «АРС- Кераміка» 12.03.2015 про що свідчать картка особового рахунку платника.

Вважає, що відповідно до п. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, що припадає на 2 .03.2015 р. Тобто останній день сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем податкової декларації - 11.03.2015 р.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що TOB «ТГ «АРС- Кераміка» 27.02.2015 р. подано до Тернопільської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток, згідно з якою сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, становить 149999,84 грн. Згідно з даними облікової картки платника з податку на прибуток на 2015 р. сума податку у розмірі 149999,84 грн. відображена в картці платника, яка нарахована самостійно платником, по терміну сплати 11.03.2015 р.

Тернопільською ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань TOB «ТГ «АРС- Кераміка» з податку на прибуток.

За результатами зазначеної перевірки складений акт від 23.04.2015 № 3010/15-02/32549732 (далі - Акт) в якому зафіксовано, що платником податків порушені терміни сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 149999,84 грн., яке сплачене 12.03.2015 р. із граничним терміном сплати 11.10.2015 р.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті TOB «ТГ «АРС- Кераміка» 28.04.2015 р. подано до Тернопільської ОДПІ заперечення на акт камеральної перевірки від 23.04.2015 № 3010/15-02/32549732, в яких позивач звертав увагу контролюючого органу на те, що платіжним дорученням № 22 від 11.03.2015 р. TOB «ТГ «АРС- Кераміка» своєчасно здійснено сплату протягом операційного часу банку (9 год. 27 хв. 11.03. 2015 р.) з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 р. на суму 150000,0 грн.

Тернопільською ОДПІ листом від 12.05.2015 р. № 17120 надано позивачу відповідь на заперечення, в якому відповідач прийняв рішення залишити висновки акту камеральної перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

12.05.2015 р. Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами розгляду акта перевірки від 23.04.2015 №3010/15-02/32549732 прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.05.2015 р. № НОМЕР_1, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 14999,98 грн. (10 % від погашеної суми податкового боргу).

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Згідно ст. 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до акту перевірки від 23.04.2015 №3010/15-02/32549732, граничним строком самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства було - 11.03.2015 р. Сума грошового зобов'язання склала 149999,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «ТГ «АРС- Кераміка» на адресу обслуговуючого платника банку ПАТ КБ «Приватбанк» 11.03.2015 р. надано платіжне доручення № 22 на суму 150000,0 грн., яке одержане банком 11.03.2015 р. о 09:27 год. Вказане також підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку TOB «ТГ «АРС- Кераміка» за 11.03.2015 р.

Однак, ПАТ КБ «Приватбанк» не виконано доручення позивача та сума податкового зобов'язання не була вчасно перерахована до бюджету, що не заперечується сторонами.

Крім цього, факт невчасного неперерахування зазначених грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується також листом ПАТ КБ «Приватбанк» від 21.03.2015 р. (а.с.10), в якому зазначено, що платіжне доручення TOB «ТГ «АРС- Кераміка» від 11.03.2015 р. було виконано банком у повному обсязі на наступний день 12.03.2015 р.

Відповідно до п. 1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із ст. 21 цього Закону, ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до п.22.1 та п.22.6 статті 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Крім того, аналіз змісту Податкового кодексу України також дає підстави для висновку про те, що виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку за умови належного оформлення таких документів та наявності необхідної суми на розрахунковому рахунку платника.

Так, відповідно до положень п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п. 129.7 ст. 129 ПК України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Тобто, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Отже, суд приходить до висновку, що датою сплати податкового зобов'язання шляхом ініціювання грошового переказу за допомогою платіжного доручення є дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, датою сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 149999,84 грн. є дата подання TOB «ТГ «АРС- Кераміка» банку ПАТ КБ «Приватбанк» платіжного доручення, а отже цією датою є саме 11.03.2015 р.

Аналогічна правова позиція також викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали від 26.07.2012 справа № К-4342/10, від 26.04.2012 справа № К-49664/09-С, від 05.04.20912 № К-54661/09, від 27.10.2011 № К-35530/09).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що датою сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток є 12.03.2015 р., оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді заперечень на акт камеральної перевірки від 23.04.2015 №3010/15-02/32549732 у відповідача були наявні усі первинні документи, що засвідчують сплату позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток у строки встановлені ст. 57 ПК України, а відтак, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Зважаючи на вищевикладене, проаналізувавши зміст нормативно правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини та співставивши їх із фактичними обставинами встановленими у судовому засіданні та підтвердженими належними та лопустимими доказами, суд призодить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. № НОМЕР_1 не відповідає перерахованим критеріям законності такого рішення, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2015 р.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому сплачений судовий збір в розмірі 182,70 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в тернопільській області від 12.05.2015 р. № 00011141502 про сплату штрафу в розмірі 10 % у сумі 14 999, 98 (чотирнадцять тисяч дев'яносто дев'ять гривень 98 коп.) за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС - Кераміка" (вул. Збаразька 18 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32549732) судові витрати у розмірі 182, 70 ( сто вісімдесят дві грн. 70 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2015 р.

Головуючий суддяБілоус І.О.

копія вірна

СуддяБілоус І.О.