Ухвала суду № 46548838, 17.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10066/14-к

1-кс/639/947/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 року м.Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Федюшин М.В., при секретарі Кузнецові М.І., за участю прокурора Волнікова А.Г., засудженого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вироком Охтирьского міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2013 року за ч.2 ст.364-1 КК України до штрафу в розмірі 200 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у банківських та кредитних установах на 3 роки, про звільнення з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного строку покарання,

встановив :

14.10.2014 року до суду з Харківського слідчого ізолятора надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про звільнення з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного строку покарання.

Свою заяву ОСОБА_1, обґрунтовує тим, що вироком Охтирьского міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2013 року його визнано винним та засуджено за ч.2 ст.364-1 КК України до штрафу в розмірі 200 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у банківських та кредитних установах на 3 роки. Зазначений вирок суду набрав чинності.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.01.2014 року, у зв'язку з несплатою ним штрафу призначеного вироком суду, покарання відносно нього було замінено на позбавлення волі строком на 4 роки 10 днів, у строк відбування покарання зарахований строк його перебування під вартою.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України від 16.09.2014 року, вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції змінено, його дії кваліфіковані за ч.2 ст.364-1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 15300 гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у банківських та кредитних установах на строк 3 роки.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вважає, що існують розбіжності між строком призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.01.2014 року та рішенням суду касаційної інстанції, оскільки з урахуванням остаточного рішення суду касаційної інстанції, в разі перерахунку строку його покарання на підставі ст.55 КК України, він фактично відбув призначене судом покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку з чим просить звільнити його з місць позбавлення волі у зв'язку з повним відбуттям строку покарання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представник Харківського слідчого ізолятора - установи де ОСОБА_1 відбуває покарання в судове засідання не з'явився, надав до суду документи, на підставі яких ОСОБА_1 відбуває покарання , про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечував.

Суд, вислухавши пояснення осіб, - учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані представником Харківського слідчого ізолятора копії матеріалів особової справи ОСОБА_1, на підставі яких останній відбуває покарання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

При розгляді вищезазначеної заяви судом було встановлено, що вироком Охтирьского міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2013 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.364-1 КК України до штрафу в розмірі 200 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у банківських та кредитних установах на 3 роки. Зазначений вирок суду набрав чинності.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.01.2014 року, у зв'язку з несплатою ним штрафу призначеного вироком суду, покарання відносно нього було замінено на позбавлення волі строком на 4 роки 10 днів, у строк відбування покарання зарахований строк його перебування під вартою.

Згідно копії ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України від 16.09.2014 року, яка додана ОСОБА_1 до заяви, вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та ухвалу суду апеляційної інстанції змінено, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.364-1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 15300 гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у банківських та кредитних установах на строк 3 роки.

З наданих суду представником слідчого ізолятора матеріалів вбачається, що в особовій справі засудженого ОСОБА_1 відсутні повідомлення про направлення кримінальної справи відносно нього до Вищого спеціалізованого суду України, ОСОБА_1 на час тримання у Харківському слідчому ізоляторі до Вищого спеціалізованого суду України не вивозився.

При розгляді заяви суд виходить з вимог ч.3 ст.206 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Згідно наданих суду представником слідчого ізолятора матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1, ухвала Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.01.2014 року, якою у зв'язку з несплатою засудженим ОСОБА_1 суми штрафу призначеного вироком суду, покарання було замінено на позбавлення волі строком на 4 роки 10 днів, набрала законної сили 27.03.2014 року.

Таким чином ОСОБА_1 відбуває покарання на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Розгляд питання про перерахунок строку відбування покарання, у зв'язку з переглядом справи судом касаційної інстанції, відносно засудженої особи та звільнення цієї особи від відбування покарання у зв'язку з фактичним відбуттям покарання, не відноситься до компетенції слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого особа фактично відбуває покарання, відповідно до вимог п.14 ст.537, п.4 ч.2 539 КПК України, питання пов'язані із виконанням вироку, вирішуються судом, який ухвалив таке судове рішення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заява засудженого ОСОБА_1 про звільнення з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного строку покарання, на підставі вимог ст.206 КПК України, задоволенню не підлягає.

Однак, суд вважає за необхідне, направити зазначену вище заяву засудженого до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, яким винесені судові рішення, на підставі яких ОСОБА_1 відбуває покарання у місцях позбавлення волі, для розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 537, 539 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволені заяви засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного строку покарання на підставі ст.206 КПК України - відмовити.

Заяву засудженого ОСОБА_1 про звільнення з місць позбавлення волі за відбуттям призначеного строку покарання, направити для розгляду до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення, ОСОБА_1, який перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Федюшин